ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №813/1078/18
У Х В А Л А
про відмову у забезпеченні позову
22 березня 2018 року
Cуддя Львівського окружного адміністративного суду Сакалош В.М., розглянувши в письмовому провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі №813/1078/18 за позовом Спільного Українського-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Етрус» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, скасування рішення,-
в с т а н о в и в :
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Спільного Українського-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Етрус» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якій просить:
-визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з продажу активів (майна) банку, а саме права вимоги, що належить Публічному акціонерному товариству «Укргазпромбанк» за кредитним договором № 23-КЛ/13-ЗРВ від 19.07.2013;
-скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження активів № 217 від 24.01.2018 в частині визначення активів, а саме: права вимоги за кредитним договором № 23КЛ/13-ЗРВ від 19.07.2013 таким, що підлягає продажу (повторному) на відкритих торгах.
Одночасно з пред'явленням позову представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом:
-заборони Публічному акціонерному товариству «Укргазпромбанк», товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія управління активами «Фінекс-капітал», товарній біржі «Перспектива-Коммодіті» вчиняти будь-які дії з оформлення результатів електронний торгів, в тому числі укладати будь-які договори, здійснювати розрахунки з приводу продажу лоту № F73G10085, а саме право вимоги, що належить ПАТ «Укргазпромбанк» за кредитними договорами: № 23-КЛ/13-ЗРВ від 19.067.2013 року.
В обгрунтування заяви покликається на наступні обставини. 14.03.2018 року на визначених виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб умовах було проведено електронний аукціон, у якому взяло участь товариство з обмеженою відповідальністю «Двійка Монолог» та товариство з обмеженою відповідальністю «Фінекс-Капітал». За наслідками проведення аукціону товариство з обмеженою відповідальністю «Фінекс-Капітал» визначено переможцем. Позивач вважає, що проведення торгів та їх результат стали наслідком неправомірних дій та рішень відповідача, які оскаржуються позивачем в межах даної адміністративної справи. Зазначає, що порядок продажу активів (майна) банків, що ліквідуються визначено Положенням щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, яке затверджено Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 24.03.2016 № 388. Відповідно до п.4 розділу VII Положення, у разі, якщо відкриті торги (аукціон) відбулися, Фонд отримує від організатора торгів протокол відкритих торгів (аукціону) із зазначенням ціни продажу лота. Після цього, банку укладає договір купівлі-продажу активу(аукціону), забезпечує проведення розрахунків відповідно до нього та протягом наступного робочого дня з дня проведення розрахунків інформує про завершення розрахунків уповноважений структурний підрозділ Фонду. Вказує, що оскільки Спільне Українсько-польське підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю «Етрус» оскаржує дії та рішення відповідача як передумову проведення електронних торгів з продажу активів (майна) банків, оформлення результатів таких торгів, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Суд, вирішуючи питання щодо доцільності задоволення заяви про забезпечення позову, керується таким.
Cтаттею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до положень ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з приписами ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з ч.2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Доводи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
В обгрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що оскільки Спільне Українсько-польське підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю «Етрус» оскаржує дії та рішення відповідача як передумову проведення електронних торгів з продажу активів (майна) банків, оформлення результатів таких торгів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Разом з тим, з вказаної заяви про забезпечення адміністративного позову не вбачається очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній адміністративній справі, а також того, що без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим захист цих прав свобод та інтересів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Суддею такі підстави також не встановлені.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд згідно ч.1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Зазначені у заяві обставини не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, не доведені позивачем належними та допустимими доказами, а тому, не можуть слугувати підставою для забезпечення позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою, а тому у її задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ч.5 ст.154 КАС України суд постановляє ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
У Х В А Л И В:
відмовити у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п’ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Сакалош В.М.
Судове рішення № 72883328, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 22.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/1078/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: