Рішення № 72883136, 06.03.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року № 810/4100/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання Мкртчян Н.Ц.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу та зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області з позовом до Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в розмірі 25 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що податкова заборгованість виникла у платника податків у результаті донарахувань відповідачу податкових зобов'язань по транспортному податку з фізичних осіб, згідно податкового повідомлення - рішення від 03.08.2016 №1128-13 на суму 25 000,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення відповідачем у визначені Податковим кодексом України строки сплачено не було, не оскаржувалось, а тому, на думку позивача, зобов’язання визначене ним є узгодженим та підлягає стягненню на користь держави.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2017 відкрито провадження в адміністративній справі.

12 лютого 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 заявив зустрічний позов до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Сквирського відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 03.08.2016 №1128/13 та податкову вимогу від 29.11.2016 № 111789-10.

В обгрунтування зустрічного позову представник Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_3 зазначив, що для визначення об’єкта оподаткування транспортного податку в розпорядженні Головного управління ДФС у Київській області має бути інформація про середньоринкову вартість автомобіля із врахуванням його марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач та пробіг тощо. При цьому, об’єктом оподаткування є транспортний засіб, вартість якого більше 750 розмірів мінімальної заробітної плати та з року випуску минуло не більше 5 років.

На думку Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_3, його автомобіль не міг бути об’єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, оскільки середньоринкова вартість легкового автомобіля Аcura, модель МDX 2014 року випуску, з об’єм двигуна 3,5 л. - становить 748 381.20 грн., тобто менше 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Також, представник Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_3 звертає увагу суду на те, що Головним управління ДФС у Київській області не надано доказів, що середньоринкова вартість автомобіля перевищувала 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 податкового (звітного) року.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 з 26.12.2014 є власником легкового автомобіля Аcura, модель МDX 2014 року випуску, з об’єм двигуна 3,5 л., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХХ 647742.

03 серпня 2016 року Сквирським відділенням Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст. 54, п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України, прийнято податкове повідомлення-рішення №1128-13, згідно з яким визначено ОСОБА_4, грошове зобов’язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у суму 25000,00 грн.

У зв'язку з тим, що вказане податкове повідомлення-рішення, відповідачем у визначені податковим кодексом України строки сплачено не було, відповідно до ст. 42 та 59 Податкового кодексу ГУ ДФС у Київській області направлено відповідачу податкову вимогу від 29.11.2016 №111789-10.

Як вбачається з повідомлень про вручення поштового відправлення, податкове повідомлення-рішення від 03.08.2016 №1128-13 та податкова вимога 29.11.2016 №111789-10 вручені особисто ОСОБА_4, про що свідчать відмітки на корінцях таких повідомлень, що спростовую доводи відповідача про неотримання ним копій таких рішень.

Оскільки, вказані податкове повідомлення-рішення та податкова вимога ОСОБА_3 у визначені податковим кодексом України строки сплачено не були, ГУ ДФС у Київській області звернулось з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини та норми законодавства.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набув чинності з 01 січня 2015 року, ст. 267 ПК України було викладено у новій редакції, якою передбачено сплату транспортного податку.

Об'єктом оподаткування, відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно п.п.267.5.1 п.267.5 ст.267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Разом з тим, підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України визначено, що критеріями, яким має відповідати об’єкт оподаткування транспортним податком є: легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньорникова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Середньоринкова вартість автомобіля визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice.

Поряд з цим, методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів якою встановлено механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі — автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об’єктів оподаткування транспортним податком, затверджена постановою Кабінету Міністрів України №66 від 18.02.2016 (далі — Методика).

Пунктом 2 Методики визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 403 від 10.04.2013, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, модем, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Згідно п. 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою КМ України №403 ви 10.04.2013, середпьоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналоги цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сер = Цн х (Г/100) х (1 ± (Гк/100), де Цн- ціна нового транспортного засобу в Україні; Г- коефіцієнт коригування ринкової ціпи транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Положенням п. 12 Методики вказано, що коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів.

У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середпьоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг с нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Пунктом 13 Методики вказано, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Таким чином, для визначення об’єкта оподаткування транспортного податку в розпорядженні податкового органу має бути інформація про середньоринкову вартість автомобіля Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_3 із врахуванням його марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач та пробігу тощо. При цьому, об’єктом оподаткування є транспортний засіб, вартість якого більше 750 розмірів мінімальної заробітної плати та з року випуску минуло не більше 5 років.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2016 визначена у розмірі 1378 грн.

Отже, об’єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500.00 грн. (750 х 1378,00 грн.) та з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно).

На офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України розміщена інформація про середньоринкову вартість легкового автомобіля Аcura, модель МDX 2014 року випуску, з об’єм двигуна 3,5 — яка становить 748 381.20 грн. Відповідний розрахунок середньоринкової вартості автомобіля, здійснений на сайті Міністерства та роздруківка міститься в матеріалах справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що автомобіль Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_3 не міг бути об’єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, оскільки його середньоринкова вартість не перевищувала 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 податкового (звітного) року.

Поряд з цим, суд акцентує увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, з яких можливо встановити, який саме транспортний засіб був об’єктом оподаткування в межах спірних правовідносин, в позовній заяві також не наведено жодної інформації з цього приводу.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що ГУ ДФС у Київській області не надано до суду доказів належності (наявності) спірного транспортного засобу до об’єктів оподаткування транспортним податком, суд вважає, що зазначені у зустрічному позові податкове повідомлення-рішення та податкова вимога прийняті протиправно та підлягають скасуванню, а отже позовні вимоги ГУ ДФС у Київській області про стягнення заборгованості, нарахованої на їх підставі є не обґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки при зверненні до суду із зустрічним позовом Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 сплачено судовий збір в розмірі 1783,58 грн., тому вказані витрати підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Київській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, - відмовити.

Зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сквирського відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 03.08.2016 №1128/13.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Сквирського відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 29.11.2016 № 111789-10.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 сплачений ним судовий збір у розмірі 1783 (одна тисяча сімсот вісімдесят три) грн. 58 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 22 березня 2018 р.