Ухвала суду № 72883040, 16.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ОСОБА_1

16 березня 2018 року Справа № 808/2472/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Сірик К.Л.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

представника третьої особи: ОСОБА_4,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі

за позовною заявою: ОСОБА_5

до: Військової частини – польової пошти В3950 (А4267) Міністерства оборони України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6 об’єднаний районний військовий комісаріат м. Запоріжжя

про: визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2017 ОСОБА_5 (далі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до військової частини – польової пошти В3950 (4267) Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 об’єднаний районний військовий комісаріат м. Запоріжжя, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21.02.2018, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини – польова пошта В3950 (по особовому складу) №131-РС від 01.07.2016 ОСОБА_7 в частині звільнення ОСОБА_5 у запас за пунктом «е» ч.8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (через службову невідповідність);

- визнати протиправним та скасувати п.2 наказу командира військової частини – польова пошта В3950 (по стройовій частині) №185 від 01.07.2016 ОСОБА_7 про виключення ОСОБА_5 із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 01.07.2016 і направлення на військовий облік до ОСОБА_6 ОРВК м. Запоріжжя, в редакції від 28.12.2017, згідно наказу командира військової частини А4267 (по стройовій частині) №188;

- визнати протиправною бездіяльність командира військової частини – польова пошта В3950, яка полягала у ненаправлені ОСОБА_5 після закінчення відпустки для лікування у зв’язку з хворобою, на медичний огляд військово-лікарської комісії для визнання ступеня придатності до військової служби і звільнення за станом здоров’я;

- зобов’язати військову частину – польова пошта В3950 прийняти наказ про звільнення ОСОБА_5 з військової служби на підставі пп. «б» п.1 ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», за станом здоров’я;

- зобов’язати військову частину – польова пошта В3950 виплатити ОСОБА_5 грошове забезпечення під час звільнення з військової служби на підставі п.п. «б» п.1 ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»;

- заяву ОСОБА_5 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду задовольнити, визнати поважними причини його пропуску та поновити пропущений процесуальний строк.

Ухвалою суду від 17.08.2017 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), позивачу було надано строк до 05.10.2017 для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви та надав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 об’єднаний районний військовий комісаріат м. Запоріжжя.

Згідно довідки Запорізького окружного адміністративного суду вих.№02-35/17/48 від 10.10.2017 в період з 26.09.2017 по 09.10.2017 суддя Садовий І.В. перебував на лікарняному.

Ухвалою суду від 10.10.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №808/2472/17 та призначено попереднє судове засідання у справі.

Провадження у справі неодноразово зупинялось за клопотаннями сторін для надання додаткових доказів та уточнення позовних вимог.

28.12.2017 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 28.12.2017 в процесі підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження призначено підготовче засідання по справі в режимі відеоконференції на 13.02.2018.

Ухвалою суду від 13.02.2018 відкладено підготовче судове засідання по справі на 27.02.2018. Наступне підготовче судове засідання призначено в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 27.02.2018 відкладено підготовче судове засідання по справі на 16.03.2018. Наступне підготовче судове засідання призначено в режимі відеоконференції.

У відповідності до вимог ч.11 ст. 195, ч.1 ст.229 КАС України у підготовчому судовому засіданні здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів відеозапису “TrueConf” та «Камертон».

16.03.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник позивача у підготовчому засіданні підтримав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з підстав, викладених у заяві від 21.02.2018.Зокрема зазначає, що копії документів про звільнення позивача з військової служби, а саме: витяг з наказу командира військової частини – польова пошта В3950 (по особовому складу) №131-РС від 01.07.2016; витяг з наказу командира військової частини - польова пошта В3950 (по стройовій частині) №185 від 01.07.2016; фотокопія наказу командира військової частини - польова пошта В3950 №1004 від 27.06.2016 «Про призначення комісії для з’ясування обставин неналежного виконання своїх службових обов’язків солдатом ОСОБА_5В.»; фотокопія Акту за підсумками роботи спеціальної комісії (без дати); скриншот рапорту командира розвідувальної роти ОСОБА_8, фотокопія службової картки і характеристики, були отримані представником позивача лише 13.07.2017 у відповідь на запит адвоката. Вказує, що в ході підготовки справи до розгляду, відповідачем не надано належних і допустимих доказів ознайомлення ОСОБА_5 з оскаржуваними наказами, а позицію відповідача та третьої особи про те, що позивачу було відомо про звільнення з військового квитка вважає безпідставною. Також посилається на те, що із запису в військовому квитку не вбачається на підставі якого закону, нормативно-правового акту звільнено позивача, відсутнє посилання на наказ уповноваженої особи про звільнення, а пункт 10 військового квитка, де заноситься інформація про звільнення, взагалі не заповнено. Зазначене, на думку представника, свідчить про те, що на час звільнення ОСОБА_5 і видачі йому військового квитка, оскаржуваних наказів або не існувало взагалі, або вони позивачу не видавалися та про необізнаність позивача з причинами звільнення. Також представник позивача заперечив проти доводів відповідача стосовно надання ОСОБА_5 наказу №185 від 01.07.2016 про виключення його із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 01.07.2016 і направлення на військовий облік до ОСОБА_6 ОРВК м. Запоріжжя. Надану копію сторінки журналу обліку видачі приписів у військовій частині В3950 із підписом в графі «отримано припис» позивач не визнає і зазначає, що вказаний підпис йому не належить. Також наголошує, що зазначений підпис засвідчує про отримання особою не наказу, що оскаржується, а припису, в якому не міститься жодної підстави звільнення позивача. Крім того, особова справа і послужний список ОСОБА_5 відповідачем не надано, а тому вважає, що докази доведення до відома позивача змісту наказу №185 від 01.07.2016, відсутні. На підставі викладеного, просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з вимогами про оскарження наказу командира військової частини – польова пошта В3950 (по особовому складу) №131-РС від 01.07.2016 і п.2 наказу командира військової частини – польова пошта В3950 (по стройовій частині) №185 від 01.07.2016 та поновити строк для подачі адміністративного позову. Позовну вимогу щодо визнання протиправною бездіяльності командира військової частини – польова пошта В3950, яка полягає у ненаправлені ОСОБА_5 після закінчення відпустки для лікування у зв’язку з хворобою, на медичний огляд військово-лікарської комісії для визнання ступеня придатності до військової служби і звільнення за станом здоров’я, вважає такою, що випливає із порушення особистих немайнових вимог, на які, відповідно до ч.1 ст.268 Цивільного кодексу України, позовна давність не поширюється.

Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання позивача про поновлення пропущених строків звернення до суду з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 07.03.2018. Зокрема вказав, що строк звернення до адміністративного суду обчислюється із часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а в даному випадку позивачу 02.07.2016, на руки, під особистий підпис було видано припис із витягом з наказу командира військової частини польова пошта В3950 (по стройовій частині) від 01.07.2016 №185, що свідчить, що позивач 02.07.2016 дізнався про звільнення з публічної служби та підстави звільнення. Посилання на отримання представником позивача 13.07.2017 копій наказів командира військової частини польова пошта В3950 про звільнення з військової служби солдата ОСОБА_5 вважає недоречними, оскільки вказане не впливає на обчислення строку для звернення солдатом ОСОБА_5 до адміністративного суду. Враховуючи відсутність у позовній заяві, а також у заявах про зміну позовних вимог та у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду обставин, які є поважними причинами пропуску звернення до суду у місячний строк, а саме з 02.07.2016 та відсутність підтверджень поважності причин пропуску місячного строку на звернення до адміністративного суду, зазначив, що громадянин ОСОБА_5 втратив своє право на оскарження рішення командира військової частини польова пошта В3950 (А4267) оформлене наказами (по особовому складу) від 01.07.2016 №131-РС та (по стройовій частині) від 01.07.2016 №185. В свою чергу, позовна вимога щодо визнання протиправною бездіяльність командира військової частини-польова пошта В3950, яка полягала у ненаправленні ОСОБА_5 після закінчення відпустки для лікування у зв'язку із хворобою, на медичний огляд військово-лікарської комісії для визнання ступеня придатності до військової служби і звільнення за станом здоров'я не є вимогою, що випливає із порушення особистих немайнових прав, на які, відповідно до ч.1 ст. 268 Цивільного кодексу України, позовна давність не поширюється, а є вимогою, яка відповідно до п. 6 ч.6 ст. 12 КАС України є вимогою щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в даному випадку - відповідно до п. 7 ч.6 ст.12 КАС України є вимогою щодо стягнення грошових сум, що ґрунтується на рішенні суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. За наведених підстав просить залишити позовну заяву без розгляду.

Представник третьої особи також заперечив проти заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Зокрема зазначив, що військовозобов'язаний ОСОБА_5 прибув до ОСОБА_6 ОРВК м. Запоріжжя з метою постановки на військовий облік 04.07.2016 року. Підставою для взяття на облік гр. ОСОБА_5 був припис в/ч пп В395, військовий квиток, обліково-послужна картка, витяг з наказу про звільнення. Після перевірки наданих позивачем документів, він був поставлений на військовий облік, на нього заведена особова картка. Днем, коли громадянин ОСОБА_5 дізнався про дату та підстави його звільнення з військової служби вважає 01.07.2016, коли позивачу на руки було видано припис, витяг з наказу про виключення зі списків частини, проставлено відмітку у військовому квитку та обліково-послужній картці. В подальшому, виправлення механічних помилок у наказі командира військової частини А4267 (в/ч пп В3950) про звільнення позивача з військової служби, здійснені у 2017 році не змінюють підстави та дату звільнення з військової служби. Таким чином, строк оскарження зазначених наказів обліковується з дати видання наказу, а саме з 01.07.2016 року, а не з дати наказу про виправлення вищезазначених помилок. Відтак вважає, що позивач пропустив місячний термін для звернення до суду з адміністративним позовом. Враховуючи відсутність у позивача поважних причин пропуску строків звернення до суду, вважає, що позовна заява повинна бути залишена без розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 відповідно до наказу військового комісаріату ОСОБА_6 об’єднаного районного військового комісаріату м. Запоріжжя від 17.08.2015 №256 був призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період.

Позивач проходив службу на посаді розвідника розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини – польова пошта В3950 Міністерства оборони України.

01.07.2016 ОСОБА_5 був звільнений з військової служби на підставі п.5 наказу командира військової частини – польова пошта В3950 (по особовому складу) №131-РС від 01.07.2016 ОСОБА_7 – у запас за пунктом «е» ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (через службову невідповідність).

На підставі п.2 наказу командира військової частини - польова пошта В3950 (по стройовій частині) №185 від 01.07.2016 ОСОБА_7, солдата ОСОБА_5, з 01.07.2016 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Підставою прийняття такого рішення став наказ командира військової частини – польова пошта В3950 від 27.06.2016 №128-РС, акт роботи створеної комісії військової частини – польова пошта В3950, що вивчала морально-ділові якості військовослужбовця, рапорт ОСОБА_5

Згідно наданих представником відповідача пояснень наказу по особовому складу у військовій частині польова пошта В3950 від 27.06.2016 № 131-РС та від 27.06.2016 № 128-РС фактично не існує.

Наказом командира військової частини А4267 (по стройовій частині) від 29.11.2017 № 159 внесено зміни до наказу командира військової частини польова пошта В3950 від 01.07.2016 №185, проте допущено помилку щодо дати видачі наказу № 131-РС, а саме замість «01.07.2016» міститься вказівка на «27.06.2016».

Пунктом 6 наказу командира військової частини А4267 (по стройовій частині) від 28.12.2017 №188 скасовано помилково внесені відомості до наказу командира військової частини польова пошта В3950 (по стройовій частині) від 01.07.2016 №185 та викладено пункт 2 даного наказу у новій редакції.

Відповідно до внесених наказом командира військової частини А4267 (по стройовій частині) від 28.12.2017 №188 змін та скасованих помилково внесених змін наказом командира військової частини А4267 (по стройовій частині) від 29.11.2017 № 159, усунуто розбіжності та механічні помилки, які містились у наказі командира військової частини польова пошта В3950 (по стройовій частині) від 01.07.2016 № 185 щодо посилання на накази командира військової частини польова пошта В3950 від 27.06.2016 № 128-РС та від 27.06.2016 № 131-РС.

В ході підготовчого провадження у справі судом встановлено, що про своє звільнення з військової служби солдат ОСОБА_5 дізнався перед строєм на ранковому шикуванні особового складу, тобто про наявність наказу командира військової частини-польова пошта В3950 (по особовому складу) від 01.07.2016 №131, у зв'язку з чим здав ввірене йому в користування інвентарне військове майно, а також про виключення зі списків особового складу військової частини польова пошта В3950, тобто про наявність наказу командира військової частини польова пошта В3950 (по стройовій частині) від 01.07.2016 №185, коли 02.07.2016 отримував припис на прибуття до ОСОБА_6 ОРВК м. Запоріжжя.

Факт ознайомлення позивача зі вказаним наказом 02.07.2016 підтверджується його особистим підписом у п.136 журналу обліку видачі приписів військової частини – польова пошта В3950.

Відтак, 02.07.2016 позивач під особистий підпис отримав припис на прибуття до ОСОБА_6 ОРВК м. Запоріжжя, разом з витягом з наказу командира військової частини-польова пошта (по стройовій частині) від 01.07.2016 №185 про його виключення зі списків особового складу військової частини-польова пошта В3950.

04.07.2016 позивач прибув до ОСОБА_6 ОРВК м. Запоріжжя. Після перевірки наданих позивачем документів, він був поставлений на військовий облік, заведена особова картка.

Підставою для прийняття позивача на військовий облік осіб звільнених з військової служби та внесення відомостей 04.07.2016 до облікової картки солдата ОСОБА_5 став витяг з наказу командира військової частини польова пошта В3950 (по стройовій частині) від 01.07.2016 №185, який підтверджує законність вибуття військовослужбовця з військової частини і відсутність якого є підставою для відмови у прийнятті військовослужбовця на облік.

Про наявність у позивача витягу з наказу командира військової частини польова пошта В3950 (по стройовій частині) від 01.07.2016 №185 на час постановки на військовий облік 04.07.2016 у ОСОБА_6 ОРВК м. Запоріжжя свідчить запис в обліковій картці солдата ОСОБА_5 та підтверджено поясненнями представника третьої особи. Як зазначалось представником третьої особи на підготовчому засіданні, надання позивачем витягу з наказу командира військової частини (по стройовій частині) про виключення зі списків особового складу військової частини є підставою для зарахування на військовий облік осіб, звільнених з військової служби у запас, без даного наказу внести відомості про підстави звільнення до облікової картки військовослужбовця та зарахувати його на військовий облік при військовому комісаріаті не було б можливості та законних підстав.

Зазначені дії позивача свідчать, що на момент звернення до ОСОБА_6 ОРВК м. Запоріжжя він знав про своє звільнення та його наслідки. Таким чином, строки оскарження наказів про звільнення та про виключення з особового складу слід обраховувати з 02.07.2016.

Оскільки, строк звернення до адміністративного суду обчислюється із часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а в даному випадку позивачу 02.07.2016, на руки, під особистий підпис було видано припис із витягом з наказу командира військової частини польова пошта В3950 (по стройовій частині) від 01.07.2016 №185 (тобто позивач 02.07.2016 дізнався про звільнення з публічної служби та підстави звільнення), тому отримання представником позивача 13.07.2017 копій наказів командира військової частини польова пошта В3950 про звільнення з військової служби солдата ОСОБА_5 не впливають на обчислення строку для звернення солдатом ОСОБА_5 до адміністративного суду.

Посилання представника позивача на численне виправлення механічних помилок у оскаржуваних наказах не створило нових прав, не звузило прав позивача та не створило наслідків щодо прав та інтересів позивача, які належать військовослужбовцям Збройних Сил України на час звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу військової частини, відповідно не вплинуло на фактичний процес звільнення солдата ОСОБА_5 з військової служби, а тому не приймаються судом.

В свою чергу, позовна вимога щодо визнання протиправною бездіяльність командира військової частини-польова пошта В3950, яка полягала у ненаправленні ОСОБА_5 після закінчення відпустки для лікування у зв'язку із хворобою, на медичний огляд військово-лікарської комісії для визнання ступеня придатності до військової служби і звільнення за станом здоров'я є вимогою щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень при проходженні позивачем публічної служби.

Матеріалами справи встановлено, що після закінчення відпустки за станом здоров’я солдат ОСОБА_5 мав право звернутись через військового комісара про направлення його на Військово-лікарську комісію (далі –ВЛК) і за рішенням військового комісара або органів управління Військової служби правопорядку Збройних сил України міг пройти повторний медичний огляд за місцем проведення відпустки для визначення придатності до військової служби. Таким правом солдат ОСОБА_5 не скористався.

Прибувши у військову частину польова пошта В3950 після закінчення відпустки за станом здоров’я солдат ОСОБА_5 не подав рапорт із довідкою та постановою ВЛК для направлення його на повторний огляд ВЛК. Таким чином, солдат ОСОБА_5 не надав командуванню військової частини польова пошта В3950 законні підстави направлення його на ВЛК.

Згідно п.1 ч.2 ст.183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п.8 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тобто, обов'язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.

Враховуючи, що обставини, викладені в позовній заяві та клопотанні на обґрунтування причини пропуску строку звернення до суду були спростовані доказами, отриманими в ході підготовчого засідання і позивач не надав доказів поважності таких причин пропуску строку звернення, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою без поважних причин.

За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_5 до Військової частини – польової пошти В3950 (А4267) Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 об’єднаний районний військовий комісаріат м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.

Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 21.03.2018.

Суддя І.В.Садовий