Рішення № 72883014, 16.03.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/1839/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого – судді Кармазиної Т.М.,

за участю секретаря – Сириці І.О.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням зміни предмета позову (а.с.60), просить визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо неповернення їй свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №6154, виданого 16.02.2006, та зобов’язати відповідача повернути їй дане свідоцтво.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем, незважаючи на рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, яким скасовано наказ Міністерства юстиції України від 22.04.2016 року №1199/5 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №6154 від 16.02.2006 р., виданого їй, яке набрало законної сили 01.03.2017, ігноруючи її неодноразові звернення, не вчинено жодних дій щодо повернення зазначеного свідоцтва, чим перешкоджає реалізації нею права на реєстрацію нотаріальної діяльності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов (а.с.41-45), заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилалася на відсутність встановленої законодавством процедури повернення нотаріусу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю у разі визнання рішення про його анулювання протиправним. Також, зазначала, що ухвалою від 19.04.2017 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017, що, на думку представника відповідача, виключає можливість виконання зазначеної постанови.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 16.02.2006 Міністерством юстиції України ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю №6154 (а.с.65-66).

21 квітня 2016 року Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, за результатами розгляду подання Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, у зв'язку з неодноразовим порушенням позивачем чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій, прийнято рішення №1 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 16.02.2006 № 6154 на ім'я ОСОБА_3.

Наказом Міністерства юстиції України №1199/5 від 22.04.2016 року анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 16 лютого 2006 року за № 6154 на ім'я ОСОБА_3.

18 жовтня 2016 року Кіровоградським окружним адміністративним судом прийнято постанову по справі №П/811/615/16 за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області, про скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №1 від 21.04.2016 та наказу Міністерства юстиції України від 22.04.2016 №1199/5 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №6154 від 16.02.2006 р., виданого ОСОБА_3.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.10.2016 по справі №П/811/615/16 скасовано. Позов ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області про скасування рішень, задоволено, скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №1 від 21.04.2016 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №6154 від 16.02.2006, виданого ОСОБА_3, та наказ Міністерства юстиції України від 22.04.2016 №1199/5 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №6154 від 16.02.2006 р., виданого ОСОБА_3 (а.с.6-7).

Представник відповідача, в судовому засіданні, посилалася на неможливість виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017, у зв’язку з відкриттям Вищим адміністративним судом України касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 (а.с.58-59).

Суд не приймає до уваги такі посилання представника відповідача з наступних підстав.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили з моменту проголошення її вступної та резолютивної частин в судовому засіданні 01.03.2017.

Відповідно до ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 05.01.2017) (далі за текстом – КАС України) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Аналогічні норми містяться і в статті ст.370 КАС України в редакції закону №2147-VIII від 03.10.2017.

Згідно п.5 ч.1 ст.215 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017) суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються. Також і пунктом 4 частини 1 статті 340 КАС України (чинний з 15.12.2017) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

Доказів прийняття суддею касаційної інстанції рішення про зупинення виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 відповідачем суду не надано.

Таким чином, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017, яка набрала законної сили законної сили з моменту проголошення її вступної та резолютивної частин в судовому засіданні 01.03.2017, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі та підлягає виконанню.

Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні, що у травні 2016 року ОСОБА_3 передано до Міністерства юстиції України через Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, що також підтверджується листом відповідача від 10.01.2018 за №945/38630-0-33-17/8.3 (а.с.63).

Після набрання постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 законної сили позивач, 20.04.2017, звернулася до Міністерства юстиції України із заявою про повернення їй свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №6154, виданого 16.02.2006.

Міністерство юстиції України, розглянувши заяву позивача, листом за вих.№21477/12383-0-33-17/8 від 07.06.2017, повідомило останню про відкриття Вищим адміністративним судом України касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 (а.с.9).

03.08.2017 позивач повторно звернулася до відповідача із заявою про повернення свідоцтва, на що отримала відповідь за №2484/23272-0-33-17/8.3 від 21.08.2017, в якій також зазначається про відсутність інформації про результати розгляду касаційної скарги у справі №П/811/615/16 (а.с.10).

Інших підстав, які б свідчили про неможливість повернення ОСОБА_3 свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №6154, виданого 16.02.2006, відповідачем у листах не наведено.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про нотаріат" нотаріусом може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Згідно ст.24 даного Закону реєстрація приватної нотаріальної діяльності провадиться Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі на підставі заяви особи, яка має свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на вжиття ним заходів щодо повернення ОСОБА_3Г свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №6154, виданого 16.02.2006, суду не надано.

Враховуючи викладене, суд погоджується з позицією позивача щодо неможливості реалізації нею права на реєстрацію нотаріальної діяльності, у зв’язку з невчиненням відповідачем дій щодо повернення ОСОБА_3Г свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №6154, виданого 16.02.2006, та вважає що Міністерством юстиції України порушено права позивача, які підлягають відновленню.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на відсутність встановленої законодавством процедури повернення нотаріусу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, оскільки відсутність національного законодавства, яке б регулювало порядок повернення нотаріусу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю не може бути перешкодою у реалізації ним права на реєстрацію нотаріальної діяльності.

До того ж, згідно практики Європейського суду з прав людини, принцип верховенства права зобов’язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх вжиття (рішення у справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004, заява №31443/96)).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не довів правомірність оскаржуваної бездіяльності щодо неповернення ОСОБА_3 свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №6154, виданого їй 16 лютого 2006 р. Міністерством юстиції України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо неповернення позивачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі Класс та інші проти Німеччини, із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що зобов’язання відповідача повернути ОСОБА_3 свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю №6154, видане їй 16 лютого 2006 р., відповідатиме не лише завданню адміністративного судочинства, а і положенням практики Європейського суду з прав людини, та буде ефективним і реальним способом захисту порушеного права при фактичних обставинах даної справи, оскільки відсутні встановлені законом підстави для відмови у його поверненні.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту є єдиним можливим та ефективним засобом правового захисту, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 640 грн., підлягають стягненню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (25031, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо неповернення ОСОБА_3 свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №6154, виданого їй 16 лютого 2006 р. Міністерством юстиції України.

Зобов'язати Міністерство юстиції України повернути ОСОБА_3 свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю №6154, видане їй 16 лютого 2006 р. Міністерством юстиції України.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) здійснені нею судові витрати на оплату судового збору в сумі 640 грн. (шістсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст постанови складено - 21.03.2018.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_4