Рішення № 72882957, 22.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 березня 2018 року Справа № 808/4138/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71708, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, 42/10, код ЄДРПОУ 37830810)

до Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" (71709, Запорізька область, м. Токмак, вул. Ковальська, 59, код ЄДРПОУ 00231584)

про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

22.12.2017 Токмацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період вересень-листопад 2017 року у розмірі 39293,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства щодо внесення підприємствами коштів, призначених на оплату праці, що покривають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, яким призначена пільгова пенсія, не відшкодовує витрати на виплату і доставку пільгових пенсій. У зв'язку з цим за підприємством утворилася заборгованість за період з вересня 2017 року по листопад 2017 року включно в розмірі 392893,46 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду від 26.12.2017 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 24.01.2018 з викликом учасників справи.

Ухвалою суду від 24.01.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.03.2018 з викликом учасників справи.

11.01.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№851), в якому вказано, що сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період вересень-листопад 2017 року у повному обсязі сплачена підприємством, що підтверджується платіжними дорученнями, наданими до відзиву (№1238 від 25.09.2017 на суму 104642,93грн. - за вересень 2017, №1582 від 27.10.2017 на суму 103 651,10грн. та №1611 від 31.10.2017 на суму 11032,83грн.- за жовтень 2017 року, №1813 від 20.11.2017 на суму 130866,61грн. - за листопад 2017року).

Також, 13.03.2018 подав до суду заяву (вх.№ 7981) про розгляд справи в порядку письмового провадження. Проти позову заперечує.

22.01.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№2301), у якій позивач зазначає, що зарахування відповідних виплат заборгованості здійснюється управлінням у хронологічному порядку за календарною черговістю її виникнення, у відповідності до Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України №21-2 від 27.09.2010. На підставі вказаного Порядку кошти, які надійшли від позивача платіжними дорученнями №1238 від 25.09.2017, №1582 від 27.10.2017, №1611 від 31.10.2017, №1813 від 20.11.2017, були спрямовані на погашення заборгованості за січень - квітень та частково травень - липень 2017 року. Таким чином, заборгованість відповідача за вересень-листопад 2017 року становить 39293,46 грн. та підлягає стягненню у судовому порядку.

Також, 12.03.2018 подав до суду лист (вх.№ 7808) про розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Приватне акціонерне товариство "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" (код ЄДРПОУ 00231584) (далі - ПрАТ "Токмацький КШЗ") відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України №1058-IV.

ПрАТ "Токмацький КШЗ" зареєстровано як юридична особа 31.03.1995, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до виданих відповідачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, на підставі п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 призначена та виплачується пільгова пенсія.

Загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 по вказаним громадянам за період з вересня по листопад 2017 року включно, яку має відшкодувати підприємство відповідача на рахунки управління Пенсійного фонду України (далі- УПФУ), складає 39293,46 грн.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) були направлені на адресу відповідача та отримані його уповноваженим представником.

Факт понесення Пенсійним фондом витрат на виплату пільгових пенсій за списком №2 за період з вересня по листопад 2017 року включно громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтверджується довідками про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, наданими позивачем до матеріалів справи.

Позивач стверджує, що відповідач у добровільному порядку суми на відшкодування витрат у вказаному вище періоді не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач, заперечуючи проти позову та надаючи суду відзив, надав платіжні доручення на підтвердження оплати сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №1 саме за період з вересня по листопад 2017 року включно (№1238 від 25.09.2017 на суму 104642,93 грн. - за вересень 2017, №1582 від 27.10.2017 на суму 103651,10грн. та №1611 від 31.10.2017 на суму 11032,83 грн. - за жовтень 2017 року, №1813 від 20.11.2017 на суму 130866,61 грн. - за листопад 2017року). У вказаних платіжних дорученнях відповідачем зазначено призначення платежу - відшкодування пільгових пенсій за списком 1 за період вересень - листопад 2017 року.

Позивач у відповіді на відзив підтверджує факт, що відповідачем дійсно кошти направлялися на рахунки УПФУ, проте, зарахування сум здійснено в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів, тобто кошти, які надійшли від відповідача вказаними вище платіжними дорученнями, були зараховані УПФУ в рахунок погашення існуючої попередньої заборгованості (за січень - квітень та частково травень - липень 2017 року).

Відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій врегульовано Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.

Пунктом 6 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 10.11 Інструкції у разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

За правилами пункту 6.10 Інструкції відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу ПФУ за місцем його реєстрації.

Право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій (таке право визначено ч. 6 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-166а15.

Таким чином, суд вважає, що у позивача відсутні правові підстави для зарахування коштів, сплачених відповідачем згідно платіжних доручень №1238 від 25.09.2017, №1582 від 27.10.2017, №1611 від 31.10.2017, №1813 від 20.11.2017 та спрямованих на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", саме за вересень, жовтень та листопад 2017 року, в рахунок погашення заборгованості з відшкодування пільгових пенсій за інші періоди.

З огляду на вищенаведене, правові підстави для задоволення заявленого адміністративного позову відсутні.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71708, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, 42/10, код ЄДРПОУ 37830810) до Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" (71709, Запорізька область, м. Токмак, вул. Ковальська, 59, код ЄДРПОУ 00231584) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.295-297 КАС України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.03.2018.

Суддя О.В. Конишева