Рішення № 72882950, 21.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 р. Справа№805/1066/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи позовну заяву ОСОБА_1 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дії та зобов’язання вчинини певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14.02.2018 року позивач звернувся до суду з позовною завою до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:

-визнання неправомірними дії Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо зменшення коефіцієнту стажу з 0,47363 до 0,35083;

-зобов'язання Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017 року з урахуванням коефіцієнту страхового стажу 0,47363.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що станом на 02.09.2013 року, дату призначення пенсії, страховий стаж збільшувався на коефіцієнт 1,35 %, що було гарантовано Законом, з 01.10.2017 року, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідачем було здійснено перерахунок пенсії та зменшено коефіцієнт стажу з 0,47363 до 0,35083. Отже своїми діями відповідач звузив зміст його прав в частині зменшення стажу при перерахунку пенсії з 01.10.2017 року. Не погодившись із застосованим відповідачем під час здійснення перерахунку пенсії індивідуального коефіцієнта страхового стажу, позивач звернувся до відповідача, однак Листом відповідач повідомив, що з урахуванням внесених змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01 жовтня 2017 року пенсія перераховуються із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Позивач не погоджується з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказує на те, що вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% є безпідставними, оскільки відповідно до частини 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вказано, що раніше призначена пенсія з 01.10.2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Отже розмір пенсії, який перераховано відповідно до нового законодавства, не може тягнути за собою підвищення, які передбачались раніше, тим паче, що ці підвищення не передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З урахуванням зазначеного просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), є громадянином України, відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатнийт здійснювати свої адміністративні процесуальну справа та обов’язки.

Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області є суб’єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом – Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальну справа та обов’язки.

Суд встановив, що ОСОБА_1, перебуває на обліку Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за вислугою років з 02.09.2013 року.

У зв'язку із набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 року відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Не погоджуючись із тим, що відповідач під час перерахунку пенсії застосував величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% ОСОБА_1 звернувся до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

12.12.2017 року відповідач надав лист №29904/03/07-46 в якому роз’яснено, що у зв’язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 року пенсія перераховуються із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, також надано розрахунок щодо здійсненого перерахунку пенсії з 01.10.2017 року, відповідно до якого вбачається, що до 01.10.2017 року застосовувався коєфіцієнт стажу 0,35083х1,35%=0,47363; з 01.10.2017 року застосовується коєфіцієнт стажу 0,35083.(а.с.26)

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.03.2003 року (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частини 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Оскільки за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач до відповідача не звертався, тому у відповідача були відсутні підстави для застосування до величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Разом з цим, частиною 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугою років з 02.09.2013 року, із заявою про призначення іншого виду пенсії позивач до відповідача не звертася.

Таким чином, у даному випадку мав місце перерахунок раніше призначеної пенсії за нормами того ж закону за яким і було призначено пенсію позивачу з 02.09.2013 року, а не призначення іншої пенсії за іншим законом у разі якої мала б застосовуватись величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб’єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про порушення відповідачем норм статей 8,19,22,46 Конституції України, з посиланням на той факт, що, всупереч нормам Конституції, після набрання законної сили 01.10.2017 року Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" право позивача на отримання пенсії з урахуванням коефіцієнту 1,35% було скасовано та звужено зміст його прав в частині зменшення коефіцієнту стажу, оскільки Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" не визнано неконституційним Конституційним Судом України, який до того у Рішенні від 26.12.2017 року №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері - є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостям держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Як вбачається з матеріалів справи навіть після набрання законної сили 01.10.2017 року Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", розмір пенсії позивача збільшився з 1691,51 грн до 1994,75 грн.

Отже, відповідачем було доведено правомірність дій щодо перерахунку пенсії позивачу з урахуванням норм частини 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням коефіцієнту стажу 0,35083.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а відповідач в свою чергу при перерахунку пенсії позивача правомірно застосував показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, як це передбачено частиною 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Судовий збір підлягає сплаті за подання адміністративного позову, ухвалою суду від 19.02.2018 року про відкритті провадження у справі позивачу було відстрочено сплату судового збору у сумі 704,80 грн до ухвалення судового рішення.

Оскільки у задоволені позовних вимог позивачу відмовлено, з урахуванням вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає стягненню з позивача судовий збір у сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 6,72-77,139,244,246,250,255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, вул. Ново-Садова, буд. 327-а, м. Костянтинівка, Донецька область, 85114) до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37544278, вул. Ціолковського, 25, м. Костянтинівка, Донецька область, 85113) про визнання неправомірними дії та зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 704,80 грн на розрахунковий рахунок 31214206784075, отримувач коштівУК/м.Слов'янськ/22030101 код отримувача (код ЄДРПОУ) 37803368, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, код банку отримувача (МФО) 834016, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту його підписання суддею.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.03.2018 року.

Суддя Христофоров А.Б.