Рішення № 72882797, 21.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 р. Справа№805/861/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Хавалджи В.О.

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1

від відповідачів:

1 - не з’явились

2 – ОСОБА_2 – довір. від 16.11.2017 року № 128лк/Мт

розглянувши по суті адміністративний позов ОСОБА_1

до відповідачів:

1. Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області

2. Слов’янського міського відділу (з обслуговування міста Слов’янська та Слов’янського району) Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Слов’янського міського відділу (з обслуговування міста Слов’янська та Слов’янського району) Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 06.11.2015 року про звільнення ОСОБА_1 у запас (із постановленням на військовий облік) за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ; поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров’я особи слідчого відділу Слов’янського міського відділу з обслуговування міста Слов’янська та Слов’янського району) Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з 07.11.2015 року, зобов’язання Слов’янського міського відділу з обслуговування міста Слов’янська та Слов’янського району Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 07.11.2015 року до постановлення судового рішення та звернення до негайного виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, при звільненні його з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством, яке регулює спірні взаємовідносини.

Вказує на порушення відповідачем під час звільнення норм Постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114, оскільки про звільнення його не повідомляли та іншу роботу в тій же установі не пропонували.

Вказує на те, що у разі незаконного звільнення на підставі Положення № 114, статті 235 КЗпП та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і внутрішнього складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 року № 205/14896, відповідач 2 зобов’язаний сплатити йому суму грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

В запереченнях на позовну заяву відповідачі вказали на її безпідставність та зазначили, що, при звільнені позивача ГУ МВС України в Донецькій області діяло в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.

Вказують на те, що, оскільки позивач не скористався правом, наданим Законом України «Про національну поліцію» та не подав заяву про перехід з органів внутрішніх справ на службу до Національної поліції України, про що був письмово повідомлений, він був правомірно звільнений як такий, що не пройшов відбір до Національної поліції України.

Враховуючи наведене, просять в задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Позивач у судовому засіданні доводи адміністративного позову підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяву про розгляд за його участі не надав.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні проти доводів адміністративного позову заперечував, просив в задоволені позовних вимог відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд з'ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, що підтверджене копією паспорту серії НС 176368 та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, приєднаними до матеріалів справи.

З 15.08.2003 року по 06.11.2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджене копією трудової книжки, приєднаної до матеріалів справи.

Наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 06.11.2015 року № 385о/с ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ з 06.11.2015 року відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (із постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів).

Наказ отриманий ОСОБА_1 15.01.2018 року.

Наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 07.12.2015 року № 7/ос лк внесені зміни до наказу від 06.11.2015 року № 385о/с в частині звільнення ОСОБА_1 - начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров’я особи слідчого відділу Слов’янського міського відділу з обслуговування міста Слов’янська та Слов’янського району) Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, згідно якого вважати вислугу рогів на 06.11.2015 року у календарному обчислені та для виплати грошової допомоги – 12 років 02 місяці 21 день, у пільговому обчислені 14 років 03 місяці 01 днів, без встановлення премії у листопаді 2015 року.

Як встановлено судом, 8 жовтня 2015 року ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 Кримінально-процесуального кодексу України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України.

Згідно вироку Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 29.09.2017 року у справі № 243/10947/15-кпровадження № 1-кп/243/56/2017 ОСОБА_1 у пред’явленному йому обвинуваченні у вчинені кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 258 КК України та ст. 365 ч. 1 КК України визнаний невинуватим та виправданий за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Вирок набрав законної сили 12.12.2017 року і вручений ОСОБА_1 23.12.2017 року.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 12 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, до якої відноситься служба в органах внутрішніх справ.

Правовідносини, пов'язані з проходженням та звільненням з публічної служби в органах внутрішніх справ, регулювались Законом України «Про міліцію», Законом України «Про Національну поліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114 та іншими нормативно-правовими актами, які були чинними на час спірних взаємовідносин.

Пункт 12 частини першої статті 92 Конституції України визначає, що державна служба, до якої відноситься і служба в органах внутрішніх справ, є єдиною за своїми основами.

З системного аналізу норм законодавства України, які регулюють питання проходження державної служби, вбачається, що, визначаючи загальні засади діяльності та статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, ці норми спрямовані на підвищення ефективності державної служби, добір компетентних і відданих справі кадрів, що досягається, у тому числі, і окремими заходами, а саме - встановленням додаткових, крім передбачених законами, процедур відбору громадян на державну службу та вимог, які висуваються до них, шляхів просування по службі, умов оплати праці державних службовців, підвищений рівень їх відповідальності у разі порушення дисципліни тощо.

Згідно ст. 16 Закону України «Про міліцію», чинному на час спірних взаємовідносин, особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Як зазначалось раніше, позивач у справі проходив службу в органах внутрішніх справ та звільнений з органів внутрішніх справ через скорочення штату.

Суд вважає протиправним наказ ГУ МВС України в Донецькій області про звільнення позивача у запас (із постановленням на військовий облік) за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, з наступних підстав.

Статтею 18 вказаного Закону України «Про міліцію», чинному на час спірних взаємовідносин, передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114.

Згідно п.п. «г» п. 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Пунктом 10 Положення № 114 визначено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально- економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Згідно частини 1 та 3 статті 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, в порушення зазначених норм чинного законодавства позивач не попереджався за два місяці про наступне звільнення у зв’язку з ліквідацією установи та інша робота в той же організації не пропонувалась.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідачів на Закон України «Про національну поліцію», з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9 розділу 11 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що замішуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Абзацем 1 пункту 10 розділу XI цього Закону визначено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

На підставі пп. 1 п. 7 розділу XI Закону Кабінету Міністрів України доручено в місячний строк забезпечити створення центрального органу виконавчої клади поліції України та його територіальних органів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 641 «Про утворення Національної поліції України» утворена Національна поліція України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ.

Відповідно до п. 1 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції та вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ.

Як встановлено судом, підтверджене матеріалами справи та не спростоване відповідачами, на момент набуття чинності зазначеним законом позивач не мав можливості реалізувати своє право та подати заяву про бажання проходити службу в поліції.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу від 06.11.2015 року про звільнення ОСОБА_1 у запас (із постановленням на військовий облік) за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров’я особи слідчого відділу Слов’янського міського відділу з обслуговування міста Слов’янська та Слов’янського району) Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з 07.11.2015 року, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 24 Положення № 114 у разі незаконного звільнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді.

Як встановлено судом, на час розгляду справи відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області перебувають в стані припинення, отже, не припинені.

Згідно з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постановах від 28.10.2014 року та від 04.11.2014 року, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) зі працевлаштування працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про зобов’язання відповідача виплатити позивачу грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 07.11.2015 року до постановлення судового рішення, суд враховує наступне.

За приписами п. 24 Положення № 114 у разі незаконного звільнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Частиною 2 ст. 235 КЗпП встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 року № 499, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 року за № 205/14896.

Відповідно до п. 1.6 Інструкції № 499 грошове забезпечення рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби.

Для обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу застосовується Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100.

Під час його проведення слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні з використанням даних про середній заробіток, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата.

Згідно довідки Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району) ГУМВС України в Донецькій області від 18.01.2018 року грошове забезпечення позивача за серпень 2015 року становить 7114 грн. 38 коп., за вересень 2015 року - 5180 грн. 29 коп.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 04.09.2014 року № 10196/0/14-14/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік» кількість робочих днів у серпні 2015 року становить 20 робочих днів, у вересні 2015 року - 22 дні.

Так, середньоденна заробітна плата (грошове забезпечення) складає: 7114,38 грн. (серпень 2015 року) + 5180,29 грн. (вересень 2015 року): 42 робочі дні за два місяці (20 робочих дні у серпні 2015 року та 22 робочі дні у вересні 2015 року) = 292 грн. 73 коп.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 04.09.2014 року № 10196/0/14-14/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік» кількість робочих днів у листопаді - 16 днів (після 06.11.2015 року), грудні - 23 дні, всього 39 днів.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 року № 10846/0/14-15/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік» кількість робочих днів у 2016 році становить 251 робочих дні.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 05.08.2016 року № 11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік» кількість робочих днів у 2017 році становить 249 робочих дні, станом на 18.12.2017 року - 240 робочих днів.

Відповідно до розрахунку норми тривалості робочого часу на 2018 рік кількість робочих днів у 2018 році становить: у січні - 21 робочих дні, у лютому – 20 робочих днів, у березні станом на 21.03.2018 року – 14 робочих днів, всього 55 робочих дні.

Таким чином грошове забезпечення за період з 07.11.2015 року по 21.03.2018 року складає 292 грн. 73 коп. * (39+251+240+55) = 171247,05 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення грошового забезпечення такими, що підлягають задоволенню з зобов’язанням відповідача 2 виплатити позивачу суму грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 07.11.2015 року до постановлення судового рішення в розмірі 171247,05 грн.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про міліцію» (чинному на час спірних взаємовідносин), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114, Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Слов’янського міського відділу (з обслуговування міста Слов’янська та Слов’янського району) Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 06.11.2015 року 385/ про звільнення ОСОБА_1 у запас (із постановленням на військовий облік), зобов’язання виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 07.11.2015 року до постановлення судового рішення та звернення до негайного виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць – задовольнити повністю.

Наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 06.11.2015 року ? 385/ в частині звільнення ОСОБА_1 у запас (із постановленням на військовий облік) за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ – визнати протиправним та скасувати.

ОСОБА_1 поновити на посаді начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров’я особи слідчого відділу Слов’янського міського відділу з обслуговування міста Слов’янська та Слов’янського району) Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з 07.11.2015 року.

Зобов’язати Слов’янський міський відділ з обслуговування міста Слов’янська та Слов’янського району Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 07.11.2015 року до постановлення судового рішення в сумі 171247,05 .

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров’я особи слідчого відділу Слов’янського міського відділу з обслуговування міста Слов’янська та Слов’янського району) Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 6147,33 грн. допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

У судовому засіданні 21.03.2018 року проголошена вступна та резолютивна частина рішення, повний текст рішення виготовлений 22.03.2018 року.

Суддя Давиденко Т.В.