Ухвала суду № 72882723, 21.03.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

м. Вінниця

21 березня 2018 р. Справа № 802/907/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участі секретаря судового засідання: Павліченко А.В.

представників позивача: Слюсар О.В., Волкової В.А.

розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом: командитного товариства "Бізнес Гарант" (приватне підприємство "ВІП Бізнес" і Компанія) (місцезнаходження: 21036, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Писарєва, 4 кв. 26; код ЄДРПОУ 36150262) до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України (місце знаходження: 04215, м. Київ, вул. Світлицького, 28а; код ЄДРПОУ 39442252) про визнання протиправними та скасування вимог, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Командитне товариство "Бізнес Гарант" (приватне підприємство "ВІП Бізнес" і Компанія) до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування вимог.

Ухвалою суду від 16 березня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

16 березня 2018 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії:

- вимоги Енергетичної митниці ДФС України №1 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №823547-U16-680146 від 01.09.2017 у розмірі 135357798,03 грн. (вих.№28-70-1/524 від 08.02.2018);

- вимоги Енергетичної митниці ДФС України №2 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826203-U16-680158 від 27.09.2017 у розмірі 6917458,63 грн. (вих.№28-70-1/526 від 08.02.2018);

- вимоги Енергетичної митниці ДФС України №3 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826939-U16-680161 від 03.10.2017 у розмірі 171140663,81 гри. (вих.№28-70-1/528 від 08.02.2018);

- вимоги Енергетичної митниці ДФС України №4 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №827073-U16-680162 від 04.10.2017 у розмірі 60161577,31 гри. (вих.№28-70-1/580 від 08.02.2018);

- вимоги Енергетичної митниці ДФС України №5 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826065-U16-680157 від 26.09.2017 у розмірі 81497518,68 гри. (вих.№28-70-1/532 від 08.02.2018);

- вимоги Енергетичної митниці ДФС України №6 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №824829-U16-680151 від 14.09.2017 у розмірі 81497518,68 гри. (вих.№28-70-1/534 від 08.02.2018).

Розгляд даної заяви призначено у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін, відповідно до ухвали суду від 19 березня 2018 року.

Представники заявника у судовому засіданні заяву про забезпечення позову підтримали та просили суд її задовольнити.

Відповідач у судове засідання уповноваженого представника не направив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (ч. 3 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 153 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Як вбачається з матеріалів справи, Командитним Товариством «Бізнес Гарант» у відповідності до укладеного із Швейцарською компанією «Proton Energy Group S.A.» договору №U16-68 від 23 травня 2016 року про надання послуг з видачі фінансових гарантій було видано наступні гарантійні документи: №823547-U16-680146 код 010917-Т903040-YАО від 01.09.2017 року за вантажно-митною декларацією №UА903040/2017/003213 від 01.09.2017 року, термін транзиту 26.02.2018 року; №824829-U16-680151 код 040917-Т903040-САL від 14.09.2017 року за вантажно-митною декларацією №UА903040/2017/003482 від 14.09.2017 року, термін транзиту 11.03.2018 року; №826065-U16-680157 код 260917-Т903040-САL від 26.09.2017 року за вантажно-митною декларацією №UА903040/2017/003749 від 26.09.2017 року, термін транзиту 23.03.2018 року; №826203-U16-680158 код 270917-Т903040-YYВ від 27.09.2017 року за вантажно-митною декларацією №UА903040/2017/003773 від 27.09.2017 року, термін транзиту 24.03.2018 року; №826939-U16-680161 код 031017-Т903040-СVD від 03.10.2017 року за вантажно-митною декларацією №UА903040/2017/003906 від 03.10.2017 року, термін транзиту 30.03.2018 року; №827073-U16-680162 код 041017-Т903040- СVD від 04.10.2017 року за вантажно-митною декларацією №UА903040/2017/003944 від 04.10.2017 року, термін транзиту 31.03.2018 року.

В подальшому 03.03.2018 року КТ "Бізнес-Гарант" було отримано від відповідача Вимоги про сплату належної суми митних платежів за виданими гарантіями, а саме: вимога №1 від 08.02.2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №823547-U16-680146 від 01.09.2017 року в розмірі 135357798,03 грн.; вимога №2 від 08.02.2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826203-U16-680158 від 27.09.2017 року в розмірі 6917458,63 грн.; вимога №3 від 08.02.2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826939-U16-680161 від 03.10.2017 року в розмірі 171140663,81 грн.; вимога №4 від 08.02.2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №827073-U16-680162 від 04.10.2017 року в розмірі 60161577,31 грн.; вимога №5 від 08.02.2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826065-U16-680157 від 26.09.2017 року в розмірі 81497518,68 грн.; вимога №6 від 08.02.2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №824829-U16-680151 від 14.09.2017 року в розмірі 81497518,68 грн.

Частиною 3 ст. 102 Митного кодексу України передбачено, що при ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарів до органу доходів і зборів призначення.

У відповідності до абз. 3 ч. 11 ст.311 Митного кодексу України підтвердженням фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, є завершення дії митного режиму, що передбачав перебування товарів під митним контролем весь час дії такого режиму.

Відповідно до частини п'ятої статті 311 Митного кодексу України, гарант зобов'язаний не пізніше трьох банківських днів, наступних за днем отримання вимоги та документів, що підтверджують настання гарантійного випадку, перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету.

Частиною шостою статті 311 Митного кодексу України передбачено, що у разі порушення строку перерахування коштів у рахунок сплати митних платежів відповідно до вимоги органу доходів і зборів гаранти несуть відповідальність (у тому числі передбачену Податковим кодексом України) як особи, відповідальні за сплату забезпечених гарантією сум митних платежів. У разі несплати гарантом коштів за фінансовими гарантіями суми таких коштів вважаються податковим боргом гаранта та стягуються у порядку, встановленому законодавством.

Зі змісту ст.87 Податкового кодексу України вбачається, що погашення податкового боргу може відбуватися як за рахунок коштів, так і за рахунок майна та інших активів платника податку.

Згідно з частиною другою статті 307 Митного кодексу України взаємовідносини між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та гарантами регулюються на підставі укладених угод.

Відтак, Командитне товариство «Бізнес Гарант» (Гарант) уклало з Міністерством доходів і зборів України (Міндоходів) Угоду №7 від 27 січня 2014 року про надання фінансових гарантій органам доходів і зборів незалежним фінансовим посередником (далі - Угода).

Відповідно до п. 4.6 зазначеної вище угоди у випадку несплати митного боргу Гарантом на підставі отриманої Вимоги орган доходів і зборів має право не тільки стягувати платежі у визначеному законодавством порядку, а й вносити до відповідного програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міндоходів відмітки, що унеможливлюють подальше прийняття від Гаранта гарантій до сплати ним заборгованості.

Як вбачається із матеріалів справи, загальна сума виставлених Вимог, які оскаржуються, що підлягає сплаті позивачем складає 542772852,95 грн.

Представником позивача у судовому засіданні зазначено, що дану суму позивачем неможливо буде сплатити внаслідок відсутності такого розміру коштів на рахунках підприємства і у випадку звернення стягнення митницею дані дії призведуть до повного знищення господарської діяльності та зупинення підприємства. Крім того, вказано, що у митниці, враховуючи п. 4.6 Угоди, буде право на внесення до програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міндоходів відмітки, що унеможливлюють подальше прийняття від позивача гарантій по іншим операціям, що повністю паралізує роботу підприємства.

Відтак, на переконання суду, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача в разі звернення стягнення в примусовому порядку та внесення до програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міндоходів відповідної відмітки.

Разом з тим, слід зазначити, що наведені обставини свідчать про те, що в разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Зважаючи на те, що саме подання адміністративного позову, а також відкриття провадження у справі не зупиняють дій та рішень суб'єкта владних повноважень, то суд, відповідно до статті 154 КАС України, в порядку забезпечення позову може ухвалою застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, належним видом забезпечення позову в даному випадку є зупинення дії: вимоги Енергетичної митниці ДФС України №1 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №823547-U16-680146 від 01.09.2017 у розмірі 135357798,03 грн. (вих.№28-70-1/524 від 08.02.2018); вимоги Енергетичної митниці ДФС України №2 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826203-U16-680158 від 27.09.2017 у розмірі 6917458,63 грн. (вих.№28-70-1/526 від 08.02.2018); вимоги Енергетичної митниці ДФС України №3 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826939-U16-680161 від 03.10.2017 у розмірі 171140663,81 гри. (вих.№28-70-1/528 від 08.02.2018); вимоги Енергетичної митниці ДФС України №4 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №827073-U16-680162 від 04.10.2017 у розмірі 60161577,31 гри. (вих.№28-70-1/580 від 08.02.2018); вимоги Енергетичної митниці ДФС України №5 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826065-U16-680157 від 26.09.2017 у розмірі 81497518,68 гри. (вих.№28-70-1/532 від 08.02.2018); вимоги Енергетичної митниці ДФС України №6 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №824829-U16-680151 від 14.09.2017 у розмірі 81497518,68 гри. (вих.№28-70-1/534 від 08.02.2018).

Такий вид забезпечення позову відповідає і є співмірним заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаний з предметом спору, необхідний і достатній для забезпечення виконання судового рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення позву є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволенню.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Забезпечити позов шляхом зупинення дії:

- вимоги Енергетичної митниці ДФС України №1 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №823547-U16-680146 від 01.09.2017 у розмірі 135357798,03 грн. (вих.№28-70-1/524 від 08.02.2018);

- вимоги Енергетичної митниці ДФС України №2 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826203-U16-680158 від 27.09.2017 у розмірі 6917458,63 грн. (вих.№28-70-1/526 від 08.02.2018);

- вимоги Енергетичної митниці ДФС України №3 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826939-U16-680161 від 03.10.2017 у розмірі 171140663,81 гри. (вих.№28-70-1/528 від 08.02.2018);

- вимоги Енергетичної митниці ДФС України №4 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №827073-U16-680162 від 04.10.2017 у розмірі 60161577,31 гри. (вих.№28-70-1/580 від 08.02.2018);

- вимоги Енергетичної митниці ДФС України №5 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №826065-U16-680157 від 26.09.2017 у розмірі 81497518,68 гри. (вих.№28-70-1/532 від 08.02.2018);

- вимоги Енергетичної митниці ДФС України №6 від 08 лютого 2018 року про сплату належної суми митних платежів за гарантією №824829-U16-680151 від 14.09.2017 у розмірі 81497518,68 гри. (вих.№28-70-1/534 від 08.02.2018).

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема ч.1 - ухвала про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чернюк Алла Юріївна