Ухвала суду № 72882538, 20.03.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"20" березня 2018 р. Справа №926/4739-б/16

м.Львів

Суддя Львівського апеляційного господарського суду Гриців В.М. - головуючий (доповідач) у складі колегії суддів: Гриців В.М., Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.

розглянув матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області на постанову Господарського суду Чернівецької області від 22 лютого 2018 року (суддя Я.Я. ОСОБА_1В.) у справі №926/4739-б/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Туристичний комплекс “Черемош”

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2018 року до Львівського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області на постанову Господарського суду Чернівецької області від 22 лютого 2018 року у справі №926/4739-б/16, зокрема: якою суд припинив процедуру санації Приватного акціонерного товариства “Туристичний комплекс “Черемош”, визнав банкрутом Приватне акціонерне товариство “Туристичний комплекс “Черемош” та відкрив відносно нього ліквідаційну процедуру; господарську діяльність Приватного акціонерного товариства “Туристичний комплекс “Черемош” завершив.

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області на постанову Господарського суду Чернівецької області від 22 лютого 2018 року у справі №926/4739-б/16 необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Вимоги до апеляційної скарги визначено статтею 258 Господарського процесуального кодексу України, зокрема: до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до вимог частин 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з статтею 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, керуючись частиною 5 статтею 232 ГПК України та Інформаційним листом 12.11.2015 № 01-06/2093/15 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір», вважає, що Законом не передбачено ставки, від якої обчислюється судовий збір, за подання апеляційних та касаційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Однак, доводи апелянти як і трактування закону помилкові з наступних підстав:

Відповідно до статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частина 6 статтею 12 ГПК України вказує, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно із частиною 5 статтею 232 ГПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом або Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", судовий розгляд закінчується постановленням ухвали, прийняттям постанови чи видачею судового наказу.

У статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір», згідно з положеннями якого:

судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ст.1);

платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст.2);

визначає об'єкти справляння судового збору. Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом. Визначає за подання яких саме заяв, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, клопотань судовий збір не справляється (ст.3).

Стаття 4 Закону України «Про судовий збір» вказує, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм та із урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, за результатами розгляду вимог кредиторів у підсумковому засіданні господарський суд за наявності ознак банкрутства, за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів може прийняти передбачене Законом судове рішення, зокрема: постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. А, судовий розгляд однієї із судових процедур банкрутства, що застосовуються до боржника, за наявності ознак банкрутства може закінчуватися прийняттям постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно з статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційних скарг у справі про банкрутство судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини 2 статті 4). За подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство ставка судового збору визначена 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 9 пункту 2 частини 2 статті 4).

Міське комунальне підприємство “Чернівцітеплокомуненерго” при поданні заяви про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Туристичний комплекс “Черемош” сплатило 13780 грн судового збору. Відтак, за подання апеляційної скарги на постанову Господарського суду Чернівецької області від 22 лютого 2018 року у справі №926/4739-б/16 апелянт повинен був сплатити судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги у справі про банкрутство у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви про порушення справи про банкрутство, а саме: 20670 грн судового збору.

Крім того, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області не належить до кола осіб, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», яких суд може звільнити від сплати судового збору.

Отже, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області подало апеляційну скаргу з недотриманням приписів статей 258, 259 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області на постанову Господарського суду Чернівецької області від 22 лютого 2018 року у справі №926/4739-б/16.

2. Апелянту усунути недоліки апеляційної скарги не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.

3. Копію ухвали надіслати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернівецькій області з повідомленням про вручення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Гриців