Рішення № 72881938, 15.03.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2018 р.Справа № 922/4300/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир-16", м. Харків про стягнення коштів 42 602,96 грн. за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: ОСОБА_2- за довір.б/н від 17.01.2018

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року Публічне акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир-16" про стягнення з останнього заборгованості у у загальному розмірі 42 602,96 грн., з яких: пеня у сумі 14 500,84 грн, три проценти річних у сумі 3090,11 грн., інфляційні втрати у сумі 25 012,01 грн.

Вказані вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням умов договору №2844/14ТЕ (Р)-32 купівлі-продажу природного газу від 28.11.2014 в частині своєчасної та повної оплати відповідачем поставленого природного газу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.12.2017 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4300/17. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на "01" лютого 2018 р. о (об) 11:10

04.01.2018 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№243)

30.01.2018 позивачем до суду надано відповідь на відзив (вх.№2531)

01.02.2018 відповідачем стосовно поданої позивачем відповіді на відзив надано письмові заперечення (вх.№2793).

Протокольною ухвалою суду від 01.02.2018 у відповідності до п.3 ч.2 ст.183 ГПК України було відкладено підготовче засідання на 19.02.2018 о 11:30 год.

У підготовчому засіданні 19.02.2018 представник позивача позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених ним у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

У судовому засіданні 19.02.2018р. відбулося підготовче засідання за правилами встановленими статтями 196-205 ГПК України, судом з'ясовано питання на стадії підготовчого провадження та згідно п.3 ч.2 ст. 185 ГПК України, постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.03.2018р. об 11:30 год.

06.03.2018 відкрито розгляд справи по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити. Вказував на те, що відповідач всупереч умовам договору купівлі-продажу природного газу №2844/14ТЕ(Р)-32 від 28.11.2014 оплату за поставлений позивачем природний газ здійснював несвоєчасно та з порушенням строків визначених п.6.1. договору у зв'язку із чим, у відповідності до п.7.2. договору відповідачу було нараховано штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 14 500,84 грн, а також у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання відповідно до ст.625 ЦК України було нараховано також 3% річних у розмірі 3090,11 грн та інфляційні втрати у розмірі 25 012,01 грн.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених ним у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

У цьому ж судовому засіданні протокольною ухвалою суду від 06.03.2018 було оголошено перерву до 15.03.2018 11:30 год.

Після перерви 15.03.2018 судове засідання було продовжено.

Представник позивача правом на участь у розгляді справи не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідачем належним чином виконані договірні зобов'язання, оскільки після переданого йому 30.11.2014 за актами приймання-передачі природного газу, відповідачем на наступний день - 01.12.2014 у повному об'ємі та без порушення строків, встановлених п.6.1. Договору було оплачено поставлений газ.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Таким чином, виходячи з тлумачення норми ст. 13 ГПК України суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи.

Розглянувши надані до матеріалів справи документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника відповідача судом встановлено наступне.

28.11.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Мир-16" (покупець) був укладений договір № 2844/14ТЕ(Р)-32 купівлі-продажу природного газу (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Згідно п.1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Пунктом 2.1. договору сторони встановили, що Продавець передає Покупцеві у листопаді 2014 року газ в обсязі 110,928 тис.куб.м., використаний Покупцем у період січень-квітень 2014 року в загальному обсязі 110,928 тис.куб.м.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцю, оформлюється актами приймання-передачі газу.

За змістом наявних в матеріалах справи Актів приймання-передачі газу від 30.11.2014 відповідачем газ було спожито у січні 2014 року в обсязі 44,384 тис.куб.м. на суму 58 107,54 грн, у лютому 2014 року в обсязі 33,625 тис.куб.м. на суму 44 021,86 грн., у березні 2014 року в обсязі 22,876 тис.куб.м. на суму 29 949,25 грн., у квітні 2014 року в обсязі 10,043 тис.куб.м. на суму 13 148,29 грн.

Отже, на виконання умов договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 145 226,94 грн.

Пунктом 6.1. договору було встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця передачі газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Згідно змісту позовної заяви та пояснень представника позивача останній зазначає, що відповідачем розрахунки за поставлений природний газ проводились з порушенням п. 6.1. договору.

Проте, суд не погоджується з твердженнями позивача, вважає їх помилковими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, після укладення 28.11.2014 договору №2844/14ТЕ(Р)-32 купівлі-продажу природного газу між сторонами виникли взаємні права та обов'язки щодо виконання обумовлених у договорі умов.

Як було зазначено вище, пунктом 6.1. договору сторони обумовили, що оплата за поставлений газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця передачі газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Враховуючи той факт, що відповідно до п.3.2. передача природнього газу відповідачу відбулась, безпосередньо 30.11.2014 року, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін відповідними актами приймання-передачі природного газу, суд приходить до висновку, що за умовами п.6.1 договору відповідач мав сплатити переданий газ до 14.12.2014 року включно.

Докази, які містяться в матеріалах справи свідчать про те, що після підписання актів приймання-передачі природного газу відповідачем на наступний день, а саме - 01.12.2014 року було здійснено оплату на суму 145 226,94 грн фактично переданого газу 110,928 тис.куб.м. Вказані обставини підтверджуються випискою по особовому рахунку відповідача за 01.12.2014р. (а.с.43) та на час розгляду справи у суді позивачем не були спростовані.

Посилання позивача на правові висновки викладені у постановах Вищого господарського суду України суд вважає необгрунтованими, оскільки за змістом вказаних рішень, вбачаються зовсім інші правовідносини, відмінні від предмету спору.

Таким чином, враховуючи відсутність з боку відповідача прострочення оплати природного газу за договором 2844/14ТЕ(Р)-32 від 28.11.2014 відсутні і підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат нарахованих останнім за період січень-квітень 2014 року з приводу їх необгрунтованості.

Судовий збір, відповідно приписів ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 259, 509, 526, 530, 625, 628, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, 73, 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua

Повне рішення складено 22.03.2018 р.

Суддя ОСОБА_1