Рішення № 72881682, 15.03.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3494/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 агро Україна", 30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 43

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Росішки", 09830, Київська область, Тетіївський район, село Росішки

про стягнення 440 000,00 грн.

суддя Н.Г. Шевчук

секретар Н.С. Матраєва

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. б/н від 17.11.2017);

від відповідача: ОСОБА_3А.(дов. №156 від 13.02.2017).

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 агро Україна" звернулось у господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Росішки" про стягнення штрафу у сумі 440 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпаку №1000026722 від 22.05.2017 в частині поставки обумовленої договором партії товару.

Ухвалою суду від 27.11.2017 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 14.12.2018.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача ухвалою суду від 14.12.2017 розгляд справи відкладався на 15.01.2018.

07.01.2018 позивач подав клопотання про залучення документів до матеріалів справи (т.1, а.с. 32-38).

15.01.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву (т.1, а.с. 39-43), в якому заперечив проти позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що причиною невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Росішки" зобов’язань за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпаку №1000026722 від 22.05.2017 є пошкодження посівів та зниження врожайності внаслідок сильного дощу, який пройшов в ніч з 12.07.2017-13.07.2017 на полях підприємства. На думку відповідача, вказана обставина є форс-мажорною та звільняє його від відповідальності за порушення зобов’язань з поставки ріпаку.

Протокольною ухвалою від 15.01.2018 розгляд справи відкладено на 05.02.2018.

Ухвалою суду від 15.01.2018 справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

У зв’язку з відрядженням судді Шевчук Н.Г. з 05.02.2018 по 09.02.2018 судове засідання 05.02.2018 не відбулось, а підготовче засідання по справі №911/3494/17 ухвалою суду від 23.01.2018 призначено на 22.02.2018.

Позивач 06.01.2018 подав відповідь на відзив (т.1, а.с. 52-58), в якій заперечив проти посилань відповідача на звільнення від оплати штрафу у зв’язку з настанням форс-мажорних обставин, оскільки вказані обставини не підтверджені сертифікатом Торгово-промислової палати, а відповідач лише через два місяці після їх настання повідомив про це позивача.

Відповідач 12.02.2018 подав заперечення на відповідь позивача (т.1, а.с. 59), в яких зазначив, що Торгово-промислові палати не мають повноважень щодо засвідчення форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах, оскільки вони посвідчують такі обставини лише у випадках зовнішньоторгівельних і міжнародних договорів, а також за зверненнями суб’єктів господарської діяльності, які здійснюють будівництво житла.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 15.03.2018.

У судовому засіданні 15.03.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін суд

встановив:

Між ТОВ «ОСОБА_1 Україна» (Покупець) та ТОВ «Агрофірма «Росішки» (Продавець) 22.05.2017 підписано та скріплено печатками Договір купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпаку №1000026722 (т.1, а.с. 17-23, Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов’язується поставити Покупцю Товар в строки, передбачені в цьому Договорі, а Покупець зобов’язується прийняти Товар та сплатити його вартість.

Пунктом 1.2. Договору сторони погодили залікову вагу/кількість товару в розмірі 100 тонн. Під заліковою вагою/кількістю Сторони розуміють залікову вагу Товару, доведеного до якісних характеристик, що передбачені в даному Договорі.

Відповідно до пункту 3.1 Договору поставка здійснюється на умовах DAP у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010. Місцем поставки є зерновий склад ПАТ «Жашківський елеватор», що розташований за адресою:19200,Черкаська обл., м. Жашків, вул. Вокзальна,1.

Згідно пункту 3.3. Договору Продавець зобов'язується здійснити поставку всього об’єму Товару у строк до 30 серпня 2017 року.

Відповідно до пункту 6.2. Договору у разі затримки поставки Товару у заліковій вазі на строк понад 15 (п’ятнадцять) календарних днів з моменту, погодженого пунктом 3.3. Договору, Продавець зобов’язується сплатити Покупцю штраф у розмірі 10 (десять) % вартості непоставленого Товару, що визначається за наступною формулою:

ВТ = (ОП-ОП1) * Ц, де:

ВТ - вартість непоставленого Товару, грн. з ПДВ.

ОП - об’єм планової поставки Товару у заліковій вазі, зазначеній у пункті 1.2. , без врахування відхилення, тонн.

ОП1 - об’єм фактичної поставки Товару у заліковій вазі, тонн.

Ц - Ціна на Товар, що обраховується відповідно до пунктів 1.2. та 1.3. Договору на останній робочий день, що передує даті, зазначеній у пункті 3.3. Договору, грн. з ПДВ, але не може бути менше ніж 11 000.00 грн. за одну тонну.

У разі затримки поставки Товару у заліковій вазі на строк понад 30 (тридцять) календарних днів з моменту, погодженого пунктом 3.3. Договору, Продавець зобов’язується сплатити Покупцю додатково штраф у розмірі 30 (тридцять) % вартості непоставленого Товару, що визначається за вищезазначеною формулою. Крім цього, Покупець матиме право на одностороннє припинення дії даного Договору.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками Сторін, та діє до моменту виконання Сторонами усіх своїх обов’язків за Договором,

Згідно пункту 8.1. сторона звільняється від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов'язань за даним Договором, якщо це невиконання виявилося наслідком дії обставин непереборної сили, вплив яких не залежить від волі Сторін. До таких обставин відносяться: війни і воєнні дії будь-якого характеру; блокади, ембарго та інші міжнародні санкції; акти та дії державних органів, що унеможливлюють виконання Сторонами своїх зобов’язань; пожежі, повені, землетруси, інші стихійні лиха; закриття шляхів сполучення, страйки, епідемії і т.д.

Відповідно до пункту 8.2. Договору при таких (п. 8.1.) обставинах Сторона повинна протягом одного тижня з моменту їх настання будь-якими доступними засобами письмово сповістити про них іншу Сторону. Несвоєчасне повідомлення про обставини нездоланної сили позбавляє відповідну сторону права посилатися на них у майбутньому. При припиненні зазначених у пункті 8.1. обставин Сторона повинна без зволікання письмово сповістити про це іншу Сторону. У повідомленні повинен бути зазначений термін, у який передбачається виконати зобов’язання за даним Договором.

Оскільки станом на 15.08.2017 позивач не розпочав поставку товару, передбаченого умовами Договору, позивач звернувся до нього з вимогою №1 від 15.08.2017, в якій просив невідкладно та в повному обсязі здійснити поставку 100 тонн ріпаку.

Відповідач своїм листом №61 від 11.09.2017 повідомив Позивача про неможливість виконання умов Договору внаслідок низької урожайності ріпаку через несприятливі погодні умови.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов’язання за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпаку №1000026722 від 22.05.2017 в частині поставки обумовленої договором партії товару належним чином не виконав, у зв’язку з чим позивач здійснив нарахування штрафних санкцій та звернувся з даним позовом до суду.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною першою статті 549 Господарського кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Докази поставки відповідачем товару за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпаку №1000026722 від 22.05.2017 відсутні.

Проте, відповідач стверджує, що в ніч з 12.07.2017 на 13.07.2017 на полях ТОВ «Агрофірма» Росішки” пройшов сильний дощ з градом, який пошкодив посіви озимого ріпаку на площі 100 га, що призвело до значного зниження урожайності даної культури і, як наслідок, до неможливості виконати договірні зобов’язання, на підтвердження чого надав довідку №64 від 12.12.2017, видану Управлінням агропромислового розвитку Тетіївської районної державної адміністрації (т.1, а.с. 42).

Відповідач вважає, що вказана обставина є форс-мажорною та звільняє його від відповідальності за порушення зобов’язань за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпаку №1000026722 від 22.05.2017.

Суд не може погодитись з такими твердженнями відповідача виходячи з наступного.

Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов’язання, є нікчемним

Статтею 617 цього ж Кодексу передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до частини третьої статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України: засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників); веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами. Порядок ведення зазначеного реєстру визначається Торгово-промисловою палатою України.

Статтею 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Пунктами 4.1 та 4.2. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України 18 грудня 2014 року N 44(5), встановлено, що торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов'язань/обов'язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, крім засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов'язань за: умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України; умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України; умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи наведені приписи законодавства суд приходить до висновку, що надана відповідачем довідка №64 від 12.12.2017, видана Управлінням агропромислового розвитку Тетіївської районної державної адміністрації, не може бути належним та допустимим доказом настання форс-мажорної обставини в розумінні статей 76 та 77 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість, наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) має бути підтверджено відповідним сертифікатом торгово-промислової палати виданому в порядку, передбаченому Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні».

В матеріалах справ відсутній сертифікат торгово-промислової палати, який був би виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Росішки" про наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які могли б бути підставою для звільнення відповідача від господарсько-правової відповідальності за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпаку №1000026722 від 22.05.2017.

Також в матеріалах справи відсутні докази вжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення зокрема: своєчасного повідомлення позивача про настання несприятливих погодних умов в порядку, передбаченому пунктом 8.2. Договору, звернення до позивача з пропозицією погодити залікову вагу/кількість товару в іншому розмірі або докази часткової поставки товару

Окрім цього, відповідач повідомив позивача про несприятливі погодні обставини, які стались в ніч з 12.07.2017 на 13.07.2017, листом №61 від 11.09.2017 з пропуском тижневого терміну, передбаченому пунктом 8.2. Договору, що в силу цього ж пункту Договору позбавило Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Росішки" права посилатися на наведені обставини нездоланної сили у майбутньому.

Таким чином, докази наявності обставин непереборної сили, які звільняють Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Росішки" від відповідальності за порушення зобов’язань за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпаку №1000026722 від 22.05.2017, відсутні.

Перевіривши викладений у позовній заяві розрахунок штрафу суд встановив, що він здійснений арифметично вірно та відповідає вимогам чинного законодавства і обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 440 000,00 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу майбутнього врожаю ріпаку №1000026722 від 22.05.2017 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Росішки" (09830, Київська область, Тетіївський район, село Росішки, ідентифікаційний код 31619164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 агро Україна" (30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 43, ідентифікаційний код 34863309) 440000 (чотириста сорок тисяч) грн. штрафу та 6600 (шість тисяч шістсот) грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 22.03.2018.