Рішення № 72881667, 06.03.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2018 р. м. Київ Справа № 911/97/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕйБІ Банк» м.Київ

До Фізичної особи-підприємця Кахно Артема Вікторовича, АР Крим, Сімферопольский р-н, смт. Молодіжне

Про стягнення 1049552,04 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

за участю:

Представник позивача - Денисенко Н.І.

Представника відповідача - не з'явився

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕйБІ Банк» м.Київ, до Фізичної особи-підприємця Кахно Артема Вікторовича, АР Крим, Сімферопольский р-н, смт. Молодіжне про стягнення 1049552,04 грн.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя Господарським судом Автономної Республіки Крим на тимчасово окупованих територіях територіальну підсудність господарських судових справ, підсудних Господарському суду Автономної Республіки Крим, змінено. Розгляд таких справ забезпечується Господарським судом Київської області.

Ухвалою від 30.01.2018 року відкрито провадження у справі №911/97/18 за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 13.02.2018 року.

У підготовчому засіданні 13.02.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 13.02.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою від 13.02.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.03.2018 року.

В судовому засіданні 06.03.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача в судове засідання 06.03.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За загальним правилом, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 06.03.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на один рік, а саме з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року.

Рішенням № 213 від 22.01.2016 року «Про продовження строків здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБіБанк» та делегування повноважень ліквідатора» строк здійснення процедури ліквідації Банку та повноваження ліквідатора Славкіної Марини Анатоліївни продовжено по 19.03.2018 року включно.

Під час ліквідації Фонд має повне і виняткове право управляти Банком відповідно до ст.34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників та зобов'язана провести інвентаризацію активів і зобов'язань.

Повідомляємо, що згідно Статуту Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 28 квітня 2010 р. Рішенням Загальних зборів Акціонерів найменування Банку змінено з Відкритого Акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк»

Як зазначає позивач в позові, між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (надалі за текстом - позивач/Банк) та Фізичною особою-підприємцем Кахно Артемом Віктровичем (надалі за текстом - Позичальник/відповідач) 31.08.2007 року укладено Кредитний договір №27/МК (надалі - Кредитний договір), за умовами якого Позичальнику надано кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в сумі 200 000,00 грн. зі строком користування згідно графіку погашення заборгованості, з кінцевим терміном повернення кредиту 31.08.2009 року та сплатою процентів за користування кредитними коштами - 18 % річних. Починаючи з 20.05.2008 року - 19,5% річних. Надання Кредиту здійснюється в повному обсязі або окремими частинами (Траншами).

За умовами п. 2.3 Кредитного договору відповідач повертає кредит частинами у дати і у сумах, як це визначив Банк, на підставі графіку, що вказаний у цьому пункті Кредитного договору.

Згідно з п.1.6. Кредитного договору відповідач сплачує на користь Кредитодавця наступні комісії: Комісію за надання кредиту в розмірі 1 % від загальної суми кредиту визначеному в п. 1.1.1. Кредитного договору; Комісію за відкриття позичкового рахунку в розмірі 200 грн.

Відповідно до п.2.8.3 Кредитного договору проценти за користування Траншем сплачуються на рахунок, що вказано в п.2.6 цього договору.

Позивач зазначає, що належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором та надав Позичальнику кредитні кошти, а Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти та комісію у строки та у розмірі, передбачені Кредитним договором.

Відповідно до п.4.3. Кредитного договору у разі несвоєчасного погашення Кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3 цього Договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаними Кредитодавцем.

Відповідно до п.4.4. Кредитного договору у разі порушення Позичальником вимог п.п.3.3.3.-3.3.18 цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю штраф у розмірі 5 процентів від суми Кредиту, визначеної в п. 1.1.1 цього Договору, за кожний випадок порушення за реквізитами та у день, вказаними Кредитодавцем.

Позивач в позові зазначає, що в порушення умов Кредитного договору Боржником постійно допускаються прострочення щодо здійснення оплат за кредитом та процентами за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача відповідно до розрахунку заборгованості станом на 27.09.2017 року становить 1 049 552 грн., з них:

- 200 000,00 грн. заборгованості за кредитом;

- 364 384,91 грн. заборгованості за процентами;

- 25 561,64 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту;

- 44 695,21 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту;

- 18 016,44 грн. заборгованості по сплаті 3%річних за несвоєчасне погашення кредиту;

- 27 125,19 грн. заборгованості по сплаті 3%річних за несвоєчасне погашення відсотків;

- 153 370,89 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту;

- 216 397,16 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідні обставини відповідачем не заперечені та не спростовані, доказів своєчасної сплати кредитних коштів та процентів суду не надано.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є кредитим договором, за яким, згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно з п. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Пунктом 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України визначено якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу кредиту, відповідачем не надано доказів повернення кредитних коштів своєчасно та в поному обсязі, позовні вимоги про стягнення 200 000,00 грн. заборгованості за кредитом; 364 384,91 грн. заборгованості за процентами обґрунтовані і підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 25 561,64 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 44 695,21 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 18 016,44 грн. заборгованості по сплаті 3%річних за несвоєчасне погашення кредиту; 27 125,19 грн. заборгованості по сплаті 3%річних за несвоєчасне погашення відсотків; 153 370,89 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту; 216 397,16 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сплаченій позивачем сумі 1762 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кахно Артема Вікторовича (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т, код 19017842) 200 000,00 грн. заборгованості за кредитом; 364 384,91 грн. заборгованості за процентами; 25 561,64 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 44 695,21 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 18 016,44 грн. заборгованості по сплаті 3%річних за несвоєчасне погашення кредиту; 27 125,19 грн. заборгованості по сплаті 3%річних за несвоєчасне погашення відсотків; 153 370,89 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту; 216 397,16 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів; 15 743,28 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Ю. Кошик