Рішення № 72881359, 13.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2018Справа № 910/22489/17

За позовом Приватного акціонерного товариства

"Акціонерна компанія "Київводоканал", м. Київ

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва "Печерська брама", м. Київ

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

Представники сторін:

від позивача - Довгалюк А.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явились.

В судовому засіданні 13.03.2018р., відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено позивача, що повний текст рішення буде складено та підписано 22.03.2018р.

СУТЬ СПОРУ:

13 грудня 2017 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 1373/12 від 11.12.2017 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва "Печерська брама" (відповідач) інфляційних втрат в сумі 18 532,94 грн. (вісімнадцять тисяч п'ятсот тридцять дві гривні 94 копійки) та 3% річних в сумі 3 199,80 грн. (три тисячі сто дев'яносто дев'ять гривень 80 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 року у справі № 910/444/15-г про затвердження мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/22489/17, розгляд справи призначено на 11.01.2018 року.

15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2018 року постановлено здійснювати розгляд справи № 910/22489/17 у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.02.2018 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в судовому засіданні 06.02.2018 року, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/22489/17 до судового розгляду по суті на 13.03.2018 року о 11:50 год., про що позивача було повідомлено під розписку. Про дату, час і місце судового засідання відповідача повідомлено ухвалою від 06.02.2018 року.

В судовому засіданні 13.03.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

В судове засідання 13.03.18р. відповідач не з'явився, причин неявки не повідомив.

Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання 13.03.2018 року, суд вважає, що неявка у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2015 року Публічне акціонерне товариство "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "ПЕЧЕРСЬКА БРАМА" про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 987 230,62 грн., з яких: 864 119,31 грн. - основна заборгованість, 51 350,39 грн. - інфляційні втрати, 5 216,89 грн. - 3% річних, 23 338,06 грн. - пеня, 43 205,97 грн. - штраф, та 19 744,61 грн. - судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "ПЕЧЕРСЬКА БРАМА" зобов'язань з оплати наданих послуг за укладеним між сторонами спору договором від 25.09.2006 № 06917/2-06 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі в період з 01.10.2013 по 30.06.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2016р. у справі № 910/444/15-г судом затверджено мирову угоду у справі № 910/444/15-г укладену між позивачем - Публічним акціонерним товариством "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" та відповідачем - Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "ПЕЧЕРСЬКА БРАМА" на умовах, зокрема, про те, що відповідач зобов'язується в термін до 25.10.2016 сплатити заборгованість у справі Господарського суду м. Києва № 910/444/15-г в загальному розмірі 883 863,92 грн., в т. ч. 864 119,31 грн. основного боргу та 19 744,61 грн. судових витрат.

Позивач зазначає, що відповідач умови відповідної мирової угоди, з якої випливає грошове зобов'язання, виконав лише частково, а саме сплативши 30.11.2016р. 840 791,16 грн., а відтак позивач має право на стягнення втрат від інфляції та 3% річних за весь час прострочення з 26.10.2016р. по 10.12.2017р.

З викладеними позивачем твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві вказав, що рішенням Господарського суду міста Києва ввід 11.09.14 у справі № 910/12183/13 в редакції постанови Апеляційного суду міста Києва від 17.03.2015 стягнуто з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама» на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 548 997 (п'ятсот сорок вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 14 коп. основної заборгованості, 592 (п'ятсот дев'яносто дві) грн. 69 коп. інфляційних втрат, 7 237 (сім тисяч двісті тридцять сім) грн. 19 коп. три проценти річних, 36 185 (тридцять шість тисяч сто вісімдесят п'ять) грн. 93 коп. пені, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 11 860 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 26 коп., витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5 509 (п'ять тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 44 коп. Тобто вимога про сплату основної суми боргу була предметом розгляду у справі № 910/12183/13, за результатами розгляду якої ухвалені наведені вище рішення суду. Відповідач просить суд просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

З викладеними відповідачем запереченнями позивач не погоджується на у своїй відповіді на відзив зауважив, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. ПрАТ «АК «Київводоканал» у даній справі заявлено вимоги про стягнення нарахованих на суму стягнутої у справі № 910/444/15-г основної заборгованості у розмірі 864 119,31 грн. (яка була частково погашена зі значним простроченням навіть після прийняття судових рішень) інфляційних втрат та 3% річних за період з 26.10.2016 по 29.11.2016 день фактичної сплати відповідачем основної заборгованості у розмірі 840 791,16 грн., та нарахованих 3% і інфляційних втрат на залишкову суму боргу , несплачену відповідачем у розмірі 23 328,15 грн. по 10.12.2017 станом на день фактичної подачі позовної заяви. Таким чином, позиція відповідача щодо відсутності правових підстав для стягнення заборгованості у даній справі не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вже було установлено судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2016р. у справі № 910/444/15-г судом затверджено мирову угоду у справі № 910/444/15-г укладену між позивачем - Публічним акціонерним товариством "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "КИЇВВОДОКАНАЛ" та відповідачем - Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "ПЕЧЕРСЬКА БРАМА" на умовах, зокрема, про те, що відповідач зобов'язується в термін до 25.10.2016 сплатити заборгованість у справі Господарського суду м. Києва № 910/444/15-г в загальному розмірі 883 863,92 грн., в т. ч. 864 119,31 грн. основного боргу та 19 744,61 грн. судових витрат.

Таким чином, встановленими згідно вказаного судового рішення є обставини зобов'язання відповідача в термін до 25.10.2016 сплатити заборгованість у справі Господарського суду м. Києва № 910/444/15-г в загальному розмірі 883 863,92 грн., в т. ч. 864 119,31 грн. основного боргу та 19 744,61 грн. судових витрат на користь позивача.

З матеріалів справи вбачається, що в листопаді 2016 року відповідач перерахував на користь позивача 860 535,77 грн. згідно мирової угоди за ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2016р. у справі № 910/444/15-г, що підтверджується банківською випискою від 30.11.2016р. Дана сума складається з 840 791,16 грн. основного боргу та 19 744,61 грн. судових витрат.

Таки чином, несплаченою з 26.10.2016р. за мировою угодою згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 24.10.2016р. залишається 23 328,15 грн. з розрахунку: 883 863,92 грн. - 840 791,16 грн. - 19 744,61 грн.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.

У своїй постанові від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пленум Вищого господарського суду України, з метою однакового і правильного розгляду господарськими судами справ зі спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, постановив надати роз'яснення за яких господарським судам необхідно мати на увазі, що за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим (наприклад, у зв'язку з прийняттям судового рішення про стягнення суми попередньої оплати в зв'язку з недопоставкою продукції), відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

Зважаючи на викладене, з урахуванням наявності грошового зобов'язання відповідача перед позивачем по сплаті 883 863,92 грн. боргу, що випливає з відповідного судового рішення, приймаючи до уваги сплату відповідачем на користь позивача 30.11.2016р. лише 860 535,77 грн. згідно мирової угоди за ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2016р. у справі № 910/444/15-г, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь позивача підлягає 3 199,80 грн. 3% річних за період з 26.10.2016р. по 29.11.2016р. і з 26.10.2016р. по 10.12.2017р. та 18 532,94 грн. втрат від інфляції за вказані періоди. Відповідні розрахунки перевірені судом та визнані вірними.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за вказаних вище судом фактів та обставин, зокрема з огляду на грошове зобов'язання відповідача перед позивачем по сплаті 883 863,92 грн. боргу, що випливає з відповідного судового рішення, а також оскільки предмет у справі № 910/22489/17 не пов'язаний з предметом у справі № 910/12183/13.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 600,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва "Печерська брама" (ідентифікаційний код 34239762, адреса: 01042, м. Київ, бульв. М. Приймаченко, буд. 3), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (ідентифікаційний код 03327664, адреса: 01015, Київ, вул. Лейпцизька, 1-А), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: інфляційних втрат - 18 532,94 грн. (вісімнадцять тисяч п'ятсот тридцять дві гривні 94 копійки), 3% річних - 3 199,80 грн. (три тисячі сто дев'яносто дев'ять гривень 80 копійок) та судовий збір - 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.03.2018р.

Суддя О.В. Котков