Рішення № 72880554, 12.03.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/15748/15-ц

2-1818/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Трофимчук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

21 серпня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивувало тим, що 25 квітня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11147096000, за умовами якого позичальнику надано кредитні кошти в розмірі 23068 доларів США на строк до 25 квітня 2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 12 % річних.

Банк виконав свої зобов'язання належним чином, надавши позичальнику кредит в розмірі та строки, передбачені кредитним договором.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами, за умовами якого ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги по вказаному кредитному договору.

Позичальник належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом. У зв'язку з цим утворилася заборгованість, яка станом на 31 липня 2015 року становить 755712 гривень 33 копійки, з яких: сума заборгованості за кредитом - 485446 гривень 50 копійок, сума заборгованості за відсотками - 270265 гривень 83 копійки.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 755712 гривень 33 копійки.

Сторона позивача в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 147). У матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи без її участі. Зазначено, що пред'явлений позов сторона позивача підтримує (а.с. 123).

Сторона відповідача в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 147). Причини неявки суду не повідомила.

Відповідачем у одному з попередніх судових засідань подані заперечення проти позову, в яких він заперечує проти позову та просить застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 86-87).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 25 квітня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11147096000, за умовами якого позичальнику надано кредитні кошти в розмірі 23068 доларів США на строк до 25 квітня 2014 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 12 % річних (а.с. 7-12).

Стороною відповідача не оспорювався факт виконання банком своїх зобов'язань за кредитним договором та надання кредиту в розмірі та строки, передбачені умовами договору.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами, за умовами якого права вимоги за кредитами переходять від продавця до покупця (а.с. 23-24, 103-105).

Згідно з актом прийому-передачі документації від 01 березня 2012 року продавець передав, а покупець прийняв документи щодо стягнення заборгованості боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 1114709600 (а.с. 25).

З іншого акту прийому-передачі документації від 01 березня 2012 року вбачається, що покупець прийняв документи кредитної справи, зокрема: оригінал кредитного договору та виписку про рух коштів за кожним рахунком позичальника, пов'язаним з кредитним договором, права вимоги за яким передаються за цим договором, за весь період дії такого кредитного договору, засвідчену печаткою продавця (а.с. 26).

З копії виписки по кредитному договору, засвідченої печаткою ПАТ «УкрСиббанк» вбачається, що на момент укладення договору купівлі-продажу прав вимог за кредитами сума заборгованості по тілу становила 22462,13 доларів США, по процентах - 9226,01 долара США (а.с. 136-141).

Звертаючись в суд з даним позовом ПАТ «Дельта Банк» вказує, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом. У зв'язку з цим утворилася заборгованість, яка станом на 31 липня 2015 року становить 755712 гривень 33 копійки, з яких: сума заборгованості за кредитом - 485446 гривень 50 копійок, сума заборгованості за відсотками - 270265 гривень 83 копійки, що підтверджується розрахунком (а.с. 20, 142-145).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідач заперечуючи проти нарахованого розміру заборгованості просив застосувати строк позовної давності до вимог позивача, оскільки такий строк був пропущений. Зазначав, що останній платіж за кредитним договором ним здійснено 25 червня 2007 року, проте позов до суду банком подано лише у серпні 2015 року.

Стороною позивача було надано суду розрахунок заборгованості відповідача, згідно якого станом на 31 липня 2015 року борг становить 755712 гривень 33 копійки, з яких: сума заборгованості за кредитом - 485446 гривень 50 копійок, сума заборгованості за відсотками - 270265 гривень 83 копійки (а.с. 20, 142-145). Також на запит суду банком надана суду виписка по кредитному договору ОСОБА_1 (а.с. 136-141).

Розрахунок загальної суми заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору відповідає вимогам закону (а.с. 20, 142-145).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Вбачається, що відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ОСОБА_1 подала заперечення проти позову та посилається на необхідність застосування позовної давності до заявлених позовних вимог (а.с. 86-87).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до частини п'ятої статті 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

За умовами кредитного договору сторони встановили як строк дії договору - до повного повернення банку всієї суми кредиту за договором та повного погашення плати за кредит і неустойки, у разі її нарахування (п. 9.8.), так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню в строк до 25 квітня 2014 року.

Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями. Поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Відповідач зазначив, що останній платіж був здійснений 25 червня 2007 року, у той час як з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом банк звернувся 21 серпня 2015 року (направлено поштою).

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (частини 1, 3 ст. 364 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 361 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 361 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з умовами кредитного договору (п. 1.2.2.) позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку № 1 до договору; (п. 1.3.4.) строк сплати процентів по 25 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

Умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Оскільки за умовами договору погашення кредиту та процентів повинно здійснюватись позичальником частинами, тому початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

У випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 після укладення договору купівлі-продажу прав вимог за кредитами від 08 грудня 2011 року сплата чергових платежів, погашення заборгованості не здійснювалась.

Стороною позивача не надано суду доказів на підтвердження того, що позичальник сплачував будь-які кошти за останні три роки, що передували зверненню до суду з позовом, що свідчило б про переривання відповідачем строку позовної давності.

Вбачається, що повне погашення заборгованості мало відбутися не пізніше 25 квітня 2014 року, банк звернувся до суду з даним позовом 21 серпня 2015 року (направлено поштою), тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість в межах трирічного строку до моменту подачі позовної заяви, а саме з 21 серпня 2012 року по 21 серпня 2015 року.

Позивачем не було надано розрахунку заборгованості позичальника в межах строку позовної давності.

Враховуючи відсутність розрахунку заборгованості за період з 21 серпня 2012 року по 21 серпня 2015 року, суд вважає за можливе визначити розмір заборгованості в межах строку позовної давності згідно графіку погашення кредиту.

Розрахунок заборгованості згідно графіку погашення кредиту здійснюється за період з 25 вересня 2012 року по 25 квітня 2014 року та становить 5217,70 доларів США.

Встановити заборгованість по процентах суд не має можливості, оскільки вона залежить від розміру заборгованості по тілу кредиту, проте розрахунку заборгованості по процентах в межах трирічного строку позовної давності позивачем надано не було. Для вчинення стороною позивача таких дій судом у розгляді справи оголошувалась перерва, проте сторона позивача таким своїм правом не скористалась.

Позивач просив стягнути заборгованість за кредитним договором у гривні, тому враховуючи курс НБУ станом на день ухвалення рішення (1 долар = 26,0939 гривень), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту в розмірі 136150 гривень14 копійок.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.

З урахуванням часткового задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави 1361 гривню 50 копійок судового збору, оскільки позивач при подачі позову звільнявся від сплати судового збору.

Керуючись статтями 256, 257, 260, 261, 266, 267, 509, 526, 533, 549, 554, 610, 625, 628, 651, 654, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ЄДРПОУ 34047020) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором у розмірі 136150 гривень 14 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь держави 1361 гривню 50 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: