Рішення № 72880269, 30.01.2018, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 600/589/17

Справа № 2/600/155/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді – Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання – Сташків О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Августівської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності ,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся в суд із позовною заявою до відповідача про визнання за ним права власності на дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,00 га., що знаходяться на території Августівської сільської ради Козівського району Тернопільської області і належали ОСОБА_2 на підставі державного акта серії Р2 №707565 від 12.01.2002 року.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 22.08.2015 року померла його тітка ОСОБА_2, яка за життя розпорядилася своїм майном та склала заповіт, за яким земельну ділянку згідно державного акту серії Р2 №707565 заповіла позивачу. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,00 га., що знаходяться на території Августівської сільської ради Козівського району Тернопільської області і належали їй на підставі державного акту серії Р2 №707565 від 12.01.2002 року. Даний державний акт було втрачено, у зв’язку з чим дано оголошення в газеті «Свобода». Зазначає, що звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини, однак останньому було відмовлено у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу. На даний час, позивач бажає оформити право власності на земельні ділянки, тому просить визнати його власником земельних ділянок площею 2,00 га., що знаходяться на території Августівської сільської ради Козівського району Тернопільської області.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 06.07.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі вказаного, суд приходить до висновку про необхідність продовження розгляду справи за правилами ЦПК України в редакції закону №2147-VIII від 03.10.2017 року.

Представник позивача у підготовче засідання не з’явився, однак подав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити та справу слухати у його відсутності без застосування технічних засобів (а.с.27).

Представник відповідача до початку підготовчого засідання подав відзив на позов, згідно якого не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, просить їх задовольнити та справу слухати у його відстуності (а.с.16).

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права або законні інтереси.

Судом встановлено, що 22.08.2015 року померла ОСОБА_2 у віці 95 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії I-ИД №192713 від 25.08.2015 року (а.с.3).

24.11.2011 року ОСОБА_2 розпорядилася своїм майном та склала заповіт, згідно якого заповіла земельну ділянку згідно державного акту на право приватної власності серії Р2 №707565 ОСОБА_1. Вказаний заповіт був посвідчений 24.11.2011 року секретарем Августівської сільської ради Козівського району Тернопільської області (а.с.4).

Згідно довідки Августівської сільської ради Козівського району Тернопільської області №415 від 17.05.2017 року ОСОБА_2, спадкодавець, яка померла 23.08.2015 року, постійно проживала та була зареєстрована у будинку за адресою: вул. Бічна 37, с.Августівка Козівського району Тернопільської області. На день її смерті у будинку з нею проживав та був зареєстрований: ОСОБА_1 (а.с.6).

Згідно інформації від 21.10.2016 року, наданої відділом Держгеокадастру у Козівському районі Тернопільської області, ОСОБА_2 на праві власності належали земельні ділянки площею 2,00 га., що підтверджується державним актом серії Р2 №707565, яке зареєстроване 12.01.2002 року. Дані про земельні ділянки в базу Національної кадастрової системи не внесені (а.с.7).

Державний акт серії Р2 №707565 від 12.01.2002 року було втрачено, що підтверджується оголошенням в газеті «Свобода» №57 (3095) від 27.07.2016 року (а.с.9).

05.07.2017 року державним нотаріусом Козівської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 роз’яснено, що право на спадщину за заповітом не може бути видане у зв’язку з відсутністю документу, що підтверджує належність майна спадкодавцеві на праві власності (а.с.30).

Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 89 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відтак, оскільки ОСОБА_2 померла, ОСОБА_1 вступив у фактичне володіння і управління спадковим майном, тобто прийняв спадщину, виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.16 ЦК України суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки площею 2,00 га., які розташовані на території Августівської сільської ради Козівського району Тернопільської області.

Керуючись ст.ст. 10, 12,13, 77, 81, 200, 206, 247, 263-265, 273 ЦПК України,

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,00 га., що знаходяться на території Августівської сільської ради Козівського району Тернопільської області і належали ОСОБА_2 на підставі державного акта серії Р2 №707565 від 12.01.2002 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.Б.Гриновець