Рішення № 72878044, 14.03.2018, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №440/1142/17

Провадження № 2/440/240/2018

14 березня 2018 року

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Гута О.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Чанизької сільської ради Буського району Львівської області, третьої особи відділу Держгеокадастру у Буському районі Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулася в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що після смерті вітчима ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, відкрилась спадщина, що складається з двох земельних ділянок загальною площею 2,6046 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Чанизької сільської ради Буського району Львівської області. Мати позивачки ОСОБА_5 частково прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4, згідно заповіту. Від прийняття спадщини в частині даної земельної ділянки, відмовляється, про що подала письмову заяву. Брат позивачки ОСОБА_6 на земельну ділянку не претендує, про що подав заяву. Після смерті вітчима, позивач фактично прийняла спадщину. До нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, не зверталася, оскільки відсутній оригінал Державного акту на право приватної власності на землю, а видача дублікату такого, чинним законодавством не передбачена.

ОСОБА_2, до початку підготовчого судового засідання, подала заяву з проханням справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача Чанизької сільської ради подав лист № 90 від 01.03.2018 р., з проханням справу слухати у відсутності їх представника. Відзив на позов, заперечення проти такого, не подав.

Представник третьої особи Відділу Держгеокадастру у Буському районі, за викликом суду, не з'явився. Подав лист з проханням справу слухати у відсутності їх представника, зазначив що згідно Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю по Чанизькій сільській раді, на ім»я ОСОБА_4 видано державний акт на землю Серії НОМЕР_2 від 16.03.2000 р.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Свідоцтвом серії НОМЕР_3, виданим Чанизькою сільською радою Буського району Львівської області 03.03.2001 року, підтверджується факт смерті ОСОБА_4, про що зроблено актовий запис № 06.

Померлому на праві власності належали земельні ділянки № 1 площею 1,8704 га., № 2 площею 0,7342 га., загальною площею 2,6046 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Чанизької сільської ради Буського району Львівської області (Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 16.03.2000 року, реєстровий № 7493, виданий на підставі розпорядження голови Буської райдержадміністрації від 06.03.2000 року № 111).

Згідно заповіту від 27.10.1995 року, реєстровий № 30, ОСОБА_4 все своє майно заповів дружині ОСОБА_7. Остання частково прийняла спадщину, в Буській державній нотаріальній конторі отримала Свідоцтво про право на спадщину Серії ВВТ № 048689 від 20.12.2004 р., на майновий пай з фонду майна СТзОВ «Каменяр» що в с. Чаниж Буського району Львівської області (спадкова справа № 477/04).

ОСОБА_7 є матір»ю позивачки, від спадщини в частині вище зазначених земельних ділянок після смерті чоловіка, відмовляється, про що подала суду письмову заяву від 05.10.2016 року, засвідчену секретарем Чанизької сільської ради.

Брат позивачки ОСОБА_6 також подав письмову заяву, засвідчену секретарем Чанизької сільської ради, де зазначив що від спадщини відмовляється в користь позивачки.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Також спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь - кого із спадкоємців за законом, незалежно від черги.

До спадкового майна належать вище згадані земельні ділянки, розташовані на території Чанизької сільської ради Буського району Львівської області.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ст. ст. 529 - 532 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємцями за законом у рівних частках є діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого, онуки і правнуки померлого, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем (перша черга), а також брати і сестри, дід та бабка померлого (друга черга).

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Позивач фактично вступила у володіння і розпорядження спадковим майном, несе витрати по його утриманню.

Згідно ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

Оскільки земельні ділянки належали ОСОБА_4, після його смерті переходять до позивача, спадкоємця померлого, яка фактично прийняла спадщину.

Інших спадкоємців, які могли б претендувати на зазначене вище майно немає.

З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд переконаний, що є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 200, 247, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 524-526, 527, 549 ЦК УРСР, суд -

вирішив :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що проживає в с. Заводське Буського району, Львівської області, право власності на земельні ділянки № 1 площею 1,8704 га., № 2 площею 0,7342 га., загальною площею 2,6046 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Чанизької сільської ради Буського району Львівської області, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання, через Буський районний суд Львівської області.

Суддя: Б. М. Журибіда