
Справа № 336/3442/17
Пр. № 2/336/111/2018
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого – судді Щасливої О.В.
при секретарі Морозовій В.М.,
розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 – в справі за позовом ОСОБА_1 до казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» про скасування дисциплінарного стягнення,
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» про скасування дисциплінарного стягнення.
Під час судового розгляду представник позивача заявила клопотання, яке підтримав її довіритель і проти задоволення якого заперечує представник відповідача, про призначення в справі експертизи з питань державної таємниці, мотивуючи його необхідністю отримання компетентного висновку про те, чи містять відповідь позивача на відзив відповідача і додаток до неї у вигляді таблиці, надані позивачем в судовому засіданні 17 січня 2018 року, інформацію, яка становить державну таємницю.
Стверджуючи, що у вказаній заяві по суті справи і в додатку до неї відсутні відомості про охоронювану законом таємницю, зазначають, що після судового засідання, яке відбулося 17 січня 2018 року, комісією з режиму секретності КП «НАПК «Іскра» зазначеним документам безпідставно присвоєно гриф «таємно», а ці обставини стали підставою для чергового притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення режиму зберігання інформації, що становить державну таємницю.
Вважаючи, що відповіді на питання, які належить вирішити експертові, становлять предмет доказування в цій справі, просять про призначення експертизи.
Представник відповідача в обґрунтування заперечень проти клопотання заявив, що СБУ в Запорізькій області як органом досудового розслідування проводиться досудове розслідування кримінального провадження за ознаками ч. 1 ст. 328 КК України, що передбачає відповідальність за розголошення державної таємниці, в межах якого призначено експертизу з питань державної таємниці, предметом якої є з’ясування, чи містять надані ОСОБА_1 в судове засідання 17 січня 2018 року відповідь на відзив і додаток до неї охоронювану законодавством інформацію про державну таємницю.
Оскільки вказане питання вже стало предметом експертного дослідження, немає процесуальних підстав для призначення експертизи в цій справі, а в її розгляді, на думку представника, треба оголосити перерву до закінчення проведення експертного дослідження.
Крім того, представник позивача клопочеться про долучення до матеріалів справи доказів, які не могли бути надані у встановлений строк, оскільки необхідність їх надання продиктована тим, що лише в судовому засіданні 17 січня 2018 року представником позивача було порушене питання про посягання ОСОБА_1 на охоронювану законом державну таємницю.
У зв’язку з викладеним представник просить про прийняття витягу з наказу СБУ № 440 від 12.08.2005 року «Про затвердження зводу відомостей, що становлять державну таємницю», копії акту про порушення трудової дисципліни від 22.01.2018 року, копії пропозиції від 29.01.2018 року, копії листа № 168/21/40-юр від 15.02.2018 року, копії адвокатського запиту від 30.01.2018 року, копії листа № 26/14-2315 від 15.02.2018 року, копії скарги від 06.02.2018 року, тексту постанови Кабінету Міністрів України № 511 від 09.08.1993 року «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці».
Вислухавши думку учасників справи, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання, з наступних міркувань.
Завданням цивільного судочинства за змістом ст. 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, встановленому в статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами в цивільній справі в силу ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, в тому числі висновок експерта, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з наведених положень цивільного процесуального законодавства, значення для суду мають фактичні дані (докази), які підтверджують обставини, що стосуються предмета доказування в межах поданих до суду вимог про захист права і заперечень проти цих вимог, і такі їх властивості характеризують їхню належність до предмета доказування.
Визначення належних доказів як доказів, що містять містять інформацію щодо предмета доказування, наведене в статті 77 ЦПК.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 2, 3 ст. 77 ЦПК України).
Зазначене положення цивільного процесуального законодавства призване не допускати відволікання уваги суду на дослідження доказів, що не мають значення для справи.
Предметом доказування в цій справі є законність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оголошеної наказом керівника підприємства від 02.06.2017 року.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України підставою для призначення судом експертизи у справі є сукупність таких передумов, як необхідність для з’ясування обставин, що мають значення для справи, спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; а також ненадання сторонами відповідних висновків експертів із цих самих питань або сумніви щодо правильності наданих висновків.
Ухвалюючи рішення не на користь сторони, яка заявила це клопотання, суд виходить з того, що питання про наявність або відсутність в заяві по суті і додатку до неї відомостей, що відносяться до охоронюваної законом таємниці, не має жодного значення для з’ясування обставин справи, а самі по собі ці звернення до суду не є доказами в розмінні ст. 76 ЦПК України, а є письмовими доводами позивача на обґрунтування своїх вимог.
Що стосується другої складової, а саме: ненадання стороною відповідного висновку експерта з цього питання, з описаних міркувань таке ненадання у відсутність першої передумови не має жодного процесуального значення.
Вирішення питань про віднесення інформації в згаданих заявах до предмету охоронюваної таємниці може мати значення для кримінального провадження, за ознаками кримінально караного діяння, що передбачає відповідальність за розголошення цієї таємниці.
Інші питання, які, на думку представника, мають бути вирішені експертом, взагалі не належні до предмету цього судового розгляду.
Зокрема, віднесення на вирішення експерта такого питання, як правомочність комісії з питань таємниць КП НВК «Іскра» відносити до секретної інформації наявні в таблиці, складеній позивачем, відомості, може бути розцінено як намагання забезпечити докази і здобути знаряддя доказування для захисту від іншого порушення права за сприяння в цьому суду шляхом призначення в даній справі судової експертизи, а це є неприпустимим.
Оскільки жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили, суд не вбачає перешкод для продовження судового розгляду на підставі тих фактичних даних, які надані сторонами, не вдаючись до дослідження наведених у відповіді на відзив і в таблиці відомостей.
Виходячи з наведених судом міркувань, суд не вбачає підстав і для оголошення перерви до закінчення експертного дослідження, яке проводиться в кримінальній справі, вважаючи за необхідне з метою ефективності судового провадження і дієвого захисту прав учасників судового розгляду, а також у відсутність процесуальних передумов для використання наведених у згаданих зверненнях до суду відомостей, вирішувати справу на підставі наявних у ній доказів.
Що стосується клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, суд не вбачає підстав для їхнього прийняття, хоча стороною і обґрунтовано неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї, оскільки ці докази є неналежними до предмета доказування в цій справі і можуть бути використані під час захисту від іншого порушення права позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 76, 77, 89, 103, 353 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 – про призначення експертизи і долучення до матеріалів справи додаткових доказів залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала в частині відмови в забезпеченні доказів шляхом призначення експертизи може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня оголошення ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя О.В. Щаслива
Судове рішення № 72877838, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 20.03.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 336/3442/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: