Ухвала суду № 72876914, 14.03.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/495/18

Номер провадження 1-кс/311/169/2018

14.03.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., при секретарі Терещенко М.О., за участю: старшого слідчого ГУНП в Запорізькій області Кологривого А.В., власника (володільця) майна ОСОБА_1, представника власника (володільця) майна ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3, про арешт майна,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42017081160000036 від 25 травня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.239-1, ч.1 ст.366 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

07.03.2018 року слідчий СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області з клопотанням про арешт майна, в якому просить застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт наступного майна: печатки ТОВ №2 «Буденергомаш», печатку ТОВ «Укр Спец Пром», печатки ТОВ «Укр Спец Пром» округлої форми, мобільного телефону Nomi imei 353035084511699, 353035084511707 з сім-картою НОМЕР_1, мобільного телефону Samsung DUOS, imei 358430071071272, 358431071671270, з сім-картою НОМЕР_2, мобільного телефону Xiaomi imei 865408038572060, 865408038572078, з сім-картою НОМЕР_3, мобільного телефону Samsung imei 355305074852199, 355306071852197, з сім-картою НОМЕР_4, мобільного телефону Viamic imei 864890030591662, 864890030591670, з сім-картою 79819745636 ноутбуку Asus U95V з картою пам’яті, які належать ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити ОСОБА_1 та іншим особам розпоряджатися і користуватися зазначеним вище майном до прийняття рішення про скасування арешту.

На обґрунтування поданого клопотання слідчий Русаков О.О. зазначає, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42017081160000036 встановлено, що у період 2016-2017 років посадові особи ВП «ЗАЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» провели відкриті торги, за результатами яких з ТОВ «УКР СПЕЦ ПРОМ» укладено низку договорів постачання піску, ґрунту рослинного та будівельних матеріалів, на загальну суму близько 3 млн. грн. Водночас, встановлено, що пісок та ґрунт рослинний ВП «ЗАЕС» видобував власними силами та за допомогою транспортних засобів підприємства на території м. Енергодара та за його межами, а грошові кошти привласнювались спільно посадовими особами ВП «ЗАЕС» та ТОВ «УКР СПЕЦ ПРОМ».

Також, 18.08.2017 року виявлено факт незаконного заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, працівниками ВП «ЗАЕС» з використанням техніки вказаного підприємства, а саме екскаватора та вантажних автомобілів транспортного цеху та управління будівництва ВП «ЗАЕС» на території Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області, які здійснювали незаконне заволодіння ґрунтовим покривом земель без спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки та без правовстановлюючих документів на зазначену ділянку.

Крім того, директор ТОВ «УКР СПЕЦ ПРОМ» ОСОБА_1 надав до комітету з конкурсних торгів ВП «ЗАЕС» супровідний лист та пакет документів (з наданням їх переліку) закупівлі для ВП «ЗАЕС». Згідно вказаного переліку документів, ТОВ «УКР СПЕЦ ПРОМ» у складі документації для проведення допорогової закупівлі надана «Технічна пропозиція за формою додатку №1 за підписом директора учасника і скріплена печаткою учасника», у якій вказано, що виробником ґрунту рослинного є ДП «Кам’янсько-Дніпровське лісове господарство». Також встановлено, що згідно з договором поставки товару № 299(5)17УК від 12.05.2017 виробником товару – піску будівельного природного та ґрунту рослинного є ДП «Кам'янсько-Дніпровське лісове господарство». Проте, досудовим розслідуванням встановлено, що ДП «Кам'янсько-Дніпровське лісове господарство» у період 2016-2017 роки пісок будівельний природній та ґрунт рослинний суб’єктам господарювання, у т.ч. ТОВ «УКР СПЕЦ ПРОМ», не реалізовувало.

У ході проведення подальшого досудового слідства та проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що на території Запорізької області діє організована злочинна група, до складу якої у різний час були залучені різні особи, які діючи умисно, за попередньою змовою, з метою незаконного збагачення, у складі організованої злочинної групи, у період часу з 2016 року по теперішній час здійснюють привласнення та розтрату грошових коштів ВП «ЗАЕС» шляхом зловживання службовим становищем, виготовлення та використання підробних документів, з метою надання законного вигляду господарським операціям з постачання товарно-матеріальних цінностей на адресу ВП «ЗАЕС», а також незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, ґрунтом рослинним та піском будівельним природнім.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до вчинення та приховування вказаних кримінальних правопорушень причетний директор ТОВ «УКР СПЕЦ ПРОМ» ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія (колишня вул. Дніпропетровська дорога)АДРЕСА_2 та який, будучи активним у часником даної злочинної групи, вступивши у злочинну змову з посадовими особами ВП «ЗАЕС», розробив злочинну схему з заволодіння державними грошовими коштами при постачанні товарно-матеріальних цінностей на адресу ВП «ЗАЕС».

06.03.2018 року в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 94/14 було вилучено печатку ТОВ №2 «Буденергомаш», печатку ТОВ «Укр Спец Пром», печатку ТОВ «Укр Спец Пром» округлої форми, мобільний телефон Nomi imei 353035084511699, 353035084511707 з сім-картою НОМЕР_1, мобільний телефон Samsung DUOS, imei 358430071071272, 358431071671270, з сім-картою НОМЕР_2, мобільний телефон Xiaomi imei 865408038572060, 865408038572078, з сім-картою НОМЕР_3, мобільний телефон Samsung imei 355305074852199, 355306071852197, з сім-картою НОМЕР_4, мобільний телефон Viamic imei 864890030591662, 864890030591670, з сім-картою 79819745636 ноутбук Asus U95V з картою пам’яті.

07.03.2018 року вищевказані печатка ТОВ №2 «Буденергомаш», печатка ТОВ «Укр Спец Пром», печатку ТОВ «Укр Спец Пром» округлої форми, мобільний телефон Nomi imei 353035084511699, 353035084511707 з сім-картою НОМЕР_1, мобільний телефон Samsung DUOS, imei 358430071071272, 358431071671270, з сім-картою НОМЕР_2, мобільний телефон Xiaomi imei 865408038572060, 865408038572078, з сім-картою НОМЕР_3, мобільний телефон Samsung imei 355305074852199, 355306071852197, з сім-картою НОМЕР_4, мобільний телефон Viamic imei 864890030591662, 864890030591670, з сім-картою 79819745636 ноутбук Asus U95V з картою пам’яті, було визнано речовим доказом.

Мобільний телефон Nomi imei 353035084511699, 353035084511707 з сім-картою НОМЕР_1, мобільний телефон Samsung DUOS, imei 358430071071272, 358431071671270, з сім-картою НОМЕР_2, мобільний телефон Xiaomi imei 865408038572060, 865408038572078, з сім-картою НОМЕР_3, мобільний телефон Samsung imei 355305074852199, 355306071852197, з сім-картою НОМЕР_4, мобільний телефон Viamic imei 864890030591662, 864890030591670, з сім-картою 79819745636 направлені для проведення комп’ютерно-технічної експертизи до Київського НДЕКЦ МВС України.

Ноутбук Asus U95V з картою пам’яті направлені для проведення комп’ютерно-технічної експертизи до Запорізького НДЕКЦ МВС України.

Слідчий Русаков О.О. у поданому ним клопотанні зазначає, що на стадії досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене під час обшуку 06.03.2018 року майно, зокрема: печатку ТОВ №2 «Буденергомаш», печатку ТОВ «Укр Спец Пром», печатку ТОВ «Укр Спец Пром» округлої форми, мобільний телефон Nomi imei 353035084511699, 353035084511707 з сім-картою НОМЕР_1, мобільний телефон Samsung DUOS, imei 358430071071272, 358431071671270, з сім-картою НОМЕР_2, мобільний телефон Xiaomi imei 865408038572060, 865408038572078, з сім-картою НОМЕР_3, мобільний телефон Samsung imei 355305074852199, 355306071852197, з сім-картою НОМЕР_4, мобільний телефон Viamic imei 864890030591662, 864890030591670, з сім-картою 79819745636 ноутбук Asus U95V з картою пам’яті, які належать ОСОБА_1, оскільки вказане майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, і на даний час виникла необхідність в проведенні комп’ютерно-технічної експертизи, а повернення цього майна власнику або користувачу може призвести до зникнення, втрати та його пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, та з метою досягнення дієвості кримінального провадження, слідчий просить застосувати такий захід забезпечення як – арешт майна.

В судовому засіданні старший слідчий ГУНП в Запорізькій області Кологривий А.В. підтримав клопотання слідчого СВ Василівського ВП ОСОБА_3 про арешт майна та просить клопотання слідчого задовольнити у повному обсязі за викладеними у ньому підставами.

В судовому засіданні власник (володілець) майна ОСОБА_1 та його представник в особі адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_1, проти клопотання слідчого заперечують, вважають клопотання слідчого таким, що задоволенню не підлягає, оскільки є необґрунтованим, та в судовому засіданні слідчим не доведеним. Крім того, як зазначено ОСОБА_1 вилучення печаток підприємства фактично призвело до зупинення господарської діяльності ТОВ «Укр Спец Пром», що є неприпустимим. Просять в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити у повному обсязі та вилучене слідчим майно повернути власнику (володільцю) майна ОСОБА_1

Вислухавши в судовому засіданні слідчого, представника власника майна, вивчивши матеріали клопотання та дослідивши і проаналізувавши докази на обґрунтування заявленого слідчим СВ Василівського ВП ОСОБА_3 клопотання у їх сукупності, приходжу до висновку, що клопотання слідчого задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів клопотання встановлено, що в провадженні слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3, старшого слідчого ГУНП в Запорізькій області Кологривого А.В. перебуває кримінальне провадження, внесене 25.05.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017081160000036 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.239-1, ч.1 ст.366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 19.02.2018 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - у квартирі № 24 по вул.Семена Палія (колишня вул. Дніпропетровська дорога) будинок № 94 у місті ОСОБА_3, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, - з метою відшукання та вилучення печатки ТОВ «УКР СПЕЦ ПРОМ», документів з ознаками підробки (сертифікатів якості на поставлений ґрунт та документів щодо його походження), документів зі зразками підписів та почерку ОСОБА_1, документів, що стосуються виконання умов договорів №528(5)16 УК, №297(3)17УК, №298(5)17УК, №299(5)УК від 12.05.2017 року, а саме: документів конкурсних пропозицій ТОВ «Укр Спец Пром» для ВП «Запорізька АЕС» за 2016-2017 роки, актів приймання-передачі товарів, накладних, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних або інші первинних бухгалтерських та податкових документів, які стосуються придбання та реалізації в адресу ВП «ЗАЕС» товарно-матеріальних цінностей, документів щодо походження та придбання товару, посадових інструкцій осіб, що укладали договори та підписували акти приймання-передачі товарів, платіжних доручень або інших банківських документів, що підтверджують сплату за поставлену продукцію, а також відшукання, копіювання та вилучення у електронному вигляді текстових документів та файлів (документація та інформація) щодо підготовки та вчинення вказаних кримінальних правопорушень, та які зберігаються на персональних комп’ютерах, матеріальних носіях інформації (дисках, картах пам’яті, флеш накопичувачах та ін.), засобах зв’язку (мобільних телефонах та SIM-картах) з встановленими на них програмами передачі даних (Viber, WhatsApp, Skype, Telegram та ін.), які перебувають у користуванні ОСОБА_1, та які мають значення для встановлення істини по даному кримінальному провадженню.

Як вбачається з протоколу обшуку, проведеного 06.03.2018 року прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратцри ОСОБА_5, за місцем мешкання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - у квартирі № 24 по вул.Семена Палія (колишня вул. Дніпропетровська дорога) будинок № 94 у місті ОСОБА_3 було проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено, крім іншого майна, також печатку ТОВ №2 «Буденергомаш», печатку ТОВ «Укр Спец Пром», печатку ТОВ «Укр Спец Пром» округлої форми, мобільний телефон Nomi imei 353035084511699, 353035084511707 з сім-картою НОМЕР_1, мобільний телефон Samsung DUOS, imei 358430071071272, 358431071671270, з сім-картою НОМЕР_2, мобільний телефон Xiaomi imei 865408038572060, 865408038572078, з сім-картою НОМЕР_3, мобільний телефон Samsung imei 355305074852199, 355306071852197, з сім-картою НОМЕР_4, мобільний телефон Viamic imei 864890030591662, 864890030591670, з сім-картою 79819745636 ноутбук Asus U95V з картою пам’яті, які належать ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

Постановою слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 від 07.03.2018 року печатка ТОВ №2 «Буденергомаш», печатку ТОВ «Укр Спец Пром», печатку ТОВ «Укр Спец Пром» округлої форми, мобільний телефон Nomi imei 353035084511699, 353035084511707 з сім-картою НОМЕР_1, мобільний телефон Samsung DUOS, imei 358430071071272, 358431071671270, з сім-картою НОМЕР_2, мобільний телефон Xiaomi imei 865408038572060, 865408038572078, з сім-картою НОМЕР_3, мобільний телефон Samsung imei 355305074852199, 355306071852197, з сім-картою НОМЕР_4, мобільний телефон Viamic imei 864890030591662, 864890030591670, з сім-картою 79819745636 ноутбук Asus U95V з картою пам’яті, було визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а згідно ч.2 цієї норми закону документи є речовими доказами, які вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Проте, клопотання слідчого не містить в собі посилання про те, що вилучене під час проведення обшуку у ОСОБА_1 майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.

Крім того, по даному кримінальному провадженню №42017081160000036 від 25 травня 2017 року, ОСОБА_1 не є підозрюваним або обвинуваченим та не є тією особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного або обвинуваченого. Та слідчим в судовому засіданні не доведено, що у кримінальному провадженні заявлений цивільний позов, пред’явлена підозра, є ризики знищення чи пошкодження майна.

В клопотанні, в порушення ч.ч.1, 2 ст.170 КПК України, не зазначені підстави та мета накладення арешту на майно, не доведенні наявність ризиків, що зазначене майно може бути не збережене як речовий доказ, що в межах кримінального провадження має місце спеціальна конфіскація, конфіскація майна як вид додаткового покарання чи відшкодування матеріальних збитків завданих злочином..

Отже, слідчим не дотриманні вимоги ч.ч.3, 5 ст.132 КПК України щодо доведеності обставин застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати обставини, визначені ч.2 ст.173 КПК України, зокрема, правову підставу для арешту майна.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна входить до видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже, за правилами ст.132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до норм глав 10 та 17 КПК України правові підстави, з яких вноситься клопотання про накладення арешту, та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Проте, вищевказані вимоги КПК України слідчим не дотримані.

Із змісту п.1 ч.2 ст.171 КПК України вбачається, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно положень ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до п.5 ст.171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, як вимагає ч.4 ст.171 цього Кодексу, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Разом з тим, зміст відповідного клопотання слідчого не містить будь-якого об’єктивного обґрунтування наявності ризиків, встановлених ч.1 ст.170 КПК України.

Крім того, орган досудового розслідування, в порушення ч.5 ст.132, ч.2 ст.171 КПК України, не додав до клопотання докази, які б підтверджували заявлені ризики визначені ст.170 КПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст.170 цього Кодексу.

Другий абзац частини першої статті 170 КПК України зазначає, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Тобто, арешт майна передбачає певний ступінь втручання у права і свободи власника чи володільця майна через встановлення певних обмежень у користуванні, володінні чи розпорядженні майном всупереч волі власника.

Обов’язок доведення необхідності застосування цього засобу забезпечення та цілі накладення арешту на майно перед слідчим суддею покладено на прокурора, слідчого.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

З матеріалів клопотання про арешт майна вбачається, що зазначені вище підстави на час його задоволення відсутні, оскільки майно, на яке просить накласти арешт слідчий у клопотанні, не має тих ознак, за наявності хоча б однієї з яких, на відповідне майно може накладатись арешт в порядку ч.1 ст.170 КПК України.

Також, у клопотанні слідчого не зазначено будь-яких обставин, які б свідчили про необхідність накладення арешту на особисте майно ОСОБА_1 – мобільні телефони, комп’ютерну техніку, оскільки вищевказане майно не охоплюється змістом ухвали слідчого судді про проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1

З матеріалів клопотання вбачається, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий у клопотанні, не має тих ознак, за наявності хоча б однієї з яких, на відповідне майно може накладатись арешт в порядку ч.1 ст.170 КПК України.

Крім того, як передбачено ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження визначено захист прав і законних інтересів суб'єктів, які потерпіли від кримінального правопорушення, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження і, насамперед, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а у випадку їх безпідставного порушення - захист шляхом відновлення в правах.

З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Європейський суд з прав людини у рішенні "Коем проти Бельгії" від 22.06.2000 року зазначив, що основне призначення процесуальних норм - захистити обвинуваченого від будь-яких проявів зловживання владою.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та «Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див.Рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Так, враховуючи вищенаведене, в клопотанні слідчий не обґрунтував і не надав підтверджуючих доказів того, яким чином слідчий дійшов висновку, що вилучене під час обшуку особисте майно ОСОБА_1, а саме: чисельні мобільні телефони, ноутбук мають будь-яке відношення та певне доказове значення по кримінальному провадженню №42017081160000036 від 25 травня 2017 року.

Вимоги ч.1 ст.173 КПК України зобов’язують слідчого суддю, суд відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Крім того, положеннями ч.4 ст.173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд зобов’язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що слідчим не доведено необхідність накладення арешту на вилучені під час обшуку дві печатки ТОВ «Укр Спец Пром», які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 42017081160000036, оскільки накладення у такий спосіб арешту майна призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності вказаного підприємства, діючої на підставі Статуту, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Крім того, в судовому засіданні слідчим не обґрунтовано та жодним чином не доведено наявність правових підстав для накладення арешту на печатку ТОВ №2 «Буденергоком», оскільки згідно змісту та матеріалів клопотання, вказане Товариство з обмеженою відповідальністю «Буденергоком» не є стороною договірних відносин по закупівлям для ВП “ЗАЕС”, що також є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевказане, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим не доведена необхідність арешту на перелічене у клопотанні майно, а саме: печатки ТОВ №2 «Буденергомаш», печатки ТОВ «Укр Спец Пром», печатки ТОВ «Укр Спец Пром» округлої форми, мобільного телефону Nomi imei 353035084511699, 353035084511707 з сім-картою НОМЕР_1, мобільного телефону Samsung DUOS, imei 358430071071272, 358431071671270, з сім-картою НОМЕР_2, мобільного телефону Xiaomi imei 865408038572060, 865408038572078, з сім-картою НОМЕР_3, мобільного телефону Samsung imei 355305074852199, 355306071852197, з сім-картою НОМЕР_4, мобільного телефону Viamic imei 864890030591662, 864890030591670, з сім-картою 79819745636 ноутбуку Asus U95V з картою пам’яті, які належать ОСОБА_1, а також не доведена наявність хоча б одного з ризиків, передбачених ч.1 ст.170 цього Кодексу, тому слідчим суддею передбачених законом підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт майна не встановлено та в судовому засіданні слідчим не доведено.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, а також необґрунтованість та недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження №42017081160000036, слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання слідчого.

Тому, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог ст.171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який, при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими Законом, і завданням даного кримінального провадження.

Також, у зв”язку з відмовою в задоволенні клопотання про арешт майна, тимчасово вилучене майно підлягає поверненню особі, у якої воно було вилучено, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.169, ч.3 ст.173 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.167, 170-173,376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке вилучено 06.03.2018 року під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 - відмовити.

Вилучене під час обшуку 06.03.2018 року за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 - майно, а саме: мобільний телефон “Nomi” imei 353035084511699, 353035084511707 з сім-картою НОМЕР_1, мобільний телефон “Samsung DUOS”, imei 358430071071272, 358431071671270, з сім-картою НОМЕР_2, мобільний телефон “Xiaomi” imei 865408038572060, 865408038572078, з сім-картою НОМЕР_3, мобільний телефон “Samsung” imei 355305074852199, 355306071852197, з сім-картою НОМЕР_4, мобільний телефон “Viamic” imei 864890030591662, 864890030591670, з сім-картою 79819745636, ноутбук “Asus U95V” з картою пам’яті, печатку ТОВ №2 «Буденергомаш», печатку ТОВ «Укр Спец Пром», печатку ТОВ «Укр Спец Пром» округлої форми, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 42017081160000036 - негайно повернути особі, у якої вищевказане майно було вилучено, а саме: володільцю (користувачу) вказаного майна – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (вул..Дніпропетровська дорога) буд.94 кв.24.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3, старшого слідчого ГУНП в Запорізькій області Кологривого А.В.

Ухвала підлягає негайному виконанню вищевказаними слідчими.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня оголошення, відповідно до п.9 ч.1 ст.309, ст.395 КПК України.

Слідчий суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_6