Ухвала суду № 72876246, 21.03.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

стр. 1 із 5

Справа №303/3973/17

2/303/67/18

Ряд. стат. звіту - 3

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Гейруша В.Б.

при секретарі судового засідання Уліганець В.В.,

з участю: представника позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, прокурора Запотічного А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 місцева прокуратура про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулася в Мукачівський міськрайонний суд з позовом до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, застосуванням незаконної міри запобіжного заходу, порушенням прав на захист та розумних строків розгляду справи в суді, неодноразовим засудженням Свалявським судом у кримінальній справі №710/2934/12 та просила суд відповідно до вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» стягнути з Державної казначейської служби України на її користь в рахунок відшкодування майнової шкоди 313 854 грн. 60 коп., що складається з: втрати середньої зарплати за період з 20 листопада 2010 по березень 2017 років - 236 184 грн.; витрат на ліки - 6 443 грн., витрат на санаторно-курортне оздоровлення 37 950 грн., витрат на відрядні у зв’язку з поїздками 2 047,60 грн.; витрат на паливно-мастильні матеріали 5 911 грин.; витрат на харчування 130 грн.; витрат пов’язаних з копіюванням документів 189 грн.; витрат на юридичну допомогу 25 000 грн. та 1 232 000 грн. моральної шкоди.

Позов мотивує тим, що слідчим Свалявського РВ УМВС в Закарпатській області 17.01.2011 року проти неї була порушена кримінальна справа за ознаками складу злочину, передбаченого ст.176 ч.1 КК України. В подальшому, 04.03.2011 року їй було оголошено підозру у вчиненні вищезазначеного злочину та застосовано міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд. В ході слідства по даній кримінальній справі мали місце незаконний обшук її робочого місця “Інтернет-кафе” 20.11.2010 року, вилучення коштовних побутових приладів, тортури з боку працівників Свалявської міліції, наслідком яких стали дочасні пологи та народження її другої дитини з вадами

стр. 2 із 5

зору. На час слідства та суду вона була позбавлена можливості працевлаштування, її свідоцтво про зайняття підприємницькою діяльністю було скасовано. П’ять років її та сім’ю шантажували слідчі, лякали позбавити її та дітей житла в разі якщо вона не розрахується з фірмою. П’ять разів справа з обвинувальним висновком направлялася до суду, де її визнавали винною та засуджували. На підставі її скарг апеляційний суд Закарпатської області п"ять разів скасовував вироки першої інстанції через грубі порушення процесуальних норм, її прав на захист, тортури, фальшування процесуальних документів та неповноту слідства. Апеляційний суд в ухвалі від 20.05.2015 року вперше у своїй практиці вказав на порушення прокурором Свалявського району ст.2 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод стосовно не розслідуваних ним обставин тортур, щодо неї та фальшування матеріалів справи. Постановою Свалявського районного суду Закарпатської області від 02.03.2017 року кримінальне провадження відносно неї за ст. 176 ч.1 КК України було закрито у зв"язку з відмовою прокурора від підтримання обвинувачення.

Внаслідок незаконних дій органів досудового розслідування, прокуратури та суду їй завдано моральну шкоду , яка полягає у тому, що вона втратила звичайний спосіб життя, повністю змінився на гірше її моральний, а головне фізичний стан. Друга дитина народилася з вадами зору і є інвалідом з дитинства. Вона втратила роботу, сім’я існувала лише за рахунок доходів чоловіка. Через значну втрату моральних та фізичних сил, направлених на виборювання законного права на своє чесне ім’я, вона знесилила, потребувала санаторно-курортного відновлення. Загальна тривалість лікування склала понад сімдесят два дня, тобто майже три місяця. Підірване здоров’я впливає на її сімейний стан. Упродовж цього часу, що минув з моменту події, її почав турбувати головний та душевний біль. Вона стала погано спати через переживання за свою майбутню долю, знизилася працездатність. Усе це відобразилося на її стосунках з рідними. Тривалий термін розгляду справи та постійні неправосудні вироки, викликали почуття невідворотності покарання та можливого її ув’язнення. Моральну шкоду на підставі вищевикладених аргументів вона оцінює у розмірі - 1 232 000 гривень, тобто із розрахунку по 192 000 гривень за кожний рік перебування під слідством та судом та незаконним запобіжним заходом підпискою про невиїзд.

В процесі розгляду справи ОСОБА_3 збільшила позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 3 108 000 грн., решту позовних вимог залишила без змін.

Представник позивачки ОСОБА_3- ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив суд задоволити збільшені позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 збільшені позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала, просила суд відмовити в їх задоволенні, вказуючи на те, що позивачкою ОСОБА_3 не наведено жодного доказу на порушення її прав саме Казначейством України чи ГУ Державної казаначейської служби України у Закарпатській області, оскільки спірні правовідносини виникли виключно між позивачкою та правоохоронними органами, а відтак позов пред"явлено до неналежного відповідача.

Прокурор Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 вважає, що позивачка ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст.ст. 12, 13 ЗУ "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду " повинна була звернутися з заявою про визначення розміру завданої їй шкоди до суду першої інстанцї, який розглядав кримінальну справу, а тому просив провадження в справі закрити на підставі ст. 255 ч.1 п. 1 ЦПК України.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали цивільної та кримінальної справи, суд приходить до слідуючого висновку.

стр. 3 із 5

У відповідності до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Аналогічні положення містяться у ч.1 ст. 16 ЦК України та ч.1 ст. 4 ЦПК України, згідно яких кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст. 12 та ч.1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.3 та ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що слідчим Свалявського РВ УМВС в Закарпатській області 17.01.2011 року відносно ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ст.176 ч.1 КК України. Постановою Свалявського районного суду Закарпатської області від 02.03.2017 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ст. 176 ч.1 КК України було закрито у зв"язку з відмовою прокурора від підтримання обвинувачення.

Спірні правовідносини регулюються Законом України №266/94-ВР від 01.12.1994 року "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду ".

Положеннями частин 1, 2, 7 ст. 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права

громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону № 266/94-ВР.

Відповідно до статей 2, 4 цього Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття

стр. 4 із 5

кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно зі статтею 3 Закону № 266/94-ВР у разі незаконного засудження громадянинові відшкодовується: 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв’язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Відшкодування шкоди в таких випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету (стаття 4 Закону № 266/94-ВР).

Питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті 12 Закону № 266/94-ВР.

Пунктами 11, 12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року №6/5/3/41 (далі – Положення), у разі винесення виправдувального вироку, для визначення розміру шкоди, переліченої в пунктах 1, 3, 4 статті 3 Закону №266/94-ВР, громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися до суду, який розглядав справу по першій інстанції.

У місячний термін з дня звернення громадянина суд витребовує від відповідних державних та громадських організацій усі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену частиною першою статті 12 Закону № 266/94-ВР ухвалу. Пункт 12 Положення містить вимоги щодо змісту такої ухвали. У разі незгоди з винесеною ухвалою суду громадянин має право оскаржити її до суду вищої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, про те, що вирішення вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди вирішується судом в однаковому порядку в ухвалі, що приймається згідно ч.1 ст. 12 ЗУ "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду". Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 24 квітня 2017 року у справі №6-2885цс16.

За таких обставин, провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 місцева прокуратура про відкшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування,

стр. 5 із 5

прокуратури і суду, слід закрити.

Керуючись ст.ст. 10, 12-13, 255 ЦПК України, ст. 1176 ЦК України, ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», суд, -

у х в а л и в:

Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 місцева прокуратура Закарпатської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий В.Б. Гейруш