Ухвала суду № 72876085, 20.03.2018, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 306/115/18

Провадження 1-кп/306/77/18

Рядок статзвіту № 2

20 березня 2018 року м.Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої – судді Тхір О.А.,

за участю секретаря - Касинець В.В.,

прокурора – Фотченко С.І,

потерпілої – ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Свалява кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070000000188 від 07 вересня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

З 23 січня 2018 в провадженні Свалявського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що 06 вересня 2017 року, приблизно о 22 год. 55 хв., керуючи по дорученню технічно- справним автомобілем марки «RENAULT LAGUNA» реєстраційний номерний знак RJA 31657, в темну пору доби, під час дощу, рухався автодорогою « М-06» сполученням «Київ – Чоп» зі сторони м. Свалява у напрямку м. Мукачево. Водій ОСОБА_2 проїжджаючи вищевказаною автодорогою повз с. Сусково, Свалявського району та рухаючись зі швидкістю приблизно 80-90 км/год., що значно більша за допустиму в населених пунктах (60 км/год.), на ділянці автодороги 753 км. +954 м. скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходився на смузі руху транспортного засобу.

В результаті дорожньо – транспортної пригоди, згідно висновку судово- медичної експертизи № 72 від 05 жовтня 2017 року пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно –мозкової травми, забійно- рваної рани потиличної ділянки голови,лінійного перелому потиличної кістки,субарахноїдального крововиливу, забою головного мозку, закритої травми грудної клітки, клаптевидної рани грудної клітки, множинних переломів 3-6, 8-11 ребер справа, 2,3,6,8-11 ребер зліва, забою легенів, забою серця, розриву перикарда, закритої травми черева у вигляді розривів печінки, селезінки, розриву сітки тонкого кишківника,відкритого перелому остистого відростка 3-го поперекового хребця закритого перелому тіла 7-го шийного хребця, 1-го та 6-го поперекового відділу хребта відкритого уламкового перелому правої променевої кістки, косого перелому правої ліктьової кістки, закритого поперечного перелому діафізу правої стегнової кістки, закритого поперечного перелому діафізу правої великогомілкової кістки, косого перелому правої малогомілкової кістки, закритого багато уламкового перелому лівої великогомілкової кістки, уламкового перелому лівої малогомілкової кістки, які ускладнились травматичним шоком, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент їх спричинення та являються безпосередньою причиною смерті останнього на місці пригоди.

Після вчинення ДТП водій ОСОБА_2, нехтуючи Правилами дорожнього руху України, моральними і правовими нормами, що зобов'язують надати допомогу людині, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбережння через отримані нею небезпечні для її життя травми, не намагався вжити заходи щодо надання потерпілому медичної допомоги та транспортування його до медичного закладу, хоча сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, та був зобов’язаний піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, однак з метою уникнення кримінальної відповідальності, після скоєння даного наїзду залишив місце події, не викликавши на місце пригоди швидку та працівників поліції.

Такі умисні дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.135 КК України, а саме, завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок безпорадного стану, коли він сам залишив потерпілого без допомоги, був зобов'язаний та мав змогу надати потерпілому допомогу, сам поставив його в небезпечний для життя стан.

В судовому засіданні під час розгляду судом справи по суті потерпілою ОСОБА_5 подано заяву про закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення відносно ОСОБА_2на підставі п.7 ч.1ст.284 КПК України, у зв'язку з її відмовою від обвинувачення за злочином приватного обвинувачення (у провадженні за її заявою), оскільки, претензій до обвинуваченого немає, їй відшкодовано матеріальну шкоду, та укладено договір про сплату грошового утримання на малолітню дитину, до досягнення нею повноліття.

Потерпіла, щодо вирішення її заяви в даному судовому засіданні без її представника не заперечила, на виклику його не наполягала, потерпілій роз'яснено наслідки задоволення її заяви та закриття кримінального провадження з підстав відмови від обвинувачення, які їй зрозумілі.

Прокурор заперечив проти задоволення вказаного клопотання, оскільки вважає, що дане провадження не є приватним звинуваченням, інших доводів на підтвердження заперечень щодо зазначеної заяви потерпілої в судовому засіданні. Свою позицію щодо заперечення даного провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, як провадження у формі приватного обвинувачення жодним чином не обґрунтував.

Обвинувачений та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання та просили закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення. Після роз'яснення наслідків закриття кримінального провадження з цих підстав, які обвинуваченому зрозумілі, останній не заперечив щодо задоволення заявленого потерпілою клопотання про закриття провадження, та зазначив, що ним відшкодовано матеріальні збитки потерпілій повністю.

Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши доводи клопотання потерпілої, суд вважає, що клопотання потерпілої підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Розглядаючи заяву потерпілої, суд керується відповідними положеннями КПК України та прийнятою з даного питання правовою позицією Верховного Суду України.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, у тому числі, частиною 1 статті 135 КК України (залишення в небезпеці без обтяжуючих обставин).

Зміст правової позиції Верховного Суду України (викладеної у постанові від 08.10.2015 року у справі № 5-132кс15 та у постанові від 18.05.2017 року справі № 5-79кс(15)17) із приводу правильного застосування норми права, передбаченої статтею 477 КПК, полягає в тому, що для визнання кримінального провадження таким, що здійснюється у формі приватного обвинувачення, застереження у статті 477 КПК щодо обтяжуючих обставин стосується викладених у диспозиції статті Особливої частини КК кваліфікуючих ознак конкретного правопорушення і не поширюється на передбачені частиною першою статті 67 КК обставини, які обтяжують покарання.

Згідно з п.7 ч.1ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (така відмова є безумовним правом потерпілої). Якщо обставини, передбачені, зокрема, пунктом 7 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне провадження за № 12017070000000188 від 07 вересня 2017 рокущодо ОСОБА_2є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, оскільки дії останнього кваліфіковано за ч.1ст.135 КК України, яка включена до переліку кримінальних правопорушень, наведених у п.1 ч.1ст.477 КПК України, залишення в небезпеці без обтяжуючих обставин (оскільки диспозиція ст. 135 КК України не містить кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення (злочину), передбаченого у ч. 1 цієї статті, яке ставиться у вину ОСОБА_2, такі кваліфікуючі ознаки, містяться у ч. 2 та ч. 3 зазначеної статті). Крім того, і обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, в даному кримінальному провадженні, не встановлено.

З досліджених в судовому засіданні доказів, встановлено, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України розпочате за заявою потерпілої ОСОБА_1 від 11.09.2017 року.

Потерпіла ОСОБА_1, після роз'яснення їй наслідків задоволення поданої нею заяви про відмову від обвинувачення, підтвердила свою позицію, тому сумніву у добровільності та істинності такого рішення останньої у суду не виникає. Крім того, потерпіла в судових засіданнях підтвердила і ту обставину, що будь-яких матеріальних претензій до обвинуваченого не має.

З досліджених в судових засіданнях документів, встановлено, що згідно із договором про сплату грошового утримання на дитини від 02.03.2018 року посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу ОСОБА_6, бланк серії ННА № 802729, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 уклали договір грошового утримання внаслідок втрати годувальника, малолітньої доньки – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно з умовами якого ОСОБА_2 зобов'язався утримувати малолітню доньку до досягнення нею повноліття, у розмірі не менше 70 (сімдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви, зареєстрованої в реєстрі № 436 від 02.03.2018 року, ОСОБА_1 як потерпіла в кримінальному провадження, підтвердила отримання в якості матеріального та морального відшкодування від ОСОБА_2 кошти в сумі 5000 (п’ять тисяч) доларів США від ОСОБА_2, а тому жодних матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_2 не має.

Таким чином судом встановлено, що, обвинуваченим відшкодовано майнову шкоду потерпілій, будь-яких претензій потерпіла ОСОБА_1 до обвинуваченого не має, що підтвердила і в судовому засіданні.

За таких обставин та відповідно до наведених норм процесуального закону, а також враховуючи, що потерпіла відмовилася від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття кримінального провадження.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.

В даному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді застави відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.12.2017 року у справі № 308/13145/17.

Питання щодо повернення внесеної застави відповідно до вимог ст. 182 КПК України слід вирішити під час ухвалення остаточного судового рішення, з урахуванням вимог ч. 8, 9, 10, 11 цієї статті.

В зв'язку із закриттям кримінального провадження обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді застави слід скасувати, а предмет застави - повернути заставодавцю, на підставі ч. 11 ст. 182 КПК України.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 вересня 2017 року накладено арешт на автомобіль марки "Renault Laguna" реєстраційний номерний знак Польської республіки RGA 31657, який перебуває у користуванні ОСОБА_2, та зберігається на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області, шляхом заборони розпоряджатися та користуватися автомобілем.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У зв'язку з тим, що в подальшому застосуванні арешту автомобіля відпала потреба, суд вважає за можливе його скасувати.

Керуючись ст.26, 100, 182, 284, 371, 372, 477 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 1 статті 135 КК України, закрити на підставі пункту 7 частини 1статті 284 КПК України, у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Обраний відповідно до ухвали слідчого судді від 28.12.2017 року у справі №308/13145/17обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави - скасувати.

Повернути заставодавцю ОСОБА_9 предмет застави - грошові кошти в сумі 17620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень, внесені на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Закарпатській області (Ужгородський міськрайонний суд) (за реквізитами: код - 262113408, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача № 37313002018501, призначення платежу - оплата по кримінальному провадженню № 12017070000000188 Ужгородський міськрайонний суд за ОСОБА_2), відповідно до квитанції Полянського відділення Закарпатського РУ ПАТ КБ «Приватбанк» № 0.0.929067429.1 від 29.12.2017.

Зняти арешт з автомобіля марки "Renault Laguna" реєстраційний номерний знак Польської республіки RGA 31657, який перебуває у користуванні ОСОБА_2, та зберігається на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області, шляхом заборони розпорядження та користування вказаним автомобілем, накладений ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 вересня 2017 року.

Після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю ОСОБА_2 речовий доказ - автомобіль марки "Renault Laguna" реєстраційний номерний знак Польської республіки RGA 31657, який зберігається на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Речові докази:

- одна пластмасова частина для тримання номерного знаку на автомобілі, чорного кольору; пластмасову частину із логотипом від автомобіля марки "РЕНО", сірого кольору; один фрагмент пластмаси з надписом "SERWIS-CZESCI", чорного кольору; один оптичний диск із надписом "Шоферський" 2011; один фрагмент пластмаси з надписом "SZYBY-Tywonia 1а 166242121", сірого кольору; один фрагмент пластмаси без маркування, сірого кольору; один фрагмент пластмаси розміром 2 на 1 см., без маркування, темного кольору; один фрагмент пластмаси з надписом "TOYOTA", які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області, - повернути законному володільцю ОСОБА_2 ;

- пару черевиків чорного кольору, 41 розміру - знищити.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до апеляційного суду Закарпатської області, шляхом подачі апеляційної скарги через Свалявський районний суд Закарпатської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча : суддя О. А. Тхір