Ухвала суду № 72875431, 21.03.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/13839/17

Провадження № 2-п/263/23/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року Жовтневий районній суд м. Маріуполя Донецької області у складі: судді Шевченко О.А.., при секретарі Лапоног Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Неомед 2007» про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19.12.2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Неомед 2007» про розірвання договору та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19.12.2017 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Неомед 2007» про розірвання договору та стягнення моральної шкоди задоволені у повному обсязі.

07.02.2018 року представник відповідача подав до суду заяву про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що з вказаним рішенням суду не згодний, оскільки судом не вірно застосовано норми матеріального права та невірно встановлено фактичні обставини справи. Щодо причини неявки у судові засідання, в заяві про перегляд заочного рішення зазначено, що на першу дату судового засідання він перебував у відпустці, а вдруге, коли було призначено справу до розгляду він знаходився у відрядженні про що було повідомлено суд. Також зазначив, що суд позбавив відповідача можливості надати свої заперечення, оскільки на час відкриття провадження по справі ЦПК не передбачав обов'язку відповідача подати заперечення, і суд своєю ухвалою не визначив строку для подачі заперечень.

Представник Відповідача у судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення підтримав, просив скасувати заочне рішення. Надав до суду довідку про штатний розпис ТОВ «Неомед2007». Обіцяв у разі скасування заочного рішення надати докази, які мають істотне значення для справи.

Позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення заперечувала. Мотивувала тим, що відповідно норм ЦПК України представником юридичної особи може бути і керівник підприємства, і звичайний лікар за довіреністю. Вважала, що причини неявки представника відповідача у судові засіданні були не поважними і мали на меті затягування судового розгляду. Також вказала на те, що представником відповідача не надано суду доказів на які той посилається в своїй заяві про перегляд заочного рішення.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення сторін, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 263/13839/2017, позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Неомед 2007» про розірвання договору та стягнення моральної шкоди задоволені у повному обсязі. Розірвано договір № 552/р від 08 липня 2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕОМЕД 2007» та ОСОБА_3, ОСОБА_2 на проведення запліднення ін вітро (ЗІВ) і перенесення ембріона (ембріонів) у порожнину матки (ПЕ). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОМЕД 2007» на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 49 680 (сорок дев’ять тисяч шістсот вісімдесят ) 00 гривень 00 копійок оплачених за договором та 50 000 (п’ятдесят тисяч ) гривень 00 копійок на відшкодування завданої моральної шкоди

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово викликався в судове засідання шляхом направлення судових повісток з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, чи інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами.

Дійсно представником відповідача подавались клопотання про відкладення розгляду справи, до яких додавались відповідні документи.

Однак, відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Судові повістки були отримані відповідачем завчасно, що давало змогу відповідачу вирішити питання, щодо направлення свого представника для участі у судовому засіданні.

Посилання заявника на позбавлення відповідача права надати заперечення не приймаються до уваги, адже відповідач не використав свого права на участь у судових засіданнях та добровільно не скористався своїм правом на надання заперечень. А відтак, судом було прийнято рішення, на підставі тих доказів, що були наявні у матеріалах цивільної справи. Обов’язок по доказуванню лежить на сторонах.

Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Суд відхиляє посилання представника відповідача, що у разі скасування заочного рішення ним будуть надані докази, що мають істотне значення для справи, оскільки ч. 7 ст. 285 ЦПК України, передбачено обов'язок відповідача додати до заяви про перегляд заочного рішення докази, на які він посилається.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення від 19.12.2017 року.

З урахуванням того, що заявник не надав жодних доказів поважності неможливості прибуття в судові засідання представника ТОВ «Неомед2007», не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і вплинули б на рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви.

У відповідність до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав – учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

У зв’язку з наведеним, суд не вбачає посилань відповідача на будь-які докази, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішення по суті та обґрунтуванням для апеляційної скарги, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 284-288 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Неомед 2007» про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19.12.2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Неомед 2007» про розірвання договору та стягнення моральної шкоди - залишити без задоволення.

Роз'яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.А. Шевченко