Ухвала суду № 72875153, 19.03.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

19.03.2018 227/782/18

У Х В А Л А

19 березня 2018 року м. Добропілля

Суддя Добропільського міськрайсуду Донецької області ОСОБА_1, розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 Сулхана до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

15 березня 2018 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 Сулхана до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. Позовна заява подана та підписана представником позивача, адвокатом ОСОБА_4.

Позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Представник позивача ОСОБА_4 в позовній заяві вказав місце реєстрації позивача ОСОБА_2 Сулхана, який є громадянином ОСОБА_5, м. Батумі, вул. Джавахішвілі, 6010, ОСОБА_5, проте згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити місце проживання чи перебування для фізичної особи. Де на даний час проживає позивач не зазначено в позові, з поданих документів встановити це не можливо, адреса позивача вказана не повністю, без зазначення номеру будинку, дата складення позовної заяви також не вказана.

Оскільки, позивач ОСОБА_2 Сулхан є громадянином ОСОБА_5, зареєстрований за адресою: 6010, ОСОБА_5, м. Батумі, вул. Джавахішвілі, вручення усіх документів по справі має здійснюватись відповідно до порядку передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регламентованого Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року, підписаною в м. Гаага, згода на обов'язковість застосування положень якої надана Україною згідно з Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2052-14 «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах».

На підставі Конвенції, з метою належного виконання та складання доручень про вручення документів за кордоном, суди України обов'язково повинні враховувати положення Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2008 року за № 573/15264.

Суди України з питань міжнародної правової допомоги в цивільних справах взаємодіють з іноземними компетентними органами через головні територіальні управління юстиції та Міністерство юстиції України.

Головні територіальні управління юстиції взаємодіють з іноземними компетентними органами з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах через Міністерство юстиції України, яке відповідно до положень міжнародних договорів України є центральним органом України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах.

Міністерство юстиції як центральний орган України через головні територіальні управління юстиції отримує доручення компетентних органів України, клопотання заінтересованих осіб і направляє до запитуваної держави в порядку, установленому міжнародним договором України.

Тобто враховуючи ці вимоги, необхідно буде надати судове доручення, для складення якого необхідна повна адреса позивача.

Крім того, представником позивача додано до позовної заяви сканкопію паспортів позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Тобто, позивачу необхідно підтвердити відповідність наданих копій письмових доказів оригіналами, які знаходяться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Також, до позовної заяви позивачем не надано оригіналу свідоцтва про реєстрацію шлюбу, оскільки він втрачений відповідачем.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обгрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. До заяви додається свідоцтво про реєстрацію шлюбу.

Оскільки, у випадку відсутності оригіналу свідоцтва про шлюб у позивача, позивач не позбавлений можливості звернутися до органу, який провів реєстрацію шлюбу, з заявою про отримання дублікату свідоцтва про шлюб, суд приходить до висновку, що неподання до позову оригіналу свідоцтва про шлюб є недоліком позовної заяви, який має бути усунений позивачем.

У відповідності до п. 15 ч.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», сімейне законодавство не передбачає можливості розірвання шлюбу представником одного подружжя або їх обох за довіреністю останніх, а правила ЦК про представництво, довіреність і доручення на ці правовідносини не поширюються.

Всі ці обставини перешкоджають відкриттю провадження та призначенню справи до судового розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. ст. 95, 175, 185, 258 - 261 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и в:

позовну заяву ОСОБА_2 Сулхана до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,– залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення зазначених у даній ухвалі недоліків - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали і попередити, що у випадку не виконання ухвали судді, позовну заяву буде визнано не поданою та повернуто позивачеві.

Копію ухвали невідкладно надіслати представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М.Любчик

19.03.2018