Рішення № 72874889, 06.03.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/13593/17

2-а/219/161/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2018 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Нівєдрова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі м. Бахмут адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

29 листопада 2017 року представник позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_3 звернувся з позовною заявою до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 25 травня 2017 року № 346 про відмову у зарахуванні довідок про заробітну плату № 330 від 05 травня 2014 року за період з серпня 1989 року по грудень 1993 року та довідку про заробітну плату № 331 від 05 травня 2014 року за період з січня 1994 року по грудень 1999 року, видані структурним підрозділом «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери» ДП «Орджонікідзевугілля» при призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України здійснити, починаючи з 06 серпня 2016 року, перерахунок призначеної ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши при здійсненні перерахунку довідку про заробітну плату № 330 від 05 травня 2014 року за період з серпня 1989 року по грудень 1993 року та довідку про заробітну плату № 331 від 05 травня 2014 року за період з січня 1994 року по грудень 1999 року, видані структурним підрозділом «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери» ДП «Орджонікідзевугілля» при призначенні пенсії на пільгових умовах. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач після досягнення 50 років та маючи достатньо пільгового страхового стажу, вирішив скористатись своїм правом на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, звернувшись із відповідною заявою до Бахмутського ОУПФУ України Донецької області. Після розгляду документів відповідачем було прийнято рішення № 60 від 22 листопада 2016 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1. Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 березня 2017 року, залишеного без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, рішення Бахмутського ОУПФУ України Донецької області від 22 листопада 2016 року було визнано незаконним, а також зобов'язано відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 17 серпня 1989 року по 04 червня 1991 року, з 22 жовтня 1991 року по 02 лютого 1992 року, з 03 травня 1993 року по 11 січня 1996 року, з 18 липня 1996 року по 16 квітня 1997 року на посаді майстра підземного, з 05 червня 1991 року по 21 жовтня 1991 року, з 30 вересня 1992 року по 02 травня 1993 року, з 12 січня 1996 року по 17 січня 1996 року на посаді заступника начальника дільниці підземного, з 03 лютого 1992 року по 29 вересня 1992 року на посаді помічника начальника дільниці підземного, з 17 квітня 1997 року по 01 серпня 1999 року на посаді заступника директора з охорони праці та ТБ, з 02 серпня 1999 року по 31 грудня 1999 року на посаді начальника дільниці підземного в ДП «Шахта Червоний Профінтерн» ВО «Орджонікідзевугілля» Міністерства вугільної промисловості України. На виконання постанови суду відповідачем було призначено позивачу пенсію за віком на пільгових умовах. Проте, рішенням № 346 від 25 травня 2017 року відповідачем при призначенні позивачу пенсії не було враховано довідку про заробітну плату № 330 від 05 травня 2014 року за період з серпня 1989 року по грудень 1993 року та довідку про заробітну плату № 331 від 05 травня 2014 року за період з січня 1994 року по грудень 1999 року, видані структурним підрозділом «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери» ДП «Орджонікідзевугілля». Позивач вважає таке рішення незаконним, бо вказані довідки отримані ним за період роботи, який підтверджено трудовою книжкою, а також у відповідача відсутня будь-яка інформація про те, що надані позивачем довідки використані із виготовленням підробленої печатки та/або підписані не уповноваженими особами. Також приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії, відповідач посилався на Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року. Проте ця Постанова регулює порядок підтвердження наявного трудового стажу в разі відсутності трудової книжки, а до трудової книжки позивача у відповідача не має претензій. Крім того, посилання відповідача на те, що ним не може бути перевірено законність видачі довідки через те, що підприємство, яке їх видавало, знаходиться на непідконтрольній українській владі території не може бути підставою для позбавлення позивача права отримувати пенсію в тому розмірі, який він заробив, тобто з врахуванням його заробітку за певний період роботи.

Ухвалою суду від 04 грудня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

У зв'язку з набранням 15 грудня 2017 року чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим КАС України викладено в новій редакції, ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 січня 2018 року постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 10 годину 00 хвилин 31 січня 2018 року, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позовну заяву, а також витребувано у відповідача пенсійну справу позивача (а.с. 30).

Разом з тим, відповідач - Бахмутське ОУ ПФУ Донецької області - своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, передбаченим статтею 162 КАС України, у встановлений ухвалою суду від 04 січня 2018 року строк не скористався та не надав на виконання ухвали суду пенсійну справу позивача, у зв'язку з чим, ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31 січня 2018 року судове засідання відкладено до 10 години 30 хвилин 22 лютого 2018 року та повторно витребувано пенсійну справу позивача (а.с. 39).

22 лютого 2018 року до судового засідання позивач та його представник не з'явились, останній надав до суду засіву про розгляд справи за його відсутності, від начальника Бахмутського ОУ ПФУ України Донецької області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість представника в іншому процесі, пенсійну справу знову не надали, через що ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 лютого 2018 року судове засідання відкладено до 11 години 00 хвилин 02 березня 2018 року та повторно витребувано пенсійну справу позивача, при цьому роз'яснено наслідки невиконання ухвали суду без поважних причин (а.с. 49-50).

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, зауваживши, що відмова відповідача у зарахуванні довідок про заробітну плату при призначенні пенсії позивачу є необґрунтованою та такою, що порушує його конституційні права.

Представник відповідача - Бахмутського ОУ ПФУ Донецької області - Нівєдров Д.В. заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, вважав, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням вимог законодавства, зазначивши, що довідки про заробітну плату позивача видані підприємством, яке розташоване на території, тимчасово непідконтрольній Україні, а тому їх достовірність не може бути перевірена відповідачем, внаслідок чого дані, які вони містять, не можуть бути враховані при призначенні пенсії позивачу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судом встановлено, що рішенням Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 22 листопада 2016 року відмовлено ОСОБА_3 у підтвердженні періодів роботи на пільгових умовах за списком № 1: з 17 серпня 1989 року по 04 червня 1991 року, з 22 жовтня 1991 року по 02 лютого 1992 року, з 03 травня 1993 року по 11 січня 1996 року, з 18 липня 1996 року по 16 квітня 1997 року на посаді гірничого майстра підземного, з 05 червня 1991 року по 21 жовтня 1991 року, з 30 вересня 1992 року по 02 травня 1993 року, з 12 січня 1996 року по 17 січня 1996 року на посаді заступника начальника дільниці підземного, з 03 лютого 1992 року по 29 вересня 1992 року на посаді помічника начальника дільниці підземного, з 17 квітня 1997 року по 01 серпня 1999 року на посаді заступника директора з охорони праці та ТБ, з 02 серпня 1999 року по 31 грудня 1999 року на посаді начальника дільниці підземного в ДП «Шахта Червоний Профінтерн» ВО «Орджонікідзевугілля» Міністерства вугільної промисловості України у зв'язку з відсутністю можливості здійснення перевірки достовірності наданих документів, внаслідок чого йому відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 згідно п.а ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 06 серпня 2016 року у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за списком 1 (а.с. 5).

Постановою ж Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 березня 2017 року визнано протиправним та скасовано вказане рішення, у зв'язку з чим зобов'язано Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 17 серпня 1989 року по 04 червня 1991 року, 22 жовтня 1991 року по 02 лютого 1992 року, 03 травня 1993 року по 11 січня 1996 року, з 18 липня 1996 року по 16 квітня 1997 року на посаді гірничого майстра підземного, з 05 червня 1991 року по 21 жовтня 1991 року, з 30 вересня 1992 року по 02 травня 1993 року, з 12 січня 1996 року по 17 січня 1996 року на посаді заступника начальника дільниці підземного, з 03 лютого 1992 року по 29 вересня 1992 року на посаді помічника начальника дільниці підземного, з 17 квітня 1997 року по 01 серпня 1999 року на посаді заступника директора з охорони праці та ТБ, з 02 серпня 1999 року по 31 грудня 1999 року на посаді начальника дільниці підземного в ДП «Шахта Червоний Профінтерн» ВО «Орджонікідзевугілля» Міністерства вугільної промисловості України (а.с. 8-10).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 березня 2017 року залишено без змін (а.с. 11-13), у зв'язку з чим у відповідності до частини 2 статті 14 КАС України вказана постанова, яка 25 травня 2017 року набрала законної сили, є обов'язковою до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднанняи на всій території України.

Рішенням Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 346 від 25 травня 2017 року, прийнятим за результатом розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вирішено не враховувати надані ОСОБА_3: довідку № 330 від 05 травня 2014 року про заробітну плату за період з серпня 1989 по грудень 1993, довідку № 331 від 05 травня 2014 року про заробітну плату за період з січня 1994 по грудень 1999, видані структурним підрозділом «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери» ДП «Орджонкідзевугулля», оскільки встановлено, що вказані документи містять штамп та печатку підприємства, яке розташоване за адресою: м. Єнакієве, вул. Трет'якова, буд. 72, тобто на непідконтрольній українській владі території, у зв'язку з чим провести перевірку достовірності зазначених документів неможливо (а.с. 7).

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положенням ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

У статті 4 зазначеного закону встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За приписами п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі за текстом - Порядок № 637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У пункті 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З дослідженої судами першої (під час прийняття постанови від 20 березня 2017 року) та апеляційної інстанцій (під час постановлення ухвали від 18 травня 2017 року) копії трудової книжки серії БТ-1 № 4078275 позивача вбачається, що в спірні періоди, а саме: з 17 серпня 1989 року по 04 червня 1991 року, з 22 жовтня 1991 року по 02 лютого 1992 року, з 03 травня 1993 року по 11 січня 1996 року, з 18 липня 1996 року по 16 квітня 1997 року працював на посаді гірничого майстра підземного, з 05 червня 1991 року по 21 жовтня 1991 року, з 30 вересня 1992 року по 02 травня 1993 року, з 12 січня 1996 року по 17 січня 1996 року працював на посаді заступника начальника дільниці підземного, з 03 лютого 1992 року по 29 вересня 1992 року працював на посаді помічника начальника дільниці підземного, з 17 квітня 1997 року по 01 серпня 1999 року на посаді заступника директора з охорони праці та ТБ, з 02 серпня 1999 року по 31 грудня 1999 року на посаді начальника дільниці підземного в ДП «Шахта Червоний Профінтерн» ВО «Орджонікідзевугілля» Міністерства вугільної промисловості України. В свою чергу, колегією суддів апеляційної інстанції зазначено, що наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день в шахті, а записи про спірні періоди роботи здійснені у 1989-1999 роках, засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають. У відповідності до частини 4 статті 78 КАС України вказані обставини доказуванню не підлягають.

В матеріалах дослідженої в судовому засіданні пенсійної справи позивача наявні довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 330 від 05 травня 2014 року та № 331 від 05 травня 2014 року (а.с. 56, 58), які засвідчені відповідними печатками підприємств, однак викликали у відповідача сумнів через те, що видані структурним підрозділом «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери» ДП «Орджонікідзевугілля», який знаходиться на непідконтрольній українській владі території та не здійснив перереєстрацію юридичної адреси, у зв'язку з чим на підставі рішення Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 346 від 25 травня 2017 року не враховані при визначенні пенсії позивачу.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», яке є чинним на дату прийняття рішення, місто Єнакієве належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не виконують свої повноваження.

Суд вважає таке обгрунтування спірного рішення неправомірним з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною Владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі «Лоізіду проти Туреччини».

Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».

За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Суд зазначає, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через захоплення незаконними озброєними формуваннями території міста Єнакієве Донецької області.

За приписами ст. 2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, наведеними вище нормами встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду планових заходів із здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності, тобто пенсійних орган позбавлений прав щодо проведення відповідних перевірок структурного підрозділом «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери» ДП «Орджонікідзевугілля», що в даному випадку не позбавляє позивача права на призначення пенсії.

У частині 2 статті 77 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак на переконання суду відповідач не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати право громадянина на одержання призначеної йому пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.

Відтак, з врахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу у зарахуванні довідок про заробітну плату при призначенні пенсії на пільгових умовах, діяв протиправно, порушуючи права та законні інтереси позивача у призначені пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що необхідно визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25 травня 2017 року № 330 про відмову ОСОБА_3 у зарахуванні довідки про заробітну плату № 331 від 05 травня 2014 року за період з серпня 1989 року п грудень 1993 року та довідки про заробітну плату ; 331 від 05 травня 2014 року за період з січня 1994 року по грудень 1199 року, виданих структурним підрозділом «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери» ДП «Орджонікідзевугілля» при призначенні пенсії на пільгових умовах, та зобов'язати Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити, починаючи з 06 серпня 2016 року, перерахунок призначеної ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши при здійсненні перерахунку довідку про заробітну плату № 330 від 05 травня 2014 року за період з серпня 1989 року по грудень 1993 року включно та довідку про заробітну плату № 331 від 05 травня 2014 року за період з січня 1994 року по грудень 1999 року включно, видані структурним підрозділом «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери» ДП «Орджонікідзевугілля» при призначенні пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України суд присуджує на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області - в розмірі 640 гривень.

На підставі викладеного та керуючись статтями 8, 19, 22, 24, 64 Конституції України, статтями 1, 4, 8, 9, 10, 36, 37, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтями 1, 13, 14, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статтями 2, 6, 7-9, 12, 77, 121, 139, 263, 371, 242-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37868797, адреса місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35) про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 346 від 25 травня 2017 року про відмову ОСОБА_3 у зарахуванні довідок про заробітну плату № 330 від 05 травня 2014 року за період з серпня 1989 року по грудень 1993 року включно та довідку № 331 від 05 травня 2014 року за період з січня 1994 року по грудень 1999 року включно, видані структурним підрозділом «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери» ДП «Орджонікідзевугілля» при призначенні пенсії на пільгових умовах.

Зобов'язати Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити, починаючи з 06 серпня 2016 року, перерахунок призначеної ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши при здійсненні перерахунку довідку про заробітну плату № 330 від 05 травня 2014 року за період з серпня 1989 року по грудень 1993 року включно та довідку про заробітну плату № 331 від 05 травня 2014 року за період з січня 1994 року по грудень 1999 року включно, видані структурним підрозділом «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери» ДП «Орджонікідзевугілля» при призначенні пенсії на пільгових умовах.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, витрати на оплату судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Повний текст рішення виготовлено 06 березня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Артемівський міськрайонний суд Донецької області до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.С. Конопленко