Рішення № 72874846, 19.03.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

19.03.2018 227/218/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 березня 2018 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хоменко Д.Є.

при секретарі судового засідання Малашко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулось до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості. Свої вимоги обґрунтовують тим, що АТ «Ощадбанк» відповідно до кредитного договору №192/579 від 24.01.2011р. надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 63000,00 грн. зі сплатою відсотків в розмірі 21% річних за користування кредитом із кінцевим терміном повернення 23.01.2016р. Позивачем всі зобов’язання за кредитним договором виконані у повному обсязі, але відповідач перестав виконувати зобов’язання за договором. Заборгованість відповідача становить 43234,89 грн., яка складається з: 19950,00 грн. – тіло кредиту, 6913,22 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками, 14200,21 грн. – інфляційне збільшення заборгованості, 2166,14 грн. – 3% річних від прострочених сум заборгованості, 5,32 грн. – пеня. Позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та сплачений судовий збір.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, але в матеріалах справи мається заява про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання без поважної причини не з’явився, хоча про дату, час, та місце слухання справи був повідомлений належним чином двічі, через оголошення на офіційному порталі судової влади України від 06.02.2018р. та 27.02.2018р. Ніяких заяв та відзив на позов до суду не надходило.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.223, 280 ЦПК України, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому, за згодою позивача, є підстави заочного розгляду справи у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі доказів, направивши після розгляду справи копію рішення за місцем реєстрації.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають із зобов’язального права, у зв’язку з порушенням умов кредитного договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст.1054 ЦК України, За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи встановлено, що 24.01.2011р. між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №192/579, відповідно до якого банк надав відповідачу суму кредиту в розмірі 63000,00 грн. зі сплатою річних відсотків в розмірі 21% із кінцевим терміном повернення 23.01.2016р.

Відповідно до п.1.5 договору, відповідач зобов’язався щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення кредиту рівними частинами в розмірі 1050,44 грн. та сплачувати відсотки нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом, шляхом внесення готівки до каси банку починаючи з 24.02.2011р. Останній платіж в рахунок погашення кредиту здійснити не пізніше 23.01.2016р.

Але у порушення умов договору відповідач свої зобов’язання належним чином не виконує, внаслідок чого розмір заборгованості становить 43234,89 грн., яка складається з: 19950,00 грн. – тіло кредиту, 6913,22 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками, 14200,21 грн. – інфляційне збільшення заборгованості, 2166,14 грн. – 3% річних від прострочених сум заборгованості, 5,32 грн. – пеня.

Відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з вимогами ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року, за змістом ст.552, ч.2 ст.625 ЦК, інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов’язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов’язання.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 14200,21 грн. – інфляційне збільшення заборгованості, 2166,14 грн. – 3% річних від прострочених сум заборгованості, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

До матеріалів справи позивач не надав суму розрахунку пені в розмірі 5,32 грн., у суду відсутня можливість перевірки таких даних та не відомо за який період утворилась вказана сума пені, тому сума пені в розмірі 5,32 грн. не підлягає задоволенню за недоведеністю.

Таким чином, суд вважає, що наведені вище обставини свідчать про невиконання відповідачем зобов’язань перед позивачем (Банком) по кредитному договору, що є підставою для часткового задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», про стягнення з відповідача за кредитним договором заборгованості в загальній сумі 43229,57 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає, що зобов’язання перед позивачем відповідач не виконував належним чином, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.36 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вбачається, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Враховуючи вищевказані положення ЦПК України, а також роз’яснення постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1761,78 гривень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (99,99%). Решту судового збору в сумі 0,22 гривень слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 527, 530, 541, 543, 554, 555, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 15, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, 24.04.1974р.н. (ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВК419086), на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії- Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09334702) заборгованість за кредитним договором №192/579 від 24.01.2011р. в розмірі 43229 (сорок три тисячі двісті двадцять дев’ять) грн. 57 коп., яка складається з: 19950,00 грн. – тіло кредиту, 6913,22 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками, 14200,21 грн. – інфляційне збільшення заборгованості, 2166,14 грн. – 3% річних від прострочених сум заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1, 24.04.1974р.н. (ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВК419086), на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09334702) витрати по сплаті судового збору в сумі 1761 (одна тисяча сімсот шістдесят одну) грн. 78 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Є. Хоменко