Вирок № 72874620, 20.03.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15489/17

Провадження №1-кп/761/599/2018

В И Р О К

іменем України

20 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бугіль В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця міста Каховка Херсонської обл., із середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 357 КК України,

секретар судового засідання Калініченко Є.Г.

за участі:

сторони обвинувачення - прокурор Набухотний Т.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

в с т а н о в и в :

Так, 03 квітня 2017 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні кабінету «Загальний відділ» який знаходиться в будівлі Київського Національного Університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого, що за адресою: м. Київ, вулиця Ярославів Вал, 40, помітив гербову печать яка належить на праві власності Київському Національному Університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого, керуючись умисним корисливим мотивом, спрямованим на викрадення гербової печатки «Київський Національний Університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого, ЄДРПОУ 02214171», ОСОБА_1 з корисливих мотивів, викрав зі столу, своєю правою рукою, гербову печать «Київський Національний Університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого, ідентифікаційний код 02214171», після чого з місця вчинення злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив викрадення печатки, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 допитаний у суді, винуватість у вчиненні злочину за ч.1 ст. 357 КК України не визнав, та в судовому засіданні зазначив, що в 2015 році ОСОБА_1 був поставлений діагноз спінальна м'язова атрофія, тому він почав пропускати лекції та семінари, у нього почались депресії. Його діагноз - це склероз, атрофія м'язів та дихальних шляхів. Коли ОСОБА_1 виключили з інститута, він нікому нічого не говорив про свій діагноз. В день викрадення гербової печатки, ОСОБА_1 заходив до кабінету, разом зі своїм другом ОСОБА_3, побачив печатку на підлозі та підняв її, але не поклав на стіл, залишив її в руці. ОСОБА_1 думав віддати печатку. Це відбулось «на автоматі», він був злий на університет. Пізніше залишив печатку в університеті в кафе, у жінки яка там працює, тому що йому потрібно було перевірити чи закритий автомобіль, який знаходився на автостоянці біля Університету. Потім йому зателефонував ОСОБА_3 і ОСОБА_1 одразу сказав що знає де печатка, але він не казав про те що вона у нього. Коли приїхала поліція жінка з кафе принесла печатку та його курточку. Також зазначив, що печатка не була в сейфі, а валялась на підлозі. Він не втікав, а побіг перевіряти автомобіль. ОСОБА_1 залишив свою курточку в кафе та віддав печатку співробітнику університету. Стверджує, що покази свідка ОСОБА_4 не є точними, печатка була в курточці, але він не брав її зі столу. Кафе знаходиться знизу в університеті, крім одного співробітника там більше нікого не було. Він не знав, що робити з печаткою та не брав її навмисно, все відбулось дуже швидко, у нього був план повернути печатку декану університету.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила, що не була присутня в момент викрадення печатки, вона прийшла пізніще. Вона пам'ятає, що піймали двух хлопців: ОСОБА_1 та ще одного, прізвище вона не пам'ятає. Піймала крадіїв ОСОБА_4, та зателефонувала ОСОБА_5 і вона спустилась з іншого поверху. Пізніше дівчата які працюють в кафе, зателефонували та повідомили, що коли закривали кафе то знайшли печатку в куртці, яку хтось там залишив.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що в день викрадення печатки ОСОБА_4 була на робочому місці та пам'ятає, що зайшли до кабінету два студенти, забрати свої документи. Їм пояснили порядок та направили їх у відділ кадрів. ОСОБА_1 трохи затримався біля столу начальника відділу, в той день ще не встигли сховати гербову печатку в сейф, він наклонився над печаткою, незамітно взяв її та швидко вийшов в коридор і втік. Другого студента працівники попросили зателефонувати ОСОБА_1 та повернути печатку. Він відмовлявся, тоді вони викликали поліцію. Пізніше в кафе була знайдена печатка в куртці, ОСОБА_1 пізніше повернувся до друга, але без куртки. ОСОБА_4 пам'ятає, що куртка була демизенонна, світло-молочного кольору. Обвинувачений викрав печатку під курткою.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що він прийшов до університету, разом з ОСОБА_1, вони зайшли до кабінету, ОСОБА_1 почав щось робити, але ОСОБА_3 не звернув на це уваги, після того як ОСОБА_1 вийшов почали кричати, що щось вкрали, ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_1, зі словами, якщо це він, то нехай поверне, ОСОБА_1, відповів, що він перевіряє машину та зазначив, що печатка у нього. Бачив, як прибиральниця принесла куртку і дістала із кишені печатку.

На підтвердження події злочину та вини ОСОБА_1 у його вчиненні прокурором надані суду та безпосередньо у судовому засіданні дослідженні документи, а саме: витяг з кримінального провадження № 12017100100003982 від 04.04.2017 року; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, від 03.04.2017 року; довідку про вартість викраденої печатки від 03.04.2017 року; протокол огляду місця події від 03.04.2017 року; протокол огляду від 04.04.2017 року; постанову про визнання речових доказів від 04.04.2017 року; повідомлення про підозру від 14.04.2017 року та характеризуючи документи.

Суд, допитавши обвинуваченого, свідків, дослідивши надані сторонами документи, оцінивши їх у сукупності дійшов до наступних висновків.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Згідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 86 КПК України зазначено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Документи надані сторонами є належними та допустимими доказами оскільки відповідають вимогам КПК України та отримані в передбачений законом спосіб.

Отже, аналізуючи та оцінюючи у сукупності докази та показання надані сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена.

Зокрема винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які підтвердили, що саме з куртки ОСОБА_1 була вилучена печатка.

В судовому засіданні під час судового слідства обвинувачений не визнав свою вину, однак фактично підтвердив ту обставину, що він взяв печатку та не повернув її.

Також дані фактичні обставини підтвердили свідки допитані в судовому засіданні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, а саме, викраденні печатки, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України доведена і він повинен нести відповідальність за вчинене.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставини, що обтяжують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, сукупність всіх обставин його вчинення та дані про особу обвинуваченого, що він раніше не судимий, характеризується позитивно, має захворювання. Тому, суд приходить до висновку, про необхідність призначення міри покарання у вигляді штрафу.

Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для його виправлення та попередженн янових злочинів.

Речові докази по справі дозволити власнику використовувати на власний розсуд.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судових витрат по справі не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді штрафу у розмір 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят гривень).

Речовий доказ по справі, а саме: гербова печатка «Київський Національний Університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого, ідентифікаційний код 02214171» дозволити власнику використовувати на власний розсуд.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особу, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.В. БУГІЛЬ