Вирок № 72874499, 21.03.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кп760/14326/17

Справа № 760/ 689/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 року Солом»янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Курової О.І.

при секретарі Власенко А.А.

за участю прокурора Лапшиної О.В.

захисника Афендулової М.Г.

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м. Києві об»єднане кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100090008636 та № 12017100090007798 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Берегово, Берегівського району Закарпатської області, громадянки України, не працюючої, не судимої, одруженої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.1 ст. 185 , ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

06.07.2017 року приблизно о 21 год.15 хв. обвинувачена ОСОБА_2 перебуваючи поруч Центрального вокзалу на станції Київ-Пасажирський, за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна,1, на колії № 9 помітила раніше невідому їй жінку, а саме ОСОБА_3. яка чекала прибуття потягу « Київ-Костянтинівка», та мала при собі рюкзак за спиною, в якому знаходився мобільний телефон марки» Samsung Galaxy S6», який належав ОСОБА_4 В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, із корисливих мотивів, обвинувачена ОСОБА_2 підійшла ззаду до ОСОБА_3 та непомітно для останньої, правою рукою розстебнула рюкзак, та дістала з нього мобільний телефон марки» Samsung Galaxy S6», блакитного кольору, імеі: НОМЕР_4, з сім-картою мобільного оператора « Водафон» номер НОМЕР_5 у пластиковому рожевому чохлі, вартістю 6 141,11 гривень.

З викраденим майном обвинувачена з місця вчинення злочину зникла, розпорядилася ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 6141.11 гривень.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_2 будучи раніше повідомленою Солом»янським відділом поліції на станції Київ-Пасажирський ГУ НУ у м. Києві про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, на шлях виправлення не стала, та знову вчинила корисливий злочин при наступних обставинах.

26.07.2017 року приблизно о 16.00 год. ОСОБА_2, перебуваючи у Центральному вокзалі ст. «Київ-Пасажирський», за адресою: м.Київ, пл.. Вокзальна,1 на колії № 5, помітила раніше невідому їй жінку, а саме ОСОБА_5, яка чекала прибуття потягу сполученням « Київ-Одеса», та мала при собі рюкзак на спині. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, із корисливих мотивів, обвинувачена ОСОБА_2 підійшла ззаду до ОСОБА_5 та непомітно для останньої, правою рукою розстебнувши рюкзюк, дістала з нього мобільний телефон марки » Samsung Galaxy S7», золотистого кольору, у чохлі із шкірозамінника золотистого кольору, імеі: НОМЕР_1 з сім-картою мобільного оператора « Київстар» номер НОМЕР_2 та з сім-картою мобільного оператора «Etisalat» номер НОМЕР_3 вартістю 11 720 гривень.

З викраденим майном обвинувачена з місця вчинення злочину зникла, розпорядилася ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду у розмірі 11720 гривень.

Крім того, 18.08.2017 року о 14.00 год. ОСОБА_2 перебуваючи на пероні № 2 Центрального залізничного вокзалу вокзального комплексу ст. «Київ-Пасажирський», за адресою: м.Київ, пл.. Вокзальна,1 помітила раніше незнайомого їй чоловіка ОСОБА_6, у якого на плечі знаходилася чоловіча сумка типу « барсетка». В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, із корисливих мотивів, ОСОБА_2 стала позаду чоловіка, потім непомітно відкрила сумку. Звідки таємно, повторно викрала гаманець, шкіряний чорного кольору, вартістю 200 гривень, в середині якого знаходились грошові кошти в сумі 500 гривень 1 купюрою серії: МБ № 9786577 та банківська картка « ПриватБанк», що матеріальної цінності не представляє. Утримуючи при собі викрадене у потерпілого ОСОБА_6 майно, обвинувачена ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 700 гривень.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 ч.2 ст.185 КК України визнала повністю, фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті повністю підтвердила і пояснила, що влітку 2017 року перебуваючи на залізничному вокзалі з рюкзака жінки,який вона тримала на спині, викрала мобільний телефон. Через декілька днів знову на залізничному вокзалі викрала мобільний телефон з рюкзака дівчини. Дату не пам»ятає, але також влітку 2017 року вони викрала з барсетки чоловіка гаманець з грошима біля 500 гривень. У скоєному щиро кається.

Крім повного визнання своєї провини і свідчень, винуватість обвинуваченої ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину підтверджується і іншими фактичними доказами провадження, які всіма учасниками судового розгляду визнані, ніким не оспорюються, у відповідності зі ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільними їх дослідження. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють обвинувачена та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи підтверджені наявними у справі доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду справи, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, також визнає фактичні обставини справи доведеними.

Суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна, та за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинено повторно.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2 у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, віднесення його до категорії злочинів середньої тяжкості, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансері не перебуває, на її утриманні перебуває неповнолітня дитина, а також враховує повне визнання вини та каяття у вчиненому.

Обставинами, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченої, суд визнає повне визнання вини та каяття у вчиненому.

Обставин, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

За сукупністю обставин вчинення злочину, ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченої, пом'якшуючих її покарання обставин, суд вважає за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті інкримінованого злочину , яке буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

У судовому засіданні захисник обвинуваченої заявив клопотання про застосування до ОСОБА_2 дії Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки у неї є неповнолітня донька, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно якої вона не позбавлена батьківських прав.

Прокурор не заперечував проти застосування до обвинуваченої ОСОБА_2 вимог Закону України «Про амністію у 2016 році».

Так, відповідно до п."в" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільняються від відбування покарання особи, які не позбавлені батьківських прав і мають дітей на момент набрання чинності цим Законом, яким не виповнилося 18 років.

Досліджуючи матеріали, що характеризують обвинувачену, судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» має неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно якої батьківських прав не позбавлена, вчинила кримінальне правопорушення, яке ст.12 КК України віднесено до злочинів середньої тяжкості, проти застосування до неї амністії не заперечує, вказане кримінальне правопорушення вчинила до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році», тобто до 07.09.2017 року.

Оскільки обмежень щодо застосування амністії до ОСОБА_2 судом не встановлено, суд вважає за можливе застосувати до неї амністію та звільнити останню від призначеного покарання.

Прокурор зазначив, що під час досудового розслідування слідчим суддею відносно ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з внесенням застави у розмірі 8 000 гривень з покладенням відповідних обов»язків. У зв»язку з тими, що вона порушили покладені на неї обов»язки, слідчим суддею було обрано запобіжний захід на тримання під вартою. Тому просила звернути заставу в дохід держави.

Захисник та обвинувачена не заперечували.

На підставі ухвали слідчого судді Солом»янського районного суду м.Києва від 02.08.2017 року відносно ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 8 000 гривень, з покладанням на неї відповідних обов»язків, яку вона внесла, та відповідно повідомлення начальника державної установи « Київський слідчий ізолятор» звільнена з-під варти 08.08.2017 року. Між тим, обов»язки покладені на неї слідчим суддею не виконувала, не з»являлась до слічого, у зв»язку з чим на підставі постанови слідчого від 31.08.2017 року була оголошена у розшук. З реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акта вбачається, що слідчим суддею Солом»янського районного суду м.Києва 04.11.2017 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України якщо підозрюваний, обвинувачений порушив обов»язкі покладені при застосуванні запобіжного заходу, застава звертається в дохід держави.

Суд вважає, що ОСОБА_2 порушила обов»язкі покладені судом при застосуванні відносно неї запобіжного заходу, тому застава підлягає зверненню в дохід держави.

Під час проведення досудового розслідування експертами Київського міського НДЕКЦГ Головного управління МВС України в м. Києві проводилась експертиза /висновок № 12-4/811тв від 18.07.2017 року, вартість якої складає 296.61 гривень, та експертиза/ висновок № 12-4/943 від 07.08.20-17 року/, вартість якої складає 395.48 гривень. Зазначені витрати у відповідності вимог ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.

Частина 2 статті 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченої на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Оскільки судом встановлено, що обвинувачена винна у вчиненні інкримінованого злочину за описаних у вироку обставинах, то суд вважає за необхідне стягнути з неї на користь держави вартість проведеної експертизи у розмірі 296.61 гривень та 395.48 гривень, а загалом 692.09 гривень.

Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченої обрано у виді тримання під вартою.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України:

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 , ч.2 ст. 185 КК України, і призначити покарання:

за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік;

за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців/ Один рік шість місяців/.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання на підставі п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році».

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили змінити на особисте зобов»язання, поклавши на неї відповідно до ст.194 КПК України обов»язки: не відлучатися із населеного пункту в якому вона фактично проживає без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Звільнити ОСОБА_2 з- під варти в державній установі « Київській слідчий ізолятор» де на даний час вона перебуває.

Заставу у розмірі 8 000 гривень, зараховану на рахунок Солом»янського районного суду м. Києва 08.08.2017 року відповідно до ухвали слідчого судді Солом»янського районного суду м.Києва від 02.08.2017 року звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України з використанням у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Речові докази: мобільний телефон марки « Samsung Galaxy S7» золотистого кольору переданий по зберігальній розписці потерпілій ОСОБА_5, мобільний телефон марки» « Samsung Galaxy S6» переданий по зберігальній розписці ОСОБА_4, гаманець чорного кольору з маркуванням з грошовою купюрою 500 гривень серії МБ 9786577 передані по зберігальній розписці ОСОБА_6 після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні останніх.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 692.09 гривень.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Києва через Солом»янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду відповідно до ч. 2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя О.І. Курова