Рішення № 72874436, 17.08.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38399/14-ц

Провадження № 2/761/398/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарях Бешировій Ж.В., Савенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «Гіпек», Київська міська рада, про розірвання правочинів, повернення коштів та стягнення коштів за порушення грошового зобов'язання, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач № 1), ОСОБА_2 (далі - Позивач № 2), ОСОБА_3 (далі - Позивач № 3, Позивачі), звернулись до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД» (далі - Відповідач), в якому просять ухвалити судове рішення, яким стягнути на користь Позивача № 1 406353,09 грн., на користь Позивача № 2 - 510884,05грн., на користь Позивача № 3 - 601404,58 грн.. В подальшому заявами від 29.09.2015р., 23.02.2016р., 18.04.2016р., відповідно, Позивачі збільшували, зменшували розмір позовних вимог. Заявою від 13.05.2016р. Позивачі змінили предмет позову, просили розірвати договір № 3670/349-19(р) від 22.10.2004р. з усіма додатками до нього; розірвати договір № 3728/349-20(р) від 28.10.2004р. з усіма додатками до нього; розірвати договір № 0238/349-33(р) від 24.01.2005р. з усіма додатками до нього та стягнути збитки на користь Позивачів у сумах, які вказані у позовній заяві та заявах про збільшення позовних вимог. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Позивачем № 1 та Відповідачем було укладено договір № 3670/349-19 від 22.10.2004р. (далі договір № 3670/349-19 (р)), між Позивачем № 2 та Відповідачем укладено договір № 3728/349-20 (Р) від 28.10.2004р. (далі договір № 3728/349-20(р)), між Позивачем № 3 та Відповідачем укладено договір № 0238/349-33(р) від 24.01.2005р. (далі договір № 0238/349-33(р)) про фінансування будівництва багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1. Відповідно до укладених договорів, Відповідач взяв на себе зобов'язання, у якості свого вкладу у спільну діяльність завершити будівництво у четвертому кварталі 2007 року та виділити Позивачам їх частки в майні у натурі у приватну власність. Зокрема, Позивачеві № 1- двокімнатну квартиру будівельний номер 1, на п'ятому поверсі, загальною площею 85,6кв.м. з облаштуванням; Позивачеві № 2 - двокімнатну квартиру будівельний номер 21, на п'ятому поверсі, загальною площею 92,0 кв.м. з облаштуванням; Позивачеві № 3 - двокімнатну квартиру будівельний номер 15, на восьмому поверсі, загальною площею 103,7 кв.м. з облаштуванням. На виконання умов договору, Позивачами було перераховано Відповідачу певні кошти, а саме Позивачем № 1 - 335829 грн.; Позивачем № 2 - 422218,23 грн.; Позивачем № 3 - 509664,90 грн., що підтверджується доданими копіями касових ордерів. Однак Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, належні документи і дозволи для будівництва у відповідних органах не отримав, до будівництва багатоквартирного житлового будинку не приступив. Відповідач позбавлений можливості збудувати будинок у зв'язку із вилученням земельної ділянки у замовника будівництва ТОВ «ГІПЕК» господарським судом м. Києва за позовом прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради з підстав її тривалого невикористання. У зв'язку з істотним порушенням договорів Відповідачем, Позивачі зазнають матеріальні та моральні збитки. Неодноразові звернення Позивачів, вимоги про надання їм нерухомості в іншому місці, як це передбачено умовами укладених договорів, або повернення грошових коштів до позитивних наслідків не призвели. На думку Позивачів, Відповідач, крім повернення коштів, має сплатити три проценти річних від простроченої суми кожному Позивачеві за весь час прострочення, зокрема Позивачеві № 1 - 327486,84 грн., Позивачеві № 2 - 394060, 77 грн., Позивачеві № 3 - 408577, 98 грн. Крім того, внаслідок довготривалого порушення умов договорів з Позивачами та невиконання своїх зобов'язань Відповідачем, Позивачі понесли великі втрати від знецінення грошей внаслідок інфляції. Отже, на їх думку, Відповідач також повинен відшкодувати Позивачам втрати у результаті інфляції грошових коштів, зокрема Позивачеві № 1 - 375556, 85 грн., Позивачеві № 2 - 411358, 07 грн., Позивачеві № 3 - 479190, 57 грн.

У судовому засіданні представник Позивачів підтримав позовні вимоги з урахуванням доповнень та змін, та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений в установленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи (КМР) у судовому засіданні надав письмові пояснення. З наданих пояснень вбачається, що між Відповідачем та КМР було укладено договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою м. Київ, АДРЕСА_1, загальною площею 0, 2236 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-громадського комплексу. Строк дії договору 5 років. На підставі акту державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва від 03.2014р. при примусовому виконанні наказу господарського суду м. Києва від 09.01.2014р., земельна ділянка площею 0, 2260 га по АДРЕСА_1, у Шевченківському районі м. Києва, була витребувана у ТОВ «ГІПЕК» та передана Київській міській раді.

Представник третьої особи (ТОВ «ГІПК») у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх незаконними та необґрунтованими.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторони Позивачів та їх представника, пояснення представників третіх осіб, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст.ст. 1130, 1131 ЦК України визначені загальні положення про спільну діяльність. Зокрема, за ст. 1131 ЦК встановлено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. (ч.1) Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності. (ч. 2).

У судовому засіданні встановлено, що між Позивачем № 1 та Відповідачем укладено договір № 3670/349-19 від 22.10.2004р. (далі - договір № 3670/349-19 (р)), між Позивачем № 2 та Відповідачем укладено договір № 3728/349-20 (Р) від 28.10.2004р.(далі договір № 3728/349-20(р)), між Позивачем № 3 та Відповідачем укладено договір № 0238/349-33(р) від 24.01.2005р. (далі договір № 0238/349-33(р)) про фінансування будівництва багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1.

Відповідно до п.1.1 учасники за цими договорами зобов'язується разом діяти без створення юридичної особи, на підставі об'єднання своїх внесків шляхом простого товариства. Крім цього, відповідач взяв на себе зобов'язання у якості свого вкладу у спільну діяльність завершити будівництво у четвертому кварталі 2007 року та виділити Позивачам їх частки в майні у натурі у приватну власність. Зокрема, Позивачеві № 1 - двокімнатну квартиру будівельний номер 1, на п'ятому поверсі, загальною площею 85,6кв.м. з облаштуванням, Позивачеві № 2- двокімнатну квартиру будівельний номер 21, на п'ятому поверсі загальною площею 92,0 кв.м., з облаштуванням, Позивачеві № 3- двокімнатну квартиру будівельний номер 15, на восьмому поверсі, загальною площею 103,7 кв.м., з облаштуванням.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 цього Кодексу визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачами було виконано умови договорів, а саме сплачено, Позивачем № 1 прибутковими ордерами від 27.10.2004р. № 084695, від 28.10.2004р. № 084688, від 11.01.2005р. № 08367, від07.04.2005р. № 083251, від 18.07.2005р. № 609474, від 26.10.2005р.№ 742167, та платіжним дорученням № 39 від 10.10.2005р. було внесено Відповідачу 335829грн.:

- Позивачем № 2, прибутковими ордерами № 084667 від 29.10.2004р., № 084668 від 29.10.2004р. , № 084279 від 14.01.2005р., № 607545 від 28.04.2005р., № 609463 від 20.07.2005р., № 742156 від 31.10.2005р., № 739615 від 26.05.2009р., було внесено 422218,23 коп.

- Позивачем № 3, прибутковими ордерами № 083430 від 22.02.2005р., № 739618 від 26.05.2005р., № 607502 від 17.06.2005р., № 741542 від 22.11.2005р., та платіжним дорученням № 60 від 07.07.2005 р. було внесено відповідачу 509664, 90 грн.

Копії вказаних касових ордерів та платіжних доручень долучені до матеріалів цивільної справи.

Таким чином, перераховані вище фінансові документи та довідки Відповідача про повне фінансування об'єктів будівництва кожним з Позивачів вказують про повне виконання своїх зобов'язань за договорами з боку Позивачів.

Натомість Відповідач порушив свої зобов'язання встановлені п.п.1.1, 2.1, 2.2, 3.2, 3.4, 9.5 та ст.ст.11, 509, 526, 610 ЦК України, належні документи і дозволи для будівництва у відповідних органах державної влади та установах не отримав, до будівництва багатоквартирного житлового будинку не приступив.

Відповідно до cт. 20 Закону України «Про інвестиційну діяльність» при недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

Сплата штрафів і неустойок за порушення умов договорів, а також відшкодування завданих збитків не звільняють винну сторону від виконання зобов'язань, якщо інше не передбачено законом або договором.

Представником Відповідача не надано суду належних та допустимих доказів які б вказували на належне виконання умов договору, а також неможливість виконання договору внаслідок непереборної сили.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Тобто таке порушення договору однією зі сторін, повинно тягнути для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

При цьому, оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Таким чином, істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду м. Києва від 10.12.2013р. у справі № 910/8825/13, позовні вимоги першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено повністю та зобов'язано ТОВ «ГІПЕК» повернути Київській міській раді земельну ділянку по АДРЕСА_1, у Шевченківському районі міста Києва загальною площею 0,2260га.

На підставі акту державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва при примусовому виконанні наказу господарського суду м. Києва від 09.01.2014р., земельна ділянка площею 0,2260 га по АДРЕСА_1, у Шевченківському районі м. Києва була витребувана у ТОВ «ГІПЕК» та передана Київській міській раді.

14 квітня 2015 року листом № 05707-6112, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повідомив, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право комунальної власності територіальної громади м. Києва на земельну ділянку по АДРЕСА_1.

Вказана обставина фактично та об'єктивно унеможливлює досягнення мети укладених договорів, оскільки будівництво багатоповерхового будинку повинно було відбуватись, у тому числі й на цій ділянці, а тому вказані порушення є істотними.

Відповідно до ч. 2 ст. 1142 ЦК України учасник договору простого товариства, укладеного на визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено як скасувальна умова, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору.

Збитками, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За таких обставин позовні вимоги у частині розірвання договорів та стягнення збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, суд прийшов до висновку що позовні вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних на користь ОСОБА_1 у розмірі 327486,84грн. та інфляційних втрат у розмірі 375556,85грн.; на користь ОСОБА_2 у розмірі 394060,77 грн. та інфляційних втрат у розмірі 411358,07 грн.; на користь ОСОБА_3 у розмірі 408577,98 грн. та інфляційних втрат у розмірі 479190,57 грн., підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України, засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки стороною Позивачів доведені у повному обсязі обставини, зазначені у позовній заяві, позов є обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст.11, 509, 526, 629, 625, 651, 652, 1130, 1131, 1142 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 59-60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «Гіпек», Київська міська рада, про розірвання правочинів, повернення коштів та стягнення коштів за порушення грошового зобов'язання - з а д о в о л ь н и т и.

Договір № 3670/349-19(р) від 22 жовтня 2004 року (з Додатками до Договору № 3670/349-19(р)), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» та ОСОБА_1 - розірвати з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (Код ЄДРПОУ 20676633) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти у розмірі 2 084 844 (два мільйони вісімдесят чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 50 коп.

Договір № 3728/349-20(р) від 28 жовтня 2004 року (з Додатками до Договору № 3728/349-20(р)), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» та ОСОБА_2 - розірвати з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (Код ЄДРПОУ 20676633) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) кошти у розмірі 2 468 122 (два мільйони чотириста шістдесят вісім тисяч сто двадцять два) гривні 29 коп.

Договір № 0238/349-33(р) від 24 січня 2005 року (з Додатками до Договору № 0238/349-33(р)), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» та ОСОБА_3 - розірвати з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (Код ЄДРПОУ 20676633) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) кошти у розмірі 2 861 575 (два мільйони вісімсот шістдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 17 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ