Ухвала суду № 72872294, 14.03.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/242/18 Справа № 705/4472/17 Категорія: ст. 81 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Мазуренко Ю.В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Биби Ю. В. Іваненка І. В., Єльцова В. О. Єгоровій С. А.з участю прокурораПашковської Ю.П.,

засудженої ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

представника Уманської ВК № 129 Яковлевої О.М. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали подання за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_7 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні подання державної установи «Уманська виправна колонія (№129)» про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_7,

в с т а н о в и л а :

20.10.2017 начальник державної установи «Уманська виправна колонія (№ 129)» Лапуцький А.О. звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з поданням, погодженим з головою спостережної комісії при виконкомі Уманської міської ради Кирилюк Л.М., про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_7, на підставі ст. 81 КК України.

28.12.2017 ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області відмовлено в задоволенні подання начальника державної установи «Уманська виправна колонія (№ 129)» Лапуцького А.О. про умовно-дострокове звільнення, мотивуючи тим, що характеризуючі дані на останню свідчать про те, що вона не стала на шлях виправлення і перевиховання, а її поведінка не є такою, що може слугувати прикладом для інших засуджених і, на даний час, не може бути підставою для звільнення умовно-достроково.

В апеляційній скарзі засуджена ОСОБА_7 порушує питання про скасування ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.12.2017 та просить застосувати щодо неї умовно-дострокове звільнення згідно ст. 81 КК України

Зазначає, що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду подання ВК, неповно встановив обставини, які дають підстави для застосування ст. 81 КК України та прийшов до помилкового висновку про те, що три заохочення при наявності одного стягнення не дає підстави для умовно дострокового звільнення від відбування покарання.

Апелянт стверджує, що вона, на час звернення з поданням в порядку ст. 81 КК України, своєю поведінкою та ставленням до праці засвідчила своє виправлення. Зокрема зазначає, що за час перебування в установі відбування покарання характеризується позитивно, дотримується встановленого режиму, має сумлінну поведінку та ставлення до праці, працевлаштована швачкою в швейній бригаді, до покладених обов'язків відноситься відповідально, навчається і на даний момент вже має чотири заохочення правами начальника установи, останнє датоване 26.12.2017, яке має бути додатково враховане при вирішенні по суті заявлених нею вимог.

На виконання ухвали про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду від 31.01.2018 розгляд апеляційної скарги проводиться в режимі відеоконференції з Уманською ВК № 129 за участю засудженої ОСОБА_7 та представника установи.

Заслухавши суддю-доповідача, думку засудженої ОСОБА_7 про задоволення її апеляційних вимог в повному обсязі з наведених в апеляційній скарзі підстав, міркування прокурора про законність та обґрунтованість судового рішення та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги засудженої, пояснення представника державної установи «Уманська виправна колонія (№129 в підтримку внесеного подання про звільнення засудженої на підставі ст. 81 КК України, вивчивши матеріали подання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженої ОСОБА_7 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

За змістом ч. 1, ч.2 ст.81 КК України, до осіб, що відбувають покарання, зокрема, у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.

Згідно ч. 4 ст. 12 КК України тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

В п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року зазначено, що умовно-дострокове звільнення має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених, а також - для попередження здійснення нових злочинів. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК України). Рішення в питанні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання можна приймати лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого, з'ясування питання про ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, про його участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його намірів на майбутнє, зокрема, наявності бажання і реальної можливості залучення до праці при поверненні додому, тощо.

Як встановлено колегією суддів, вироком Бобровицького районного суду Чернігівського області від 19.10.2015 ОСОБА_7 засуджена за ч. 3 ст. 186 КК України за сукупністю вироків до остаточного покарання у виді п'яти років позбавлення волі. В строк відбування покарання ОСОБА_7 зараховано термін її перебування під вартою з 05.03.2015. Даний вирок 10.12.2015 залишено без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області.

20.05.2016 ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області зараховано в строк покарання призначеного ОСОБА_7 вироком Бобровицького районного суду Чернігівського області від 19.10.2015, термін її попереднього ув'язнення з 05.03.2015 по 10.12.2015, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 відраховується з 05.03.2015, а кінцевим строком є 31.05.2019.

Згідно вироку Бобровицького районного суду Чернігівського області, ОСОБА_7 засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких.

За встановлених обставин, станом на 20.10.2017, тобто на час звернення до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, вона відбула 2/3 покарання призначеного вироком Бобровицького районного суду Чернігівського області від 19.10.2015, що станом на 17.10.2017 становить 2 роки 07 місяців 12 днів.

Відповідно до довідки інспектора ВСПС ВСВПР Уманської виправної колонії Литвин О.М. про заохочення та стягнення на засуджену ОСОБА_7, затвердженої начальником державної установи «Уманська виправна колонія (№ 129)» Лапуцьким А.О., за час перебування в умовах СІЗО м. Чернігова ОСОБА_7 стягнень та заохочень не мала, а за час відбування покарання в Уманській ВК до останньої було застосовано 1 стягнення у формі догани за зберігання заборонених речей, яке 14.04.2017 знято достроково та 3 заохочення від 14.04, 26.06. та 28.09.2017 за виконання покладених обов'язків та дотримання правил трудового розпорядку.

Згідно характеристики з місця відбування покарання від 17.10.2017, засуджена ОСОБА_7 перебуває в Уманській ВК (№129) з 18.04.2016. За час відбування покарання ОСОБА_7 допускала порушення режиму за що має стягнення правами начальника відділення, яке знято достроково. На даний час засуджена характеризується позитивно. Працевлаштована на підприємстві установи в швейній бригаді, норми виробітку виконує, за що має 3 заохочення, два з яких правами начальника колонії. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктна, доброзичлива. Підтримує зв'язки із засудженими позитивної спрямованості, засудженим негативної спрямованості своєю поведінкою та ставленням до праці надає приклад ставленням до вимог режиму відбування покарання. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи, виконує законні вимоги. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Самостійно виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень навичок для самостійного їх виконання. Згідно ст.ст. 65, 123, 127 КВК України приймає участь у виховних заходах, що проводяться в установі та у реалізації програми диференційованого виховного впливу на засуджених за напрямком «Освіта», входить до складу самодіяльної секції художньої самодіяльності. Вину визнає. За час перебування в установі засуджена на профілактичному обліку не перебувала. 31.01.2017 та 03.05.2017 комісією установи по застосуванню заохочувальних норм засудженій відмовлено в застосуванні ч. 1 ст. 101 КВК України та ст. 82 КК України, як такій, що не стала на шлях виправлення.

Зі змісту вказаної характеристики вбачається, що засуджена ОСОБА_7 у своїй поведінці досягла певних позитивних змін, оскільки характеризується адекватною самооцінкою, здатністю до налагодження компромісних стосунків, прагнення до незалежності, проявляє здатність протистояти негативному впливу інших осіб.

Що стосується попередніх відмов засудженій комісією установи по застосуванню заохочувальних норм, то, як пояснила в суді апеляційної інстанції представник Уманської ВК № 129, вони були пов'язані з наявним у ОСОБА_7 стягненням у виді догани за зберігання заборонених речей, зокрема колючо-ріжучих предметів, яке, на даний час, не являється видом порушення за яке може бути накладене стягнення.

Тому, посилання суду першої інстанції про наявність у засудженої стягнення, як на одну з підстав для відмови в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення, є безпідставним та не узгоджується з встановленими судом апеляційної інстанції обставинами.

Оскільки суд першої інстанції зазначених обставин не врахував та не дав їм належної правової оцінки, тому прийшов до невірного висновку про те, що ОСОБА_7 поведінкою не довела своє виправлення та перевиховання.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає критеріям, передбаченим ст. 370 КПК України, а висновки суду - фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, в межах повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 407 КПК України, про задоволення подання державної установи «Уманська виправна колонія (№129)» про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_7

На підставі наведеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 404, 405, п. 4 ч. 1 ст. 407, ст.ст. 409, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_7, задовольнити.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні подання державної установи «Уманська виправна колонія (№129)» про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_7, скасувати.

Ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити подання начальника державної установи «Уманська виправна колонія (№ 129)» Лапуцького А.О., погодженого з головою спостережної комісії при виконкомі Уманської міської ради Кирилюк Л.М., про умовно -дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_7

Звільнити ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання у виді 5 років позбавлення волі за вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 19.10.2015 умовно - достроково з невідбутим строком покарання 1 рік 2 місяці 17 днів.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :