Вирок № 72871569, 20.03.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/942/18

Номер провадження 1-кп/629/242/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

секретаря судового засідання - Габор В.В.,

за участю прокурора - Шульги Ю.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сергіїва Балка Близнюківського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимий,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

31.01.2018 року близько 10 годин 30 хвилин ОСОБА_1 перебував біля належної ОСОБА_2 нежитлової будівлі кінотеатру «Восток», розташованої в м. Лозова Харківської області по бульвару Шевченка, 28. Побачивши, що будівля не охороняється, у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. ОСОБА_1, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, впевнившись, що ніхто не слідкує за його діями, таємно викрав металеві вхідні двері до кінотеатру, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди на суму 471 грн. 56 коп.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій до обвинуваченого не має, не заперечує проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах. Щиросердно розкаявся у скоєному ним злочині.

Враховуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо витрат по кримінальному провадженню та речових доказів.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_1, суд находить його вину повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч.3 ст.12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, не працює, не одружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем реєстрації характеризується формально.

Згідно висновку досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 19.03.2018р., ймовірність вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення є середньою, загальний рівень ризику для суспільства - середній.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття у скоєному.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1,судом не встановлено.

Враховуючи викладене, обставини і тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого необхідно застосувати покарання в межах санкції відповідної статті.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ВизнатиОСОБА_1винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 584 від 15.02.2018 року в розмірі 286,00 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речовий доказ: металеві двері, передані потерпілому ОСОБА_2 - залишити останньому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.Г. Попов