Рішення № 72870948, 20.03.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/244/18

Провадження № 2-а/638/287/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді - Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря - Крупенко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 бат. 4 роти Управління патрульної поліції у м.Харкові лейтенанта поліції Марченка Олександра Олександровича про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд поновити строк оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ЕАА №247471 від 26.12.2017 року; скасувати постанову серія ЕАА №247471 від 26.12.2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором Марченко О.О. за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.; провадження по справі відносно нього закрити.

В обґрунтування позову посилається на те, що 26.12.2017 року він рухався на автомобілі НОМЕР_1 по проїзду Рогатинському. З зустрічної смуги припаркований автомобіль патрульної поліції, без сигнальних маячків, подав сигнал зупинитися. Після зупинки по проїзду Рогатинському приблизно о 08 год.30 хв. співробітник поліції попросив надати документи на автотранспортний засіб та документи на право керування автомобілем. Ознайомившись з наданими документами, переніс особисті дані позивача на аркуш паперу, а після того пояснив причину зупинки тим, що позивач нібито виїхав на трамвайну колію зустрічного напрямку, чим порушив п.11.9 ПДР. На підставі викладеного відповідач виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, якою накладено штраф в розмірі 425 грн. за порушення п.11.9 ПДР по вул.Клочківській, 65. В усній формі інспектор повідомив, що в нього є відео, де зафіксовано вказане порушення саме на зазначеній вулиці. З вказаним відео позивача не було ознайомлено ні на місці зупинки, ні в управлінні патрульної поліції у Харківській області. З вказаною постановою позивач не погоджується, оскільки правил дорожнього руху не порушував, вважає дії інспектора щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП протиправними і незаконними. Зазначає, що постанова складалася без врахування його зауважень, пояснень, фактичного напрямку руху автомобіля та технічних можливостей транспортного засобу. Доказів вчинення правопорушення відповідачем не надано, свідків не опитано, протокол про адміністративне правопорушення не складався. Вказує, що розгляд його скарги, поданої до УПП в Харківській області, було також проведено 04.01.2018 року з порушенням ст.268 КУпАП, про що повідомлено лише 09.01.2018 року.

В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений своєчасно, причини неявки суду не повідомив.

Відзиву на позовну заяву, клопотань чи заяв від відповідача до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності притягнення водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.

Положеннями ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА №247471 від 26.12.2017 року слідує, що позивача визнано винним у тому, що він керуючи транспортним засобом ЗАЗ державний номер НОМЕР_2 по вул.Клочківській 65 у м.Харкові, здійснив виїзд на трамвайні колії зустрічного напрямку, чим порушив п.11.9 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425,00 грн.

Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі такими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як встановлено частинами 2, 3 статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, встановлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до пункту 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за №1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року №1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Частиною 2 чт.122 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Зі змісту позову вбачається, що позивач, не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, стверджує, що не порушував вимог п.11.9 Правил дорожнього руху, оскільки не здійснював виїзд на трамвайні колії зустрічного напрямку. Також зазначає, що не знаходився у момент винесення постанови по справі на вул. Клочківській 65, а перебував на проїзді Рогатинському, що підтверджується даними відеозапису, долученого позивачем.

Відповідно до ст.ст.72, 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем суду не надано жодних доказів на спростування посилань позивача про те, що він виїхав на трамвайну колію зустрічного напрямку, а також не заявлялось жодних клопотань про їх витребування чи допит будь-яких свідків.

За приписами п.3 ч.1 ст.288 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями. Встановленими цим Кодексом.

Скориставшись цим правом, позивачем оскаржено вищестоящій посадовій особі Управління патрульної поліції в Харківській області постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Листом№М-2313/41/14/02-2018 від 04.01.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про залишення без змін оскаржуваної постанови.

Щодо строку звернення з даним позовом, суд зазначає, що оскаржувана постанова винесена відповідачем 26.12.2018 року, того ж дня позивачем подано скаргу до вищестоящої посадової особи, результати розгляду якої позивачу стали відомі лише 09.01.2018 року. Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що з позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 11.01.2018 року, суд дійшов до висновку про можливість поновлення строку звернення до суду із позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний, має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність належних та достатніх доказів для констатування факту порушення позивачем вимог п.11.9 Правил дорожнього руху, відповідно і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувана постанова серія ЕАА №247471 від 26.12.2017 року підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 122, 251, 278, 279, 280, 288 КУпАП, ст.ст. 5-11, 77, 211, 217, 220, 229, 241-246, 250, 255, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3, АДРЕСА_1) до інспектора 4 бат. 4 роти Управління патрульної поліції у м.Харкові лейтенанта поліції Марченка Олександра Олександровича (ЄДРПОУ 40108646, м.Харків, вул.Шевченка буд.315-А) про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАА №247471 від 26.12.2017 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425,00 грн., винесену інспектором 4 бат. 4 роти Управління патрульної поліції у м.Харкові лейтенантом поліції Марченко Олександром Олександровичем по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Закрити провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено 20.03.2018 року.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк