Постанова № 72870519, 21.03.2018, Апеляційний суд Рівненської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 року

м. Рівне

Справа № 569/13491/17

Провадження № 22-ц/787/310/2018

Головуючий суддя в суді 1 інстанції: Харечко С.П.

Рішення ухвалене в м. Рівне Рівненської області

Дата ухвалення повного не зазначена

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя: Боймиструк С.В.

судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання Брикса Ю.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 листопада 2017 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року представник позивача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.

В обґрунтування вказаного позову зазначає про те, що 15.08.2008 року між позивачем та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції актовий запис №1180. Від цього шлюбу в них народилась дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає і перебуває на повному утриманні позивачки. Рішенням Рівненського міського суду від 20.09.2011 було розірвано шлюб між позивачкою та відповідачем, малолітню ОСОБА_5 залишено проживати з матір'ю, зобов'язано ОСОБА_2 сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання дитини у розмірі по 400 грн. щомісячно, починаючи з 19.08.2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вказує, що з моменту винесення судом рішення минуло шість років, дитина підросла (їй виповнилось 8 років), а тому витрати на її утримання збільшились, бо вона навчається у школі, відвідує позашкільні заходи, і як наслідок, потребує більших витрат на одяг, харчування, шкільні приладдя, відпочинок. Розмір аліментів, що встановлений судом не відповідає витратам, необхідним для її утримання з урахуванням віку та мінімальних потреб. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Окрім того, відповідач ухиляється від сплати встановлених судом аліментів. Станом на 01.08.2017 року ОСОБА_2 зобов'язаний був сплатити на утримання дитини 28567,74 грн., однак з нього у примусовому порядку органами ДВС стягнуто лише 11200 грн. Відповідач розпочав сплачувати аліменти лише з квітня 2017 року після того, як державною виконавчою службою розпочато виконавчі дії по стягненню заборгованості шляхом звернення стягнення на майно боржника. Зазначає, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Вказує, що розмір пені з урахуванням строку прострочення виплати складає 119408 грн. Додатково вказує, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, у тому числі розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів. Вказує, що сума індексації за період серпень 2011 (місяць з якого судом призначено сплату аліментів) по день звернення до суду становить 10743,20 грн. Тому просить суд позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24 листопада 2017 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів задоволено частково.

Збільшено розмір аліментів, який стягується з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, із розміру 400 грн. до розміру 900 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 4868 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10743,20 грн.. індексації розміру аліментів. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору в розмірі 640, 00 гривень.

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає про те, що на момент розгляду справи в суді він повністю погасив заборгованість за сумою аліментів, близько 17300 грн. Вказує, що судом першої інстанції не враховано наявність інших відносин, що виникли і продовжують існувати на даний час, а саме вказує на те, що він здійснює погашення кредитних зобов'язань, а користувачем кредитних коштів є позивач.

Вказує на те, що ніяких вимог про сплату інфляційних втрат йому не пред'являлось. Позивач не довів у суді, що приймав міри про їх стягнення.

Також зазначає про те, що позивач не навів доказів, що підтверджували необхідність і обґрунтованість збільшення суми, яка стягується до винесення рішення суду, до 2017 року перебувала в межах 30% прожиткового мінімуму і відповідала вимогам ст. 184 СК України. Позивач для отримання додаткових вимог міг звернутись у відповідності до ч.3 ст. 184 СК України до відповідних органів для отримання соціальної допомоги.

Покликаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в позивача є всі підстави для зміни розміру аліментів шляхом їх збільшення, оскільки розмір аліментів в сумі 400 гривень щомісячно було визначено в 2011 році, а тому з урахуванням інфляції та зміни рівня життя, суд вважає, що у позивача є право на збільшення розміру аліментів та їх стягнення у розмірі 900 грн.Факт неповного виконання платником аліментів ОСОБА_2 рішення суду про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки підтверджується письмовими розрахунками заборгованості, зробленими державним виконавцем.Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 за період з 01.12.2013 року до 31.03.2017 року в розмірі 4868 гривень 00 копійок.Крім того, суд першої інстанції прийняв поданий представником позивача розрахунок індексації по аліментах як такий, що проведений відповідно до вимог законодавства, оскільки представником відповідача інший розрахунок наданий не був, тому позовні вимоги про стягнення індексації підлягають до задоволення.

Такий висновок відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2008 року між позивачем та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції актовий запис №1180.

Від цього шлюбу в них народилась дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.7).

Рішенням Рівненського міського суду від 20.09.2011 було розірвано шлюб між позивачкою та відповідачем, малолітню ОСОБА_5 залишено проживати з матір'ю, зобов'язано ОСОБА_2 сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання дитини у розмірі по 400 грн. щомісячно, починаючи з 19.08.2011 до досягнення дитиною повноліття (а.с.9-10).

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно.

Відповідно до п. п. 1, 3, ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.

Згідно частини першої ст. 192 СК України, п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № З «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, зміна сімейного стану, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», установлено у 2017 році прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 року - 1689 гривень, з 1 травня - 1777 гривень.

Враховуючи вищезазначену норму СК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в позивача є всі підстави для зміни розміру аліментів шляхом їх збільшення, оскільки розмір аліментів в сумі 400 гривень щомісячно було визначено в 2011 році, а тому з урахуванням інфляції та зміни рівня життя, суд вважає, що у позивача є право на збільшення розміру аліментів та їх стягнення у розмірі 900 грн.

Факт неповного виконання платником аліментів ОСОБА_2 рішення суду про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 не заперечувався, підтверджується письмовими розрахунками заборгованості, складеними помісячно державним виконавцем.

При ухваленні рішення суд 1-ї інстанції дійшов правильного висновку про покладення на відповідача обов'язку сплатити неустойку за прострочення сплати аліментів на неповнолітню дитину.

Згідно з ч.1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Саме така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 1 липня 2015 року у справі №6-94цс15.

Згідно з розрахунку заборгованості від 01.11.2017 року старшого державного виконавця Стариченко І.С. за період з 19.08.2011 року по 01.11.2017 року заборгованість становить 17367,74 грн. Із розрахунку вбачається, що відповідача ОСОБА_2 почав сплачувати аліменти з квітня 2017 року.

З урахуванням щомісячного розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за період з 01.12.2013 року до 31.03.2017 року (по день не сплати аліментів), сума неустойки дорівнюватиме 4868 гривень, яка обчислюється у розмірі 1% відсотка від суми несплачених аліментів на утримання дитини, за кожен місяць прострочення, розрахованих державним виконавцем (400,00 гривень х 1% х 31 день (за грудень 2013 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за січень 2014 р.) + 400,00 гривень х 1% х 28 день (за лютий 2014 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за березень 2014 р.) + 400,00 гривень х 1% х 30 день (за квітень 2014 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за травень 2014 р.) + 400,00 гривень х 1% х 30 день (за червень 2014 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за липень 2014 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за серпень 2014 р.) + 400,00 гривень х 1% х 30 день (за вересень 2014 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за жовтень 2014 р.) + 400,00 гривень х 1% х 30 день (за листопад 2014 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за грудень 2014 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за січень 2015 р.) + 400,00 гривень х 1% х 28 день (за лютий 2015 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за березень 2015 р.) + 400,00 гривень х 1% х 30 день (за квітень 2015 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за травень 2015 р.) + 400,00 гривень х 1% х 30 день (за червень 2015 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за липень 2015 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за серпень 2015 р.) + 400,00 гривень х 1% х 30 день (за вересень 2015 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за жовтень 2015 р.) + 400,00 гривень х 1% х 30 день (за листопад 2015 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за грудень 2015 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за січень 2016 р.) + 400,00 гривень х 1% х 29 день (за лютий 2016 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за березень 2016 р.) + 400,00 гривень х 1% х 30 день (за квітень 2016 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за травень 2016 р.) + 400,00 гривень х 1% х 30 день (за червень 2016 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за липень 2016 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за серпень 2016 р.) + 400,00 гривень х 1% х 30 день (за вересень 2016 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за жовтень 2016 р.) + 400,00 гривень х 1% х 30 день (за листопад 2016 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за грудень 2016 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за січень 2017 р.) + 400,00 гривень х 1% х 28 день (за лютий 2017 р.) + 400,00 гривень х 1% х 31 день (за березень 2017 р.).

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 за період з 01.12.2013 року до 31.03.2017 року в розмірі 4868 гривень 00 копійок.

Відповідно до ч.2 ст.184 СК України, розмір аліментів, визначений судом в твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

До 17.05.2016р. спеціального Закону про індексацію аліментів в Україні прийнято не було, а в Україні діяв Закон України «Про індексацію грошових доходів населення»№1282-ХІІ від 03.07.1991р. та Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові №6-113цс13 від 06.11.2013р., розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі ч.2ст.184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно з п.8ст.8 ЦПК України у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом в твердій грошовій сумі» від 17.05.2016р. №1368-VІІІ в Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» внесено зміни, якими передбачена індексація аліментів та порядок їх здійснення.

Відповідно до ст.1 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Сума індексації визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації на розмір приросту індексу споживчих цін, поділений на 100%.

Відповідно до ст.4 Закону №1282-ХІІ(в редакції, яка діяла до 01.01.2016р.), індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

З 01.01.2016 року набрали чинності зміни до ст.4 Закону №1282-ХІІ, згідно з якими індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється у розмірі 103 відсотка.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що поданий представником позивача розрахунок індексації по аліментах як такий, що проведений відповідно до вимог законодавства, оскільки представником відповідача інший розрахунок наданий не був, тому позовні вимоги про стягнення індексації підлягають до задоволення.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач здійснює погашення кредитних зобов'язань, а користувачем кредитних коштів є позивач непереконливі, не підтверджені жодними доказами, а тому на увагу колегії суддів не заслуговують. Мотивів для зменшення розміру неустойки чи звільнення його від відповідальності не вбачається.

За таких обставин, суд першої інстанції дотримавшись вимог норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає,

Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складення.

Повний текст постанови складений 21 березня 2018 року.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.О. Гордійчук

Н.М. Ковальчук