Ухвала суду № 72870313, 20.03.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4593/18

У Х В А Л А

20 березня 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді Наумова С.В.,

при секретарі Слакві-Марчук Н.В.,

з участю прокурора Пилипіва В.М.,

слідчого Стрільчука В.М.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, -

В с т а н о в и в:

Старший слідчий в ОВС СВ УСБ України в Рівненській області ОСОБА_4 звернувся в суд із вищевказаним клопотанням, погодженим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області ОСОБА_5 з якого вбачається, що СВ УСБ в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22018180000000009 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на території Рівненської області, діючи умисно та переслідуючи мету у постійному та швидкому незаконному отриманні доходу від вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, у порушення Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 № 863-XIV та інших нормативно-правових актів, досягнув злочинної домовленості з ОСОБА_6, після чого, будучи об’єднаним єдиним злочинним умислом, впродовж 2017-2018 років вчиняли незаконне придбання на території ОСОБА_7 таблеток «Cirrus» з вмістом прекурсору - псевдоефедрину, зберігання, перевезення з метою збуту в особливо великих розмірах на території Рівненської області з метою виготовлення невстановленими слідством особами психотропної речовини метамфетаміну.

Узгодивши обопільний механізм вчинення таких злочинів з дотриманням заходів конспірації та безпеки, діючи з метою реалізації своїх протиправних намірів, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 діяли у наступний спосіб.

ОСОБА_6, діючи до визначеної у групі ролі, після прийняття від ОСОБА_1 замовлення визначеного ним обсягу таблеток «Cirrus» з вмістом прекурсору «псевдоефедрин», взяв на себе зобов’язання щодо їх незаконного придбання у ОСОБА_7, подальше забезпечення їх переміщення спочатку до Словацької ОСОБА_7, а потім через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, та подальше перевезення на територію Рівненської області у заздалегідь обумовлене ОСОБА_1 місце.

Після узгодження форми та способу оплати ОСОБА_1 за незаконне придбання контрабандно ввезених в Україну таблеток «Cirrus» з вмістом прекурсору «псевдоефедрин», ОСОБА_6 перевозив та зберігав їх з метою збуту на території Рівненської області з метою виготовлення невстановленими слідством особами психотропної речовини метамфетаміну.

Так, у другій декаді березня 2018 року ОСОБА_1 черговий раз у вказаний спосіб досягнув злочинної домовленості щодо придбання ОСОБА_6 на території ОСОБА_7 таблеток «Cirrus» з вмістом прекурсору «псевдоефедрин».

Виконуючи замовлення ОСОБА_1 та діючи в інтересах останнього щодо забезпечення доставки з ОСОБА_7 на територію Рівненської області вказаних таблеток з вмістом прекурсору «псевдоефедрин», ОСОБА_6 незаконно перемістив 16.03.2018 зі Словацької ОСОБА_7 в Україну через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС України 28000 таблеток білого кольору з приховуванням від митного контролю.

Проте, під час проведення впродовж 16-17 березня 2018 року на території митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС співробітниками Управління СБ України в Рівненській області обшуку транспортного засобу марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 серед інших речей і документів було виявлено та вилучено приховані зазначені 28000 таблеток.

Після відібрання вибірковим методом однієї з упаковок, у якій містилося 1400 із загальної кількості 28000 таких таблеток та проведення експертних досліджень встановлено, що, згідно з висновком експерта Рівненського НДЕКЦ МВС України від 18.03.2018 № 2.1-295/18, у наданих на експертизу таблетках білого кольору у вказаній кількості міститься прекурсор, обіг якого обмежено, і стосовно якого встановлюються заходи контролю – псевдоефедрин загальною масою 128,8 грама.

Згідно з Таблицею № 3 «ОСОБА_5 та особливо великі розміри прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України від 01.08.2000 № 188, псевдоефедрин, вагою понад 6 грам, є особливо великим розміром.

Отже, у такий спосіб, тобто з причин, що не залежали від волі причетних до вчинення таких злочинів осіб, співробітники Управління СБ України в Рівненській області запобігли контрабандному переміщенню з приховуванням від митного контролю з Словацької ОСОБА_7 в Україну таких прекурсорів.

Поряд з цим, під час проведення 17-18 березня 2018 року на території проїжджої частини поблизу будинку № 7 по вул. Жовтнева смт. Зоря Рівненської області поруч з ОСОБА_1 неподалік від автомобіля, яким користується останній, виявлено упакування, у якому містилися таблетки білого кольору у кількості 6781 одиниць, та які він отримав від ОСОБА_6 після повернення останнього з чергової поїздки з-за кордону за вищевказаним механізмом у зазначених цілях.

Також, о 02 год. 13 хв. 18.03.2018 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано за підозрою у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України, а 19.03.2018 йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України – незаконне придбання, зберігання, перевезення прекурсорів з метою виготовлення психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, з метою збуту.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, а саме: протоколом обшуку на м/п «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС України від 16-17.03.2018; протоколом огляду місця події від 17.03.2018, протоколом освідування ОСОБА_1 від 18.03.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 17.03.2018; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 18.03.2018; висновком експерта Рівненського НДЕКЦ МВС України від 18.03.2018 № 2.1-295/18; а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у ньому є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Незважаючи на те, що підозрюваним у провадженні ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, на вказаній стадії досудового слідства у матеріалах кримінального провадження наявні відомості, які дають підстави вважати, що є реальна необхідність у дослідженні всіх обставин вчинення ними та іншими невстановленими особами як вказаних так і інших злочинів, у тому числі у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Водночас, на даній стадії слідства здобуто відомості, які мають істотне значення для оцінки всіх раніше здобутих доказів, зокрема стосовно обставин вчинення вищевказаних злочинів групою осіб з вищезазначеними ознаками їх діяльності, у зв’язку з чим є необхідність у їх перевірці на предмет достовірності, належності, наданні їм належної правової оцінки та прийняття за їх результатом кінцевого процесуального рішення.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1-5, ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вказані ризики існують, є актуальними, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень, які характеризуються латентністю їх організації та подальшої реалізації у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, у зв’язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Водночас, перебування підозрюваного на волі призведе до неможливості повного та об’єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин. оскільки останній може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом знищення документів та речей, які ще не відшукані стороною обвинувачення та можуть мати значення для кримінального провадження, впливати на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які йому стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати, а також впливати іншим чином.

ОСОБА_1 може знищити, спотворити документи (квитанції, накладні, записники, блокноти, магнітні та інші носії інформації, тощо), які стосуються придбання та збуту вказаних прекурсорів, а також інших документів, які вказують на причетність осіб до вчинення зазначеного та інших кримінальних правопорушень.

Також, у матеріалах кримінального провадження містяться відомості, що вартість придбаних ОСОБА_1 прекурсорів на так званому «чорному ринку» становить близько 175 000 гривень, а загальна сума вилучених таблеток становить понад 800 000 гривень, а їх збут міг вкрай негативно вплинути на суспільство в цілому та спричинити особливо тяжкі наслідки здоров’ю громадян.

Водночас, придбання ОСОБА_1 зазначених прекурсорів на так званому «чорному ринку» з метою подальшого збуту свідчить про наявність стійких зв’язків у кримінальному середовищі та перебування на волі останнього може призвести до не притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які здійснювали їх придбання, контрабандне переміщення з-за кордону в України та подальший збут.

Окрім цього, наявні у матеріалах провадження відомості свідчать про те, що 19.01.2012 ОСОБА_1 пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Водночас, 27.09.2012 Рівненський міський засудив ОСОБА_1 за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України та призначив покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією ? майна.

Також, у провадженні слідчого відділу Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження № 120181800100000605 за фактом ухилення ОСОБА_1 від дотриманих встановлених правил адміністративного нагляду.

Тому, черговий факт вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення свідчить про те, що останній на шлях виправлення не став, а також його схильність до вчинення злочинів у зазначеній сфері і обізнаність про джерела отримання заборонених та обмежених в обігу зазначених речовин, що як наслідок може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства у разі перебування на волі підозрюваного. З урахуванням вказаних фактів можна прийти до висновку, що ОСОБА_1 може продовжувати вчиняти такі злочини та/або вчинити новий злочин, у тому числі у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів.

Поряд з цим, у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено та вилучено предмети, які дають підстави вважати про можливу причетність останнього до вчинення злочинів проти громадської безпеки, а саме незаконне поводження зі зброєю та вказані обставини потребують дослідження у ході даного провадження.

Разом з тим, ОСОБА_1 користується автомобілем НОМЕР_2, ціна якого становить понад 17000 доларів США та який перебуває у власності його співмешканки ОСОБА_9, а також автомобілем марки «Audi», модель «А5», д.н.з. НОМЕР_3, який зареєстрований на ОСОБА_10, що свідчить про високий рівень його матеріального забезпечення та близьких осіб, відповідно можливість внесення ним чи іншими особами застави в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вказані обставини, у разі застосування стосовно ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, останній, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочинів у вигляді позбавлення волі на вищевказаний термін, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду як на території України так і за кордоном.

Поряд з цим, з моменту проведення огляду місця події і під час участі у подальших слідчих діях підозрюваний ОСОБА_1 скористався своїм правом, передбаченим ст. 63 Конституції України, та від дачі пояснень та показань і відповідей на запитання слідчого неодноразово відмовлявся.

Аналіз поведінки підозрюваного ОСОБА_1 свідчить про стійкий намір запобігати встановленню органом досудового розслідування всіх фактичних обставин вчинюваних вищевказаних злочинів та вищевказаним чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Застосування судом стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави в межах, які передбачені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, у зв’язку з чим сторона обвинувачення при розгляді судом даного заходу забезпечення клопоче про збільшення розміру застави до 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Слідчий вказує, що враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, та факт наявності перелічених ризиків, що дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому просить клопотання задовольнити.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисники – адвокати ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечили щодо клопотання, просили суд відмовити у його задоволенні та застосувати будь-який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, оскільки він не має наміру уникати слідства та суду чи чинити тиск на свідків. Крім того суду повідомили, що ОСОБА_1 має ряд захворювань та має на утриманні малолітню дитину, яку необхідно утримувати.

Заслухавши думку учасників процесу в судовому засіданні, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що у провадженні СВ УСБ України в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018180000000009 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України.

18.03.2018р. ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

19.03.2018р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов’язку, встановленого законом.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, злочин вчинений ОСОБА_1 кваліфікується за ч. 3 ст. 311 КК України, як тяжкий злочин, санкція статті за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно ( п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Слідчий суддя враховує обставини кримінального провадження, особливої соціальної небезпеки діяння, практику Європейського суду з прав людини (розмір застави повинен визначитися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, його матеріальне становище та членів його родини, слід обрати розмір застави, передбачений 3 ст. 311 КК України – 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 233 400 грн. 00 коп. (700*1762=1 233 400).

Суд дійшов висновку, що саме такий розмір застави з достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього, процесуальних обов’язків та не буде завідомо не помірним для нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Слідчий суддя також бере до уваги те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна. А також те що перебуваючи на волі він може уникнути слідства та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити новий злочин, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 може знищити, сховати, або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, –

У х в а л и в:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, негайно в залі суду.

Встановити строк дії ухвали терміном 60 (шістдесят) діб, а саме, з моменту затримання 02 год. 13 хв. 18 березня 2018 року до 02 год. 13 хв. 17 травня 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 233 400 грн. 00 коп. (один мільйон двісті тридцять три тисячі чотириста) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області № 37315038010559, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов’язки: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17 травня 2018 року.

Роз’яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваної з – під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Рівненської області протягом п’яти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.

Слідчий суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов