Ухвала суду № 72870090, 16.03.2018, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/345/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 березня 2018 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Сидоренко З.С., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від заборгованості зі сплати аліментів та визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить:

- звільнити його від сплати заборгованості по аліментах на користь відповідача на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 13783,60 грн. (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят три гривні шістдесят копійок) станом на 01.02.2018 року, що стягуються з нього за рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 05.12.2006 року справа №2-673/06 за період з 21.02.2017 року і до дня винесення судом рішення по справі;

- визначити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь відповідача на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 05.12.2006 року справа №2-673/06 в твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн. (дев'ятсот гривень) щомісячно до досягнення двадцяти трьох років.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.

Згідно вимог ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити в собі, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п. 3); зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні (п. 4); відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися (п. 6); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (п. 9).

Подаючи позовну заяву до суду, позивач не виконав визначені законодавством та зазначені вище вимоги до позовної заяви.

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду, згідно ст.192 СК України, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.

Отже, єдина норма Сімейного кодексу України, яка надає право платнику аліментів, у даному випадку позивачу, змінити розмір аліментів, це стаття 192 СК України.

А тому, спосіб захисту прав та інтересів, який зазначений позивачем у позові та який він просить визначити у рішенні, суперечить закону, а саме ст.192 СК України.

Слід зазначити, що вимога про визначення (стягнення) аліментів у частці від заробітку чи у твердій грошовій сумі, є прерогативою одержувача аліментів, а не платника.

Отже, у разі звернення до суду з позовною вимогою про зміну розміру аліментів, позивачу слід додати документ, що підтверджує сплату судового збору за дану позовну вимогу, оскільки позивачі у справах про зміну розміру аліментів, у відповідності до п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору не звільняються.

Виходячи з наведеного, позивач, у разі визначення визначення способу захисту своїх прав та інтересів, передбаченого законом і який буде просити суд визначити у рішенні, має сплатити суму судового збору, відповідно до встановлених Законом України "Про судовий збір" ставок.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру, відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про державний бюджет України на 2018 рік", у ст.7, встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2018 року - 1762 грн.

Відтак позивачу, у разі усунення недоліку щодо визначення відповідного способу захисту, необхідно буде сплатити суму судового збору у розмірі визначеному Законом України "Про судовий збір" та надати суду документ, що підтверджує його сплату, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України.

Крім того, зазначаючи прізвище ім'я та по батькові відповідача як ОСОБА_4, позивач не врахував правила українського правопису прізвищ, які дозволяються українським законодавством.

Слід вказати, що український правопис прізвищ містить таке поняття як "подвійні прізвища", що розділяються між собою пробілом або дефісом і які виникають як результат приєднання прізвища чоловіка до дівочого прізвища жінки, а написання два прізвища особи із зазначенням одного з них в дужках є таким, що не відповідає вказаним вимогам.

Крім того, при подачі позовної заяви до суду, позивачем не дотримано вимоги ст.95 ЦПК України, а саме: долучені до позовної заяви письмові докази не засвідчені належним чином.

Згідно ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Незважаючи на вказану вище вимогу, частина копій документів, подані позивачем для вручення відповідачу, не засвідчена взагалі, а частина не містять власноручного підпису і проставленої дати, а виготовлені за допомогою копіювальної техніки з документів, які містять скопійовані підпис позивача і дату засвідчення.

Відтак позивачу необхідно виправити вищевказані недоліки шляхом подачі позовної заяви у новій редакції.

За таких обставин, в силу ч.1 ст.185 ЦПК України вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк п'ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.185 ЦПК України,

у х в а л и в:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від заборгованості зі сплати аліментів та визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі та надати позивачу для усунення вищевказаних недоліків п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду: ОСОБА_5