Вирок № 72869937, 20.03.2018, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/850/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року смт Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого – судді Дідика А. В.,

при секретарі - Расевич Г. І.,

з участю прокурора - Агатинської Н. А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілих - ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника потерпілого

ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у смт Зарічне Рівненської області у режимі відеоконференції із приміщення Турійського районного суду Волинської області та приміщення Рівненського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області, обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12016180110000420 від 21 липня 2016 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, раніше судимого за ч. 3 ст. 186 КК України, непрацюючого, неодруженого обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 та ч. 2 ст. 353 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2016 близько 18.00 год. ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на належному останньому автомобілі марки «BMW» із номерними знаками LWL 37 приїхали до обумовленого місця поблизу кільцевої дороги в північному напрямку від м. Дубровиця Рівненської області, де зустрілися із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, жителями с. Озерськ Дубровицького району.

В ході розмови із вищезазначеними громадянами, ОСОБА_1, за попередньою змовою групою осіб, повторно, з корисливих мотивів з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, що виразилось у нанесенні ним одного удару рукою в область тулуба ОСОБА_6, зірвав із плеча останнього сумку із камінням бурштину вагою 893 грами, орієнтовна вартість якого згідно висновку гемологічного дослідження № 263 від 06.10.2016 знаходиться в межах від 15868,00 грн. до 16221,00 грн. після чого, з метою полегшення вчинення вказаного суспільно-небезпечного діяння та залякування ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, продемонстрував їм службове посвідчення працівника Служби безпеки України, представився працівником Служби безпеки України та застосовуючи силу, наказав ОСОБА_6, як особі, що займається незаконною реалізацією каміння бурштину, сідати в автомобіль марки «BMW» із номерними знаками LWL 37 для доставлення останнього до правоохоронних органів.

Відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів від 07.09.2016 №1.1-190/16 бланк посвідчення працівника СБУ на ім’я ОСОБА_10 з серійним номером ВНО №87000СУ виготовлений за допомогою копіювально-розмножувальної техніки з програмовим забезпеченням з використанням принтера з струменевим способом відтворення.

Після вчинення зазначених протиправних дій ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сіли у автомобіль марки «BMW» із номерними знаками LWL 37 та почали рух заднім ходом після чого їх було затримано працівниками Дубровицького МРВ УСБУ в Рівненській області.

Матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 постановами процесуального прокурора виділені в окремі провадження.

Таким чином ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст.353 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого та погрозою застосування такого насильства, також самовільному присвоєнні звання службової особи з використанням службового посвідчення працівника правоохоронного органу, поєднаному із вчиненням суспільно-небезпечного діяння.

06 березня 2018 року між прокурором Дубровицького відділу Сарненської місцевої прокуратури, молодшим радником юстиції ОСОБА_11 та підозрюваним ОСОБА_1, за участю його захисника ОСОБА_2, з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості, додержуючись наступних умов:

ОСОБА_1 повністю визнає свою винуватість у вищезазначених діяннях (згідно повідомленої підозри), щиро розкаявся та сприяв повному і всебічному розкриттю кримінального правопорушення.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 погоджується на укладення угоди з прокурором у кримінальному провадженні №12016180110000420 про визнання винуватості.

Вчинені ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких та середньої тяжкості злочинів. Потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 завдано матеріальної шкоди у сумі від 15 868 грн. до 16 221 грн.

Відповідно до заяв потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 наданих прокурору, останні надають згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, оскільки жодних претензій матеріального чи морального характеру до ОСОБА_1 вони не мають.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Підозрюваний ОСОБА_1 на виконання укладеної угоди зобов’язується:

а) у судовому провадженні беззастережно і у повному обсязі підозри визнати вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.353 КК України.

б) виконати призначене йому судом покарання на підставі цієї угоди про визнання винуватості.

в) сплатити витрати на проведення судових експертиз в кримінальному проваджені у розмірі 703 грн. 68 копійок.

Сторони дійшли згоди на призначення підозрюваному ОСОБА_1 покарання:

- за ч. 2 ст. 186 КК України – у виді 4 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 353 КК України – у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Також, сторони дійшли згоди щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні.

Підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін є:

а) для прокурора і підозрюваного – обмеження права на оскарження вироку.

Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч. 3 ст. 424 КПК України, ним роз’яснено і є зрозумілими.

б) для підозрюваного – відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 3 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів ним роз’яснено і є зрозумілими.

Підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що виконання зобов’язання іншою стороною в межах цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Ствердив, що розуміє права визначені, п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст .473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно.

Захисник ОСОБА_2 щодо укладення угоди не заперечував.

У підготовчому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судовому засіданні висловили думку щодо можливості укладення угоди про визнання винуватості та подали суду письмові заяви про це. Потерпілий ОСОБА_6 через уповноваженого представника адвоката ОСОБА_7 подав письмову заяву про відсутність претензій до обвинуваченого та про згоду з укладення угоди про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

За умовами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України та ч. 2 ст. 353 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким злочинами та злочином середньої тяжкості відповідно.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин; сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 471 КПК України та розуміють наслідки затвердження такої, передбачені ст. 473 КПК України. Вид та міра покарання у виді позбавлення волі, передбачена санкціями ч. 2 ст. 186 КК України та ч. 2 ст. 353 КК України, на яку обвинувачений погоджується, обрана з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст. ст. 65-67 КК України. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. При цьому, судом з'ясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Крім цього, обвинуваченому роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 5-7 ст. 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України обвинуваченому зрозумілі. Після наданих судом роз'яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди.

Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч. 7 ст. 474 КПК України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. За умовами ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами виду і міри покарання.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 06 березня 2018 року між прокурором Дубровицького відділу Сарненської місцевої прокуратури, молодшим радником юстиції ОСОБА_11 Анатолієвною у кримінальному провадженні № 12016180110000420 від 21 липня 2016 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з іншого.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 353 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 703 (сімсот три гривні) 68 коп. витрат на проведення судових експертиз.

Вирішити долю речових доказів, а саме:

- шкіряну сумку чорного кольору, дві флешки на 16 і 8 гігабайт, мобільний телефон марки «Нокіа», посвідчення водія на ім’я ОСОБА_1, закордонний паспорт на ім’я ОСОБА_1, паспорт громадянина України на ім’я ОСОБА_1, талон на ім’я ОСОБА_1, шкіряний гаманець чорного кольору, в’язку ключів у кількості 3 штуки, в’язку ключів у кількості 2 штуки, ключ від автомобіля «АУДІ», ноутбук «НР G62», іноземний технічний паспорт на автомобіль «AUDI A6 LN R21471», довіреність на 2 арк., мобільний телефон «Siemens C-65» i-mei:630880378002081, мобільний телефон «Bravis» i-mei: 354493027014314, номерні знаки LHR21471 в кількості 2 штуки, ліхтарик, дерев’яну биту, автомобіль марки «AUDI A6» номерний знак LNR22623, які знаходяться на зберіганні в Дубровицькому ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області повернути законному володільцю;

- каміння бурштину вагою 893 грам в спецпакеті 0003174 знаходиться на зберіганні у Рівненській філії ПАТ КБ «Приватбанк» - передати в дохід держави;

- посвідчення працівника СБУ на ім’я ОСОБА_10, яке знаходиться у матеріалах кримінального провадження (т.1 арк.214) – залишити у матеріалах кримінального провадження № 12016180110000420 від 21.07.2016;

- чотири предмети, схожі на гільзи, упаковку стартового пакету Vodafone, №+80951568365 фіскальний чек від 07.07.2016 час 01:18 з ПП ОККО-Нафтопродукт, фіскальний чек від 07.07.2016 час 01:16 з ПП ОККО-Нафтопродукт, дві стріляні гільзи 12 калібру, патрон «Картечь 6,5 мм» 12 калібру, упаковку стартового пакету №+380985227144, упаковку стартового пакету №+380965317097, упаковку стартового пакету №+380983948359, упаковку стартового пакету №+380674523775, карту поповнення «Київстар» №27431735905344 – знищити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя А. В. Дідик