Рішення № 72869111, 21.03.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/12834/17

Провадження №2/428/231/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018р. Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітніх дітей, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області,

встановив:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітніх дітей, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області, яку мотивувала тим , що позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15.09.2006р.. Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюбні та сімейні відносини припинені з початку 2014р., спільне господарство не ведеться. Позивач посилається на те, що спільне життя з відповідачем не склалося. На теперішній час неповнолітні діти мешкають разом з позивачем ОСОБА_2, який створив їм усі умови для нормального розвитку та виховання. Відповідач ОСОБА_3 жодним чином не бере участі у вихованні дітей, не цікавиться ними та не відвідує їх. Тому, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом і просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визначити місце проживання ОСОБА_4, 2004р.н., ОСОБА_5, 2009р.н., із позивачем ОСОБА_2, 1976р.н..

Представник позивача ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, проти заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджено матеріалами справи, про причини неявки до суду не повідомила, відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області Кісельова Г.Є. у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позов задовольнити частково.

У зв'язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Оскільки представник позивача ОСОБА_1 в наданій до суду заяві не заперечувала проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, судом 21.03.2018р. на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України було винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп. 9 п. 1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.112 СК України , суд виясняє фактичні взаємини подружжя, реальні причини позову про розірвання шлюбу.

Згідно з ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу , якщо буде встановлено , що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них , інтересам їхніх дітей , що мають істотне значення.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_2, виданого 15.09.2006р. відділом реєстрації актів цивільного стану Стахановського міського управління юстиції Луганської області, актовий запис №487, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_3. Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_3, виданого 19.11.2004р. відділом реєстрації актів цивільного стану Стахановського міського управління юстиції Луганської області, актовий запис №132, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками записані - ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_4, виданого 12.06.2009р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Стахановського міського управління юстиції Луганської області, актовий запис №361, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, батьками записані - ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Відповідно до повідомлення Сєвєродонецької міської ради Луганської області №393 від 22.01.2018р., провести відповідну роботу та об'єктивно надати висновок органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради не виявляється можливим, так як, це за межами повноважень ради, оскільки ОСОБА_2 та його малолітні діти ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не мешкають у м. Сєвєродонецьку, а постійно мешкають у м. Стаханов, на території, яка на цей час непідконтрольна українській владі, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, провести бесіду з батьками та дізнатися думку дітей не виявляється можливим.

Отже, позивач ОСОБА_2 в обґрунтування позову посилається на те, що спільне життя з відповідачем ОСОБА_3 не склалося. Судом встановлено, що сім'я фактично розпалася, позивач ОСОБА_2 примиритися не бажає і подальше сумісне життя і збереження шлюбу заперечує його інтересам. У зв'язку з чим позовні вимоги щодо розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог щодо визначення місця проживання ОСОБА_4, 2004р.н., ОСОБА_5, 2009р.н., із позивачем ОСОБА_2, 1976р.н., суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ст. 160, 161 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Вирішальним для результатів розгляду справи є те, що позивач ОСОБА_2 на підтвердження обставин щодо визначення місця проживання малолітніх дітей надав суду документи, виготовлені в м. Кадієвка (Стаханов) Луганської області в період проведення антитерористичної операції після набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014 та на території проведення антитерористичної операції, яка тимчасово непідконтрольна Україні, оскільки на виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року N 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року N 1053-р до зазначених населених пунктів належить м. Кадієвка (Стаханов) Луганської області. У зв'язку з наведеним суд критично оцінює надані позивачем ОСОБА_2 документи (довідку про склад сім'ї №468 від 14.09.2017р., Акт обстеження житлово-побутових умов б/н від 07.09.2017р., характеристики від 05.09.2017р. та від 07.09.2017р., довідку б/н від 15.09.2017р., довідку б/н від 20.09.2017р.), у зв'язку з чим застосуванню підлягає ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Отже, вищевказані документи неможливо визнати допустимими доказами по справі, оскільки вони не відповідають вимогам норм ст. 78 ЦПК України, якими дано поняття допустимості доказів і зазначено, що судом не приймаються до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Крім того, суд враховує неможливість Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області провести відповідну роботу та об'єктивно надати висновок про визначення місця проживання дітей. До того ж, у відповідності до вимог чинного законодавства України, спір між сторонами може мати місце лише якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, у даному випадку спір між сторонами відсутній. У зв'язку з чим, зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Таким чином, обставини викладені ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 в обґрунтування позову знайшли своє часткове підтвердження в матеріалах справи, у зв'язку з чим позовна заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітніх дітей, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області, підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не заявлено до відшкодування жодних документально підтверджених судових витрат. Отже, судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354 ЦПК України , суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітніх дітей, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради Луганської області, задовольнити частково.

Шлюб, зареєстрований 15.09.2006р. відділом реєстрації актів цивільного стану Стахановського міського управління юстиції Луганської області, актовий запис №487, між ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, і.н. НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_5, виданий Стахановським МВУМВС України в Луганській області 10.02.2011р.) і ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4), розірвати.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку безпосередньо до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя