Постанова № 72867522, 14.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 371/669/15-ц Головуючий у І інстанції Гаврищук А.В.Провадження № 22-ц/780/863/18 Доповідач у 2 інстанції Кулішенко Ю. М.Категорія 58 14.03.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Кулішенка Ю.М.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Сушко Л.П.,

за участю секретаря: Тимошевської С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 28 серпня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_3, зацікавлена особа: Миронівська міська рада про встановлення факту проживання однією сім»єю,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаною заявою. Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер - ОСОБА_4, який проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1. Померлий був її нерідним дідом. Заявник із дідом та іншими членами родини заявника проживали з 1994 року.

Після смерті діда, ОСОБА_3 звернутись до нотаріальної контори з метою оформлення свідоцтва про право на спадщину не могла, оскільки на той час була неповнолітньою. Проте, при підготовці документів для оформленні спадщини з'ясувалось, що вона не може довести факт родинних стосунків з спадкодавцем, оскільки кровної спорідненості між спадкодавцем та заявником не існувало. Дана обставина заважає заявнику реалізувати своє право на прийняття спадщини.

Просила встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 протягом п'яти років до дня смерті ОСОБА_4 проживала із ним однією сім'єю.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 28 серпня 2015 року позов задоволено. Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_3 протягом п'яти років з 1994 по 1999 рр. проживала однією сім'єю із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року в АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з вказаним рішенням особа, що не приймала участь у розгляді справи ОСОБА_5 звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволені заяви.

В обґрунтування вимог зазначає, що оскаржуване рішення, яке було ухвалене в порядку окремого провадження без її залучення до розгляду справи, безпосередньо порушує її права та охоронювані законом інтереси.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 ЦПК України(в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 2147-VIIІ)суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 2, 3 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення " № 5 від 31 березня 1995р., з наступними змінами у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо про це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер ОСОБА_4.

З матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин та постійного проживання в порядку окремого провадження відповідно до вимог ст. 256 ЦПК України, при цьому в заяві він прямо вказує, що прийняла спадщину, так як постійно проживала з ОСОБА_4, вели спільне господарство, несла спільні витрати.

Зі змісту самої заяви, випливає, що вимоги безпосередньо пов'язані з вирішенням питання про право ОСОБА_3 на спадкування майна, що залишилося після смерті спадкодавця.

Згідно ч. 4 ст. 256 ЦПК України суддя, повинен був відмовити у відкритті провадження у справі, так як з поданої заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою. (п. 8 ч. 2 ст. 293 ЦПК України)

За вимогами ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Оскільки як під час звернення заявника до суду з заявою, так і під час розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що в даному випадку існує спір про право заявника на спадкування, і це право оспорюється іншою особою, зокрема, ОСОБА_2, а встановивши в судовому засіданні про існування спору про право,суд першої інстанції мав залишити заяву без розгляду,але ухваливши рішення про задоволення заяви в порядку окремого провадження, порушив вимоги ч. 6 ст. 294 ЦПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню із залишенням заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 6 ст. 294 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 377, 382 - 384, 390 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 28 серпня 2015 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

заяву ОСОБА_3, зацікавлена особа: Миронівська міська рада про встановлення факту проживання однією сім»єю залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: