Рішення № 72866659, 16.02.2018, Вишгородський районний суд Київської області

16.02.2018 Справа № 363/2986/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря Клименко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про розірвання договору довічного утримання та повернення майна. Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 12.11.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір довічного утримання. Відповідно до якого відчужувач (позивач) передає, а набувач (відповідач), зобов’язується прийняти у власність житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, будинок №313. Крім того, до обов’язків набувача (відповідача) майна з надання відчужувану (позивачу) довічного забезпечення у вигляді: забезпечення відчужувача (позивача) житлом шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у віджученому житловому будинку. Вартість продуктів складає 300 (триста) грн. на місяць; забезпечення харчуванням, одягом, лікуванням, доглядом, та необхідною допомогою, грошова оцінка складає 200 (двісті) грн. готівкою щомісяця, не пізніше 15 числа поточного місяця, у випадку інфляції ця сума змінюється згідно індексу інфляції споживчих цін. Однак, з невідомих позивачу підстав, ОСОБА_2 припинив виконувати свої зобов’язання, визначених у договорі довічного утримання. На всі зауваження ОСОБА_1 відповідач не реагує.

У зв’язку з невиконанням договору, 24.10.2014 року Вишгородським районним судом Київської області видано судовий наказ про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київобленерго» у розмірі 13 530,07 грн.

Крім того, позивачу стало відомо, що відповідно до ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 13.08.2014 року на житловий будинок, який є предметом договору дарування, накладено арешт.

Таким чином, оскільки відповідач не виконує умови договору дарування позивача вимушений звернутися до суду з метою розірвання даного договору.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27.10.2016 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.

В судовому засіданні, 24.02.2017 року, позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та просили задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні 24.02.2017 року, заявлений позов не визнав та пояснив, що умови договору виконує без порушень, а тому в задоволенні позову просив відмовити.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що з позивачем знайома ще з дитинства, він її сусід. Про укладення договору довічного утримання та умови договору їй відомі. ОСОБА_1 проживає в жахливих умовах, будинок потребує ремонту йому постійно не вистачає продуктів харчування та ліків. За допомогою звертається до сусідів, які йому допомагають, оскільки ОСОБА_2 не виконує свої зобов’язання по договору.

Заслухавши позивача та його представника, відповідача, допитавши в якості свідка ОСОБА_3, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

20.11.2007 року між ОСОБА_1 (відчужувач) та ОСОБА_2 (набувач) укладено договір довічного утримання (догляду), відповідно до якого відчужувач передає, а набувач, зобов’язується прийняти у власність житловий будинок, з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, будинок №313, який посвідчений державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №2-3631, що підтверджується копією договору, який міститься в матеріалах справи.

Згідно до п.6 договору довічного утримання (догляду) визначено, що за згодою сторін обов’язок набувача майна з надання відчужувачу довічного забезпечення визначається у вигляді: забезпечення відчужувача житлом шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у відчуженому житловому будинку. Вартість продуктів складає 300 (триста) гривень на місяць; забезпечення харчуванням, одягом, лікуванням, доглядом, та необхідною допомогою, грошова оцінка складає 200 (двіті) гривень готівкою щомісяця, не пізніше 15 числа поточного місяця, у випадку інфляції ця сума змінюється згідно індексу інфляції споживчих цін.

Пунктом 8 договору довічного утримання (догляду) встановлено, що цей договір може бути розірвано за згодою сторін, а в разі невиконання його умов і відмови від добровільного розірвання однієї із сторін – у судовому порядку. Випадкова загибель житлового будинку, одержаного набувачем від віджужувача, не звільняє набувача від обов’язків взятих на себе цим договором. У разі смерті набувача обов’язки за цим договором переходять до тих спадкоємців, до яких перейде відчужений за цим договором житловий будинок. За відсутності у набувача спадкоємців, або відмови їх від цього договору, житловий будинок, що відчужений за умовою довічного утримання, повертається відчужувачу.

Згідно ст.744 ЦК України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

24.10.2014 року Вишгородським районним судом Київської області, винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1, який проживає в Київській області Вишгородському районі, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, 313, на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 13 530 грн. 07 коп.

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24.03.2015 року, винесеною головним державним виконавцем, відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції ОСОБА_4, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1

Як вбачається з акту обстеження умов проживання від 25.04.2016 року, складеного головою опікунської ради при Новопетрівській сільській раді ОСОБА_3, членом опікунської ради ОСОБА_5, на підставі усного звернення сусідів, з метою обстеження житлово-побутових умов, проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1, за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, 313. Житло розміщене на 1 поверсі 1 поверхового будинку, складається з 6 кімнат: обстежений проживає в 2-х кімнатах, інші кімнати закриті, куди можна пройти через другий вхід до будинку, там проживають чужі люди. Загальна площа будинку 76,00 кв.м. Житлово-побутові умови незадовільні. Кімнати обшарпані, потребують ремонту, брудно, холодно електрика відсутня. ОСОБА_1 одинокий інвалід ІІ групи, потребує допомоги, підтримки та піклування.

Крім того, з акту обстеження житлово-побутових умов від 16.05.2016 року, складеного депутатом Новопетрівської сільської ради ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_1 проживає один, інших надходжень крім пенсії немає, часто хворіє, будинок потребує ремонту, світло немає, оскільки існує борг, котел б/у.

Згідно з інформаційної довідки з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, сформованої 08.05.2016 року, вбачається, що 18.08.2014 року на підставі ухвали суду, справа № 753/9096/14-ц від 13.08.2014 року виданої Дарницьким районним судом м. Києва, накладено арешт на житловий будинок з надвірними будівлям, який знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, 313, загальною площею 76,00 кв.м., житловою площею 38,00 кв.м., погріб «В», убиральня «Г», огорожа «1,2», який належить на праві власності ОСОБА_2 Підставою виникнення права власності є договір довічного утримання, 2-3631, від 12.11.2007 року посвідченого Вишгородською державною нотаріальною конторою Київської області.

Разом з тим, як вбачається з рахунку за електроенергію №8583866531 за січень 2017 року від 28.01.2017 року, у споживача ОСОБА_1 по вул. Леніна, 313 с. Нові Петрівці, існує заборгованість на суму 9 751,86 грн.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: 1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини; 2) на вимогу набувача. Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.

Згідно до ч.1 ст.756 ЦК України, у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

Таким чином, враховуючи умови договору довічного утримання (догляду), а саме п.8 цього договору з якого вбачається, що цей договір може бути розірвано за згодою сторін, а в разі невиконання його умов і відмови від добровільного розірвання однієї із сторін – у судовому порядку, враховуючи норми законодавства, щодо виконання належним чином зобов’язань, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги в частині розірвання договору довічного утримання (догляду) підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_2 перестав виконувати умови договору довічного утримання (догляду).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позовна вимога, щодо повернення ОСОБА_1 житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Леніна (Свято-Покровська), будинок 313, який був предметом договору довічного утримання (догляду), не підлягає задоволенню, оскільки враховуючи норми чинного законодавства, а саме ч.1 ст.756 ЦК України, у разі розірвання договору довічного утримання (догляду), відчужував набуває право власності на майно, яке було ним передане. Крім того, вищевказаний житловий будинок перебуває у володінні позивача.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені у вигляді судового збору в розмірі 689,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 526, 610, 611, 651, 744, 755, 756, статтями 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір довічного утримання (догляду), укладеного 12 листопада 2007 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 689,00грн.

В іншій частині в позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 лютого 2018 року.

Суддя О.Д.Рудюк