Ухвала суду № 72866503, 15.03.2018, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1187/18

Провадження по справі № 4-с/367/33/2018

У Х В А Л А

Іменем України

15 березня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

Головуючої судді Саранюк Л.П.

при секретарі Кузнецовій К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді цивільну справу за скаргою Київського квартирно-експлуатаційного управління на дії державного виконавця Ірпінський ВДВС ГТУЮ у Київській області,-

в с т а н о в и в :

Скаржник звернувся до суду з вказаною скаргою, мотивуючи її тим, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 04.04.2016 року у справі № 367/1448/15-ц було скасоване заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15.04.2015 року та ухвалене нове рішення, котрим зобов'язано ОСОБА_1 звільнити самовільнозахоплену земельну ділянку площею 133 кв. м. біля приміщення гуртожитку № 123, будинку 13 по вул. Проскурівській в смт. Гостомель Київської області шляхом знесення самовільно збудованої споруди за власний рахунок.

20.07.2016 на виконання рішення Апеляційного суду Київської області Ірпінським міським судом видано виконавчий лист №367/1448/15-ц, який пред'явлений для примусового виконання до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Постановою Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 26.04.2017 було закінчено виконавче провадження (№ 51846075) на підставі п. 11. ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме нібито через неможливість виконати рішення без участі боржника.

Однак, вищевказана постанова отримана представником стягувача лише 24.01.2018 року під час ознайомлення з матеріалами справи.

Скаржник зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем було проігноровано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає, що якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому Законом. Натомість з невідомих причин державний виконавець дійшов висновку про неможливість виконати рішення без участі боржника, та закрив виконавче провадження.

Тому у разі ухилення боржника від виконання рішення, державний виконавець в силу наданих повноважень не позбавлений права та зобов’язаний вжити заходів, щодо примусового виконання рішення без участі боржника.

Проте державним виконавцем не було встановлено неможливість виконання рішення суду без участі боржника. Державним виконавцем не було здійснено звернення до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Скаржник вказує, що державним виконавцем не було вчинено всіх дій, необхідних для виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 04.04.2016 року, у зв’язку з чим, рішення суду, що набрало законної сили залишилось не виконаним.

У зв’язку з вищевикладеним просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в частині винесення Постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2017р. (ВП № 51846075).

Визнати недійсною Постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2017р. (ВП № 51846075).

В судовому засіданні представник заявника заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні державний виконавець Ірпінського ВДВС ГТУЮ у Київській області Лемберська О.І. скаргу не визнала, просила відмовити у її задоволенні в повному обсязі.

В судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази по справі вважає скаргу такою, що підлягає до задоволення з наступних підстав:

Судом встановлено, що заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 15.04.2015 у справі за позовом заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави уповноваженим органом управління якої є Міністерство оборони України в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у попередній стан, позивачу у позові відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 04.04.2016 року у справі № 367/1448/15-ц було скасоване заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15.04.2015 року та ухвалене нове рішення, котрим зобов'язано ОСОБА_1 звільнити самовільнозахоплену земельну ділянку площею 133 кв. м. біля приміщення гуртожитку № 123, будинку 13 по вул. Проскурівській в смт. Гостомель Київської області шляхом знесення самовільно збудованої споруди за власний рахунок.

20.07.2016 на виконання рішення Апеляційного суду Київської області Ірпінським міським судом видано виконавчий лист № 367/1448/15-ц, який пред'явлений для примусового виконання до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Постановою Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 26.04.2017 було закінчено виконавче провадження (№ 51846075) на підставі п. 11. ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме нібито через неможливість виконати рішення без участі боржника.

Вищевказана постанова отримана представником стягувача 24.01.2018 року під час ознайомлення з матеріалами справи.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;

У відповідності до вимог ч. ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 8.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом № 512/5 від 02.04.2012 року Міністерства юстиції України при виконанні рішення, за яким боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, у разі якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати на організацію та проведення виконавчих дій та накладені на нього штрафи у передбачених законом випадках, державний виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати на організацію та проведення виконавчих дій та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення. Після завершення виконавчого провадження з виконання рішення, за яким боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, якщо виконавчий збір, витрати на організацію та проведення виконавчих дій, штрафи не стягнуто, державний виконавець відкриває виконавчі провадження за відповідними постановами та вживає заходів примусового виконання рішень, передбачених законом, шляхом звернення на кошти та інше належне боржнику майно.

Однак, всупереч положенням вказаних нормативно-правових актів державним виконавцем було незаконно закінчено виконавче провадження з виконання судового рішення, не було проведено необхідних та передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень дій щодо повного виконання рішення суду, яким зобов'язано ОСОБА_1 звільнити самовільнозахоплену земельну ділянку площею 133 кв. м. біля приміщення гуртожитку № 123, будинку 13 по вул. Проскурівській в смт. Гостомель Київської області шляхом знесення самовільно збудованої споруди за власний рахунок, що призвело до порушення прав стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення.

Всупереч вимогам частини другої статті 63 вищезазначеного Закону державний виконавець не зясував чи може бути проведено виконання рішення без участі боржника та не організував виконання судового рішення і дійшов поспішного висновку про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення, за яким боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії, але рішення не виконано і виконання його може бути проведено без участі боржника.

Таким чином, оскільки державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв всупереч положенням ст. 124 Конституції України, ст. 18 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження», то суд дійшов вірного висновку, що скарга заявника є обгрунтованою та підлягає до задоволення.

На підставі вище викладеного, ст. 124 КУ, ст. ст. 18,39,63,75 Закону України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом № 512/5 від 02.04.2012 року Міністерства юстиції України, керуючись ст. ст. 447-453, 260-261 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Скаргу задоволити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в частині винесення Постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2017р. (ВП № 51846075).

Визнати недійсною Постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2017р. (ВП № 51846075).

Повний текст ухвали буде виготовлено на протязі п’яти днів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів

Суддя: ОСОБА_3