Вирок № 72865640, 21.03.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11032/17

Провадження № 1-кп/344/385/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого-судді Руденка Д.М.,

секретаря с/з ОСОБА_1,

з участю: прокурора Данищука Д.М.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківська кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Злочин вчинено за наступних обставин.

Так, 08.03.2017 року приблизно о 19.25 год. водій ОСОБА_3 керував автомобілем НОМЕР_2 та рухався по вул.Бельведерській в м.Івано-Франківську у напрямку перехрестя із вул.Новгородська в м.Івано-Франківську. В той час навпроти будинку № 39 нерегульованим пішохідним переходом, який позначений дорожніми знаками 5.35.1, проїзну частину вул.Бельведерської в м.Івано-Франківську у напрямку зліва направо відносно напрямку руху автомобіля переходили пішоходи ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яка йшла на відстані одного кроку позаду Федорака М.С. Дана ділянка дороги достатньо добре освітлена вуличним освітленням. У відповідності до вимог п.4.16 Правил дорожнього руху України пішоходи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, мали перевагу в русі. Однак водій ОСОБА_3 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який переходив проїзну частину пішохідним переходом. При цьому, ОСОБА_3 порушив наступні вимоги пунктів Правил дорожнього руху України: п.2.3.б), який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.4.16.а), у відповідності до вимог якого пішохід має право на перевагу у русі під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами; п.12.1., відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п.12.3., згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди. У результаті порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи отримав тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечним для життя в момент спричинення, у вигляді закритої черепно-мозкової травми із переломами скроневих та потиличних кісток зліва з переходом на основу, забою головного мозку середнього ступеня, що ускладнився ліквореєю з лівого вуха та носа, пневмоцефалією, раною в ділянці голови.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, обвинувачений суду показав, що 08.03.2017 року приблизно о 19.25 год. керував автомобілем ВАЗ 21112 і рухався ним проїзною частиною дороги по вул.Бельведерській у напрямку перехрестя із вул.Новгородська в м.Івано-Франківську. Проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості і вчинив наїзд на потерпілого ОСОБА_4, який в цей час переходив дорогу по нерегульованому пішохідному переході, що по вул.Бельведерській в м. Івано-Франківську. Завдані збитки потерпілому відшкодував повністю. У вчиненому розкаявся та заявив клопотання, яке підтримав його захисник, про звільнення його від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки на день набрання чинності цим Законом вже досяг пенсійного віку.

Суд, визнавши у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_3, який раніше несудимий, злочин вчинив з необережності, хворіє, є особою пенсійного віку, та обставини, які обтяжують і пом’якшують його покарання. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого - не встановлено. Обставинами, які пом’якшують його покарання є щире каяття у вчиненому, відшкодування потерпілому завданої щкоди.

За таких обставин, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів, в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Крім того, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3, який ІНФОРМАЦІЯ_1, на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 р. досяг пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Крім того, даний злочин відноситься до тяжких злочинів, вчинений з необережності, і не є особливо тяжким злочином відповідно до ст.12 КК України. Таким чином, на обвинуваченого ОСОБА_3 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 р. Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечив щодо застосування до нього амністії. Перешкод для застосування амністії та звільнення від відбування призначеного покарання з цих підстав ОСОБА_3 - судом не встановлено. За таких обставин, на підставі п. ґ) ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 р. ОСОБА_3 слід звільнити від призначеного покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі п. ґ) ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 р. звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов Івано-Франківської Обласної клінічної лікарні залишити без розгляду. Роз'яснити цивільному позивачу про можливість вирішення цивільного позову у порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави - 2483 гривні 34 копійки судових витрат у кримінальному провадженні за проведення експертиз.

Речові докази:

- автомобіль НОМЕР_2 повернути за належністю ОСОБА_6.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя Д.М. Руденко