Ухвала суду № 72864625, 20.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/87/18 Справа № 201/9992/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ткаченко Н. В. Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 34

У Х В А Л А

20 березня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.

за участю секретаря Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро

клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення доказів

по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року позивачка звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 37 544грн., в рахунок витрат на повідомлення відповідача про дату та час проведення огляду автомобіля 189грн., за евакуацію автомобіля 750грн. та за проведення авто товарознавчого дослідження 1000грн., а разом - 39 483грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000грн.

В задоволені іншої частині позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 578грн.76коп.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2017 року заяву представника відповідача про перегляд заочного рішеня залишено без задоволення.

У апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно п.9 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12.02.2018 року від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до Апеляційного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про забезпечення доказів.

Розглянувши доводи клопотання, колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до так і після подання позовної заяви.

За змістом статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Колегія суддів вважає, що заявником було обрано неналежний спосіб забезпечення доказів в розумінні ст. 116 ЦПК України шляхом зобов'язання Фонду державного майна України проведення перевірки за фактом складення Звіту від 16.02.2016 року № 27-01-16Р та надання на нього рецензії.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія вважає, що заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення доказів у зазначений спосіб не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 116 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення доказів - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді Т.П.Красвітна

І.А.Єлізаренко