Постанова № 72863804, 20.03.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

іменем України

"20" березня 2018 р. м. Житомир Справа № 560/1309/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С.

ОСОБА_1,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від "17" листопада 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Оборонова І.В. в м.Дубровиця), у справі за позовом ОСОБА_2 до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання рішення по відмові в перегляді пенсії протиправним , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 17.11.2017р. адміністративний позов - задоволено.

Визнано відповідь-рішення Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 29.09.2017р. №50/02-2 по відмові усунути допущені помилки при призначенні пенсії ОСОБА_2 пенсії та при послідуючих її перерахункам шляхом проведення перегляду протоколу по призначенню пенсії з дати її призначення та всіх послідуючих розпоряджень з врахуванням пільг встановлених ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - протиправним та провести виплату недоплачених сум пенсій і компенсації за втрату частини доходу, у зв'язку з несвоєчасною їх виплатою. Стягнуто з Зарічненського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Рівненської області (смт. Зарічне вул.Лесі Українки,3, Рівненської області, код ЄДРПОУ 40379045) на користь ОСОБА_2 1140 грн. ( одна тисяча сто сорок гривень) судових витрат, з яких 640,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 500,00 грн. витрат на правову допомогу, шляхом їх безспірного списання у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

В апеляційній скарзі Зарічненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи категорії 3 (а.с.11).

28.08.2008р. ОСОБА_2 призначено пенсію за віком, на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Загальний стаж позивача - 30 років 3 місяці 3 дні (а.с.18,19).

20.09.2017р. представник позивача направив відповідачу заяву з вимогою негайно усунути допущені ним помилки при призначенні пенсії ОСОБА_2 та при послідуючих її перерахунках шляхом проведення перегляду протоколу призначеної пенсії з дати її призначення та всіх послідуючих розпоряджень з врахуванням пільг встановлених ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести виплату недоплачених сум пенсій і компенсації за втрату частини доходу, у зв'язку з несвоєчасною її виплатою (а.с.20).

Натомість листом-рішенням №50/02-2 від 29.09.2017р., в проведенні такого перерахунку, було відмовлено з посиланням на відсутність підстав для застосування п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.21).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія має нараховуватися та обчислюватися згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням пільг, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», при цьому, розрахунок понаднормового стажу, слід обчислювати виходячи з величини 20 років для чоловіків і за кожен рік роботи понад встановлений 20-ти річний стаж збільшувати пенсію на 1% заробітку але не вище 75% заробітку.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом (ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення").

Частиною 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», коефіцієнт страхового стажу також обчислюється за формулою, з врахуванням таких показників, як сума місяців страхового стажу та величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

У відповідності до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії. Так, відповідно до абз.1 ч.1 цієї статті, в редакції, яка діяла на час призначення пенсії, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абз.5 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Частиною 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заробітна плата для обчислення пенсії визначається за формулою, в якій враховуються наступні показники: середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць, страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

Беручи до уваги, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено можливість обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про застосування при перерахунку пенсії позивачу норм ч.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є обґрунтованими.

Згідно з ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85% заробітку.

Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Порядок перерахунку пенсій Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлений, що є підставою для застосування судом аналогії закону на підставі ч.7 ст.9 КАС України. Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абз.2 ч.1ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування".

Особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

Отже, дії відповідача щодо відмови в задоволенні заяви позивача про перерахунок пенсії ОСОБА_2, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправними.

У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи."

Аналіз викладеного положення Закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Порядок перерахунку пенсії Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1% визначеного законом її розрахункової величини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

У відповідності до цього Закону вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини 2статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Тому, позивачу, як особі потерпілій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, якій призначена пенсія на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

Отже, на момент, перерахунку пенсії Відповідачем неправомірно було визначено доплату до пенсії за понаднормативний стаж, оскільки таку доплату слід було встановити за понаднормативний стаж 20 років. У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений ч.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо неправильного розподілу судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Так, частинами 1, 2 ст.87 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1. ст.90 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Частина третя цієї статті визначає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Стаття 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" встановлює, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 18 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції до 15.12.2017р.), на який посилається апелянт, Пенсійний фонд України та його органи звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи, однак, вказана норма не виключає положення КАС України щодо обов'язку суду присудити здійснені позивачем судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Таким чином, з системного аналізу положень статей 87, 90, 94 КАС України, ст.1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" вбачається, що до витрат пов'язаних з розглядом справи в адміністративному процесі (зокрема в частині витрат на правову допомогу) відносяться витрати понесені стороною у судовому засіданні під час судового розгляду справи.

Так як позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір у сумі 640,00 грн. та 500,00 грн. витрат на правову допомогу, позивачу необхідно присудити судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

У відповідності до ст.316 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017р. суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області залишити без задоволення, постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від "17" листопада 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Б.С. Моніч

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "20" березня 2018 р.