Постанова № 72863667, 21.03.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/4732/17

Головуючий у 1-й інстанції: Смотрицький В.Г.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

21 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 грудня 2017 року (суддя доповідач Смотрицький В.Г.) у справі №727/4732/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій щодо відмови в здійсненні перерахунку та зобов'язання здійснити перерахунок грошового утримання,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій щодо відмови в здійсненні перерахунку та зобов'язання здійснити перерахунок грошового утримання, в якому просила:

- визнати протиправними дії ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, тобто з 06 жовтня 2016 року.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 грудня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством передбачено чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді. Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення, не входить до складу суддівської винагороди, тому й неповинна братись до уваги при обчисленні щомісячного грошового утримання суддів у відставці.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 грудня 2017 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачем вказано, що ст.66 Закону України " Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсії. Частиною 1 цієї статті передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу). Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно входять вони до структури заробітної плати. Наведена позиція узгоджується з висновками Верховного суду України викладеними в постановах від 20.02.2012 року №21-430а/11, від 06.11.2013 року №21-350а/13 та від 08.07.2015 року №732/48/15а. Крім того, Конституційний суд України у рішенні від 03 червня 2013 року №3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже суперечить ч.1 ст.55 Конституції України.

05.03.2018 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на апеляційну скаргу. У відзиві вказано, що у відповідності до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, а тому, немає підстав для задоволення позову.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

З матеріалів справи встановлено, що 22.09.2016 року постановою Верховної ОСОБА_4 України № 1600-VІІІ ОСОБА_2 була звільнена з посади судді Шевченківського районного суду м. Чернівці у відставку.

Позивач перебуває на обліку в ОСОБА_3 управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

02.12.2016 року позивач звернулась до ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання, якою просила врахувати виплачену матеріальну допомогу на оздоровлення, додавши довідку про заробітну плату, в якій зазначено суму отриманої матеріальної допомоги на оздоровлення в 2016 році.

ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 20.12.2016 року №15538/16 позивача повідомлено, що матеріальна допомога на оздоровлення відповідно до ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010 року не враховується в суддівську винагороду, а тому підстави для врахування її в заробіток для обчислення щомісячного довічного грошового утримання відсутні.

Не погоджуючись з такими рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.

Спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

Таким спеціальним законом є Закон України "Про судоустрій і статус суддів".

Положеннями статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Посилання апелянта на положення статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати є безпідставним, оскільки застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом - Законом України "Про судоустрій та статус суддів".

Крім того, безпідставним є застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду України, викладених в постановах від 20 лютого 2012 року, № 21-430а11, 6 листопада 2013 року 21-350а13, 8 липня 2015 року №732/48/15а про те, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці, є складовою заробітної плати, з неї нараховується та сплачується страховий внесок або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому її розмір враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії та щомісячного грошового утримання, оскільки предметом позову у зазначених справах є перерахунок пенсії державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, тому що, в даному випадку предметом позову є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, де спеціальним законом визначено склад суддівської винагороди, який застосовується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Враховуючи встановлені обставини у справі та наведені норми чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та необґрунтованості позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2018 року по справі №738/1343/17 (адміністративне провадження №К/9901/2712/17).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права. Судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 21 березня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5