Постанова № 72863460, 19.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/11625/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Запотічний І.І.

судді Сапіга В.П.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю:

представник позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління МВС України у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 року у справі № 803/1150/17 (головуючий суддя Димарчук Т.М., постанову оголошено о 11:10:29, м. Луцьк) за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (позивач) звернувся з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (відповідач-1), Головного управління Національної поліції у Волинській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування наказу УМВС України у Волинській області від 09.08.2017 року № 4о/с «По особовому складу» про звільнення майора міліції ОСОБА_2 в запас збройних сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів) з 09.08.2017 року; визнання незаконним рішення ГУ НП у Волинській області про відмову у прийнятті на службу та зобов'язання розглянути питання про прийняття на службу в Національну поліцію по переводу з органів міліції та стягнення грошового забезпечення за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та грошове забезпечення за час роботи в Управлінні МВС України у Волинській області з 02.06.2017 року по 09.08.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. Наказом голови ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області № 16 о/с від 19.12.2016 року позивача було звільнено у запас з посади оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Волинській області (з постановкою на військовий облік) у зв'язку за скороченням штатів за пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС та відповідно до пп. 8, 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» з 06 листопада 2015 року. Наказом голови ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області №3 о/с від 02.06.2017 року скасовано наказ №16 о/с від 19.12.2016 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ за п.64 «г» (через скорочення штатів) з 06.11.2015 року та поновлено позивача на посаді в органах УМВС України у Волинській області з 06.11.2015 року.

09 червня 2017 року позивача було попереджено про наступне звільнення з органів внутрішніх справ з 09.08.2017 року за п.64 «г» (через скорочення штатів) та наказом заступника голови ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області №4 о/с від 09.08.2017 року звільнено у запас з посади оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Волинській області (з постановкою на військовий облік) у зв'язку за скороченням штатів за пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС з 09 серпня 2017 року.

Позивач рішення про його звільнення з посади вважає протиправним, необґрунтованим, упередженим та таким, що прийняте відповідачем з порушенням норм чинного законодавства.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 року у справі № 803/1150/17 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління МВС України у Волинській області № 4 о/с від 09 серпня 2017 року про звільнення у запас майора міліції ОСОБА_2 з посади оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Поновлено ОСОБА_2 на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС з 09 серпня 2017 року. Стягнуто з Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі в розмірі 7623,52 грн. Стягнуто з Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час роботи в Управлінні МВС України у Волинській області у розмірі 4890,56 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постанова в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді та стягнення грошового забезпечення в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2157,60 грн. звернено до негайного виконання.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на наступне. Постановою КМУ №730 від 16 вересня 2015 року «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» було ліквідовано як юридичну особу - Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області та її структурні підрозділи, а Головне управління Національної поліції у Волинській області за законом не є правонаступником Управління Міністерства внутрішніх справ у Волинській області. Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень, з дня опублікування Закону України «Про Національну поліцію» всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники МВС України, його територіальних органів, закладів та установ, вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Законом України від 12.02.2015 року №1932-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування органів внутрішніх справ» передбачено ліквідацію в системі ОВС підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю.

Згідно з вимогами статті 49-2 КЗпП України, ОСОБА_2 не пізніше ніж за два місяці, а саме 09 червня 2017 року повідомлено про наступне звільнення з 09 серпня 2017 року через скорочення штатів, що підтверджується його підписом на попередженні про наступне звільнення.

Відтак, при винесенні наказу №4 о/с від 09.08.2017 року про звільнення позивача у запас з посади оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Волинській області у зв'язку зі скороченням штатів за пунктом 64 «г» з 09 серпня 2017 року Ліквідаційна комісія УМВС України у Волинській області діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Національну поліцію» з метою добору осіб, здатних професійно виконувати повноваження поліції та посадові обов'язки за відповідною вакантною посадою, у випадках, передбачених цим Законом, проводиться конкурс на службу в поліції та/або на зайняття вакантної посади. Частинами 1 та 2 ст. 47 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу. Відтак, основною умовою прийому на службу в поліцію є участь у конкурсі на службу у поліції та/або зайняття вакантної посади, а саме: кандидати зобов'язані пройти медичне обстеження, перевірку рівня фізичної підготовки, психологічне обстеження та подати документи згідно переліку, визначеного Типовим порядком проведення конкурсу. Відповіді від 16.08.2017 року на рапорти ОСОБА_2 давались уже після звільнення позивача з органів внутрішніх справ України. Вказані відповіді були інформаційного характеру, а відтак їх не можна вважати відмовою у прийнятті на службу в Національну поліцію. Враховуючи вищевикладене, апелянт просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні надав додаткові пояснення. Просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного адміністративного суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржену постанову залишити без змін, виходячи з наступних мотивів та міркувань.

Так, відповідно до підпункту «г» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Пунктом 8 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Згідно пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Пунктом 10 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.

ОСОБА_2 з 03.09.2001 року проходив службу в органах внутрішніх справ на різних посадах, зокрема, згідно з наказом УМВС України у Волинській області від 16.08.2011 року №310 о/с - на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними злочинними групами УБОЗ УМВС України у Волинській області, що підтверджується записами у трудовій книжці, витягом з послужного списку ОСОБА_2

Наказом УМВС України у Волинській області №98 о/с від 04.04.2012 року позивача звільнено з органів МВС України в запас з 04.04.2012 року за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (пункт 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України).

ОСОБА_2 не погодившись з даним наказом 03.05.2012 року звернувся в суд з позовом до УМВС України у Волинській області про визнання незаконним та скасування наказу від 04.04.2012 року № 98 о/с в частині звільнення з органів МВС України, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 року позов задоволено повністю.

04.09.2012 року наказом УМВС України у Волинській області №257 о/с на виконання виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду №160 до негайного виконання, відповідачем внесено зміни в наказ від 04.04.2012 року №98о/с де було поновлено позивача на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю управління внутрішніх справ України у Волинській області з 04.04.2012 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

На підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 року, наказом УМВС України у Волинській області від 18.12.2012 року №340о/с відмінено пункт наказу УМВС України у Волинській області від 04.09.2012 року №257о/с в частині скасування наказу УМВС України у Волинській області від 04.04.2012 року №98о/с про поновлення на посаді та звільнено позивача з органів внутрішніх справ України за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ з 04.04.2012 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.03.2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 року - скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016 року апеляційну скаргу УМВС України у Волинській області - залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 року залишено без змін.

Наказом голови ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 19.12.2016 року №16 о/с, відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016 позивача поновлено на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Волинській області з 04.04.2012 року, та вказаним наказом одночасно звільнено у запас Збройних Сил з постановкою на військовий облік за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів), з 06.11.2015 року.

Не погодившись з даним наказом позивач 23.01.2017 року звернувся до суду з позовом до УМВС України у Волинській області, ГУ Національної поліції у Волинській області про визнання незаконним та скасування наказу від 19.12.2016 року №16 о/с в частині звільнення його з посади, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ від 19 грудня 2016 року №16 о/с в частині звільнення майора міліції ОСОБА_2 з посади оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС. Поновлено ОСОБА_2 на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС з 06 листопада 2015 року. Стягнуто з УМВС України у Волинській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 року Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року - без змін.

Наказом голови ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області №3 о/с від 02.06.2017 року скасовано наказ від 19.12.2016 року №16 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ за п.64 «г» (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_2 оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС з 06.11.2015 року та поновлено позивача на посаді у органах УМВС України у Волинській області з 06.11.2015 року.

09 червня 2017 року позивача попереджено про наступне звільнення з органів внутрішніх справ з 09.08.2017 року за п.64 «г» (через скорочення штатів).

Наказом заступника голови ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 09.08.2017 року №4 о/с, позивача звільнено у запас з посади оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Волинській області (з постановкою на військовий облік) у зв'язку із скороченням штатів за пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС з 09 серпня 2017 року.

Однак, як доведено матеріалами справи позивач від подальшого проходження служби в органах поліції не відмовлявся, натомість подав рапорт від 08.08.2017р., якими він фактично виявив бажання продовжити службу в органах поліції на будь-якій посаді.

Зазначений рапорт отримано адресатами, що підтверджується матеріалами справи.

Листами від 16.08.2017 року №2262/01/12/1-2017 та від 17.08.2017 року № 3/1-2272 Головне управління Національної поліції у Волинській області та відповідно Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області надали відповідь позивачу про те, що його рапорт розглянуто та повідомлено про звільнення з 09 серпня 2017 року. Окрім зазначеного позивачу було запропоновано взяти участь у конкурсі на заміщення вакантних посад в підрозділах поліції області, у разі його оголошення на офіційному веб-порталі.

Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням №114.

Згідно з пунктом 64 «г» Положення №114, за яким звільнено позивача, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

2 липня 2015 року прийнято Закон № 580-VIІI. В розділі ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII зазначено, що цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім окремих його положень. Закон опубліковано 6 серпня 2015 року в газеті «Голос України», тому він набрав чинності 7 листопада 2015 року.

Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Виходячи з цього, тримісячний строк попередження про майбутнє звільнення через скорочення штатів закінчувався 6 листопада 2015 року.

На підставі пункту 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Отже, за змістом пунктів 9 і 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII однією з необхідних умов для служби в поліції є бажання і згода працівника міліції на проходження такої служби, а для звільнення зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів протягом трьох місяців з моменту попередження - відмова від проходження служби в поліції.

Відтак, вищезазначені норми розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» та Положення №114, на яке йдеться посилання в оскаржуваному наказі, містять три підстави для звільнення особи зі служби через скорочення штатів, а саме: відмова працівника міліції від проходження служби в поліції; не прийняття на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення; відсутність можливості подальшого використання на службі. При вирішенні питання щодо звільнення за скороченням штату, начальник органу зобов'язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, яка звільняється.

Відповідачами не було запропоновано позивачу скористатись правом на проходження служби в поліції.

Звільняючи ОСОБА_2 відповідач виходив з того, що відбулася повна ліквідація установи, в якій він проходив службу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області.

Однак, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 04.03.2014 року у справі № 21-8а14, ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. У зв'язку з цим при вирішенні спорів щодо поновлення на роботі працівників юридичної особи публічного права, про ліквідацію яких було прийнято рішення, судам належить, крім перевірки дотримання трудового законодавства щодо таких працівників, з'ясовувати фактичність такої ліквідації (чи мала місце у цьому випадку реорганізація). При вирішенні зазначеної категорії спорів підлягає оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема: припинено виконання функцій ліквідованого органу чи покладено виконання цих функцій на інший орган.

16.09.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» згідно з якою утворено як юридичну особу публічного права територіальний орган Національної поліції - Головне управління Національної поліції у Волинській області та ліквідовано як юридичну особу публічного права Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області.

Судом першої інстанції встановлено, що Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області з 10 листопада 2015 року перебуває в стані припинення за рішенням засновника.

В постанові від 27.05.2014 року у справі №21-108а14 Верховний Суд України висловив правову позицію, згідно з якою встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) щодо працевлаштування працівників ліквідованої установи.

З врахуванням викладеного до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні норми трудового законодавства, а саме ст. 49-2 Кодексу законів про працю України, частиною 3 якої передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Однак, відповідачі до 09.08.2017 року, не запропонували ОСОБА_2 жодної посади в новостворених органах Національної поліції.

Відповідно до правової позиції принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки. Таким чином, якщо держава задекларувала певні правила поведінки при вивільненні працівників міліції (зокрема, створення територіальних органів впродовж місяця, з дня набрання чинності згаданим Законом), то вона зобов'язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та не підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Керуючись ст.243, 246, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління МВС України у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 року у справі № 803/1150/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний В. П. Сапіга Повне судове рішення складено 21 березня 2018 року.