Ухвала суду № 72863426, 21.03.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття апеляційного провадження

Справа № 727/10386/17

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Літвінова О.Г.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

21 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення незаконною та скасування рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 січня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно розписки, що міститься в матеріалах справи, представник відповідача Лукащук А.В., отримав копію рішення суду 18 січня 2018 року, а саме в день виготовлення рішення в повному обсязі.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2018 року апеляційну скаргу адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради залишено без руху у зв'язку із неповажністю підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження зазначено, що рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15 січня 2018 року отримано адміністративною комісією 08.02.2018р., що підтверджується супровідним листом та відміткою у журналі вхідної кореспонденції, а тому строк на оскарження пропущений з поважних причин.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 1 ст.17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" визначено, що суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.97 № 475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Оскільки адміністративна комісія при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради не була стороною спору та не приймала в ньому участь, не могла знати, що в рішенні Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 січня 2018 року визнано незаконною постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради про притягнення до адміністративної відповідальності №8 від 19.05.2017 року, а тому не мала змоги вчасно оскаржити зазначене рішення.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ст. 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, а тому - клопотання підлягає задоволенню, а строк на апеляційне оскарження - поновленню.

Апеляційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням порядку, визначеного ст. 297 КАС України, і строків апеляційного оскарження, передбачених ст. 295 КАС України, відсутні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження (ст. 299 КАС України).

З огляду на зазначене, перешкоди для відкриття провадження у справі відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 300 КАС України, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 121, 293, 295-297, 300, 321, 325 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 січня 2018 року задовольнити.

2. Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 січня 2018 року по справі № 727/10386/17 поновити.

3. Зупинити дію рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 січня 2018 року по справі № 727/10386/17.

4. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення незаконною та скасування рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради.

5. Витребувати в адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради Тимчасові правила благоустрою м. Чернівців, затверджені Рішенням Чернівецької міської ради 03 лютого 2015 року N 1489, інформацію щодо наявності чи відсутності документів щодо закріпленої чи прилеглої території, якою користується чи яка належить позивачу, що використовував рекламну конструкцію та прилеглу територію, а також інформацію щодо меж зазначеної території та об'єкту, що міститься у Державному земельному кадастрі.

6. Надіслати учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі, інформацію про їхні права і обов'язки.

7. Запропонувати учасникам справи до 29 березня 2018 року подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Смілянець Е. С. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.