Постанова № 72863383, 15.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 р. м.ОдесаСправа № 815/4858/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача Косцової І.П. суддів Стас Л.В. Турецької І.О.за участю: секретарівСтефанцевої Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юналекс» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юналекс» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 05 вересня 2017 року №0029121407, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 846 132 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним та має бути скасоване, оскільки у позивача наявні всі первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій з TOB "Арманд Бест".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Головне управління ДФС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи свої доводи, апелянт, зокрема, зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції не дав належної правової оцінки доводам податкового органу про те, що згідно інформаційної бази "Податковий блок" контрагентом позивача - ТОВ "Арманд Бест" сформовано сумнівний податковий кредит за рахунок документального оформлення придбання товарів однієї номенклатури (продукти харчування, борошно, товарів для автомобілів блоків газобетону) у ТОВ "Аспект Пром", а реалізувало ТОВ "Юналекс" всілякого виду роботи, тобто, діяльність з придбання товарів не призвела до їх продажу, номенклатура придбаних товарів не відповідає номенклатурі проданих товарів, що, в свою чергу, свідчить про обрив ланцюга постачання - "скрутку". Оскільки реальність вчинення господарських операцій ТОВ "Арманд Бест" відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, задекларований на папері, у ТОВ "Юналекс" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій по придбанню робіт, послуг, а відтак, прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Юналекс" з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ "Арманд Бест" за лютий 2017 року та з ТОВ "Інтеренергосервіс" за період з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року, за результатами якої складений акт перевірки № 1070/15-32-14-07/39539893 від 18.08.2017 року (а.с.9-25).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 564 088 грн. за лютий 2017 року.

Суть порушень, на думку податкового органу, полягала у тому, що за даними інформаційної бази "Податковий блок" контрагентом позивача - ТОВ "Арманд Бест" сформовано сумнівний податковий кредит за рахунок документального оформлення придбання товарів однієї номенклатури (продукти харчування, борошно, товарів для автомобілів блоків газобетону) у ТОВ "Аспект Пром", а реалізувало ТОВ "Юналекс" всілякого виду роботи, тобто, діяльність з придбання товарів не призвела до їх продажу, номенклатура придбаних товарів не відповідає номенклатурі проданих товарів, що, в свою чергу, свідчить про обрив ланцюга постачання - "скрутку". З урахуванням наявних трудових ресурсів та значного обсягу фактично оформлених робіт та послуг, податковий орган дійшов висновку, що а ні позивач, а ні його контрагент не могли фактично здійснювати оформлені господарські операції у лютому 2017 року. Оскільки реальність вчинення господарських операцій ТОВ "Арманд Бест" відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, задекларований на папері, у ТОВ "Юналекс" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій по придбанню робіт, послуг.

На підставі встановлених порушень та вказаного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 вересня 2017 року №0029121407, яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 846 132 грн., з яких 564 088 грн. - за основним платежем, 282 044 грн. за фінансовими санкціями.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані до суду всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеним в акті перевірки контрагентом, з наданих документів можливо прослідкувати фактичне отримання позивачем послуг, тому висновки податкового органу про порушення позивачем положень податкового законодавства є необґрунтованими, а прийняте податкове повідомлення рішення - незаконним.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним, з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ст.198 ПК України).

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами п.п.201.6, 201.10 ПК України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.02.2017 року між ТОВ «ЮНАЛЕКС» (замовник) та ТОВ «АРМАНД БЕСТ» (підрядник) було укладено договір на виконання будівельних та ремонтних робіт № 01/02-17ПД.

Відповідно до п.1.1 Договору його предметом є будівельні та ремонтні роботи, невід'ємною частиною яких є мобілізація ресурсів, що необхідні для виконання робіт, включаючи мобілізацію робочої сили. Матеріали, механізми, обладнання, оснастки, пристосування, спецодяг, засоби індивідуального захисту (в т.ч. абразивний інвентар), що необхідні для виконання робіт, мають бути організовані та забезпечені Замовником за власний кошт. Організація виконання робіт проводиться відповідно до технічної документації та специфікацій до цього Договору. Детальний обсяг робіт викладений у відповідних додатках до Договору.

На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем до перевірки було надано: договір, договірні ціни від 01.02.2017 року №№ 1-7, локальні кошториси на будівельні роботи від 01.02.2017 року №№ 001-007, акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року №№ 1-7 форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2017 року форм КБ-3, податкові накладні тощо.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов договору з зазначеним вище контрагентом, а також формування позивачем податкового кредиту. Отримані послуги були оплачені позивачем, а на момент складання податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

При цьому доводи податкового органу щодо неспроможності контрагента позивача надати обумовлені договором послуги не підтверджені жодним доказом.

В свою чергу, за результатами перевірки не встановлено порушення заповнення первинних бухгалтерських документів та порядку їх обліку в бухгалтерському та в податковому обліку, а наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку послуг, укладення покупцем договору з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит з фактичним знаходженням підприємства-постачальника за юридичною адресою та в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів або виконуються роботи постачальником. Посилання ДПІ на відсутність у контрагента позивача об'єктивної можливості для надання послуг в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу також не можна розцінювати як доказ фіктивності спірних операцій. Укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання послуг.

Таким чином, суд першої інстанції зробив вірний висновок про правомірність формування позивачем за спірними операціями податкового кредиту з податку на додану вартість, а тому у податкового органу не було підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 05.09.2017 року №0029121407.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юналекс» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В. Стас

І.О. Турецька.

Головуючий суддя Косцова І.П.Судді Стас Л.В.