Ухвала суду № 72862268, 21.03.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1670/18

2/212/1420/18

У Х В А Л А

21 березня 2018 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, ознайомившись з позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

встановив:

Позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», посилаючись на норми ст.ст. 1281 та 1282 ЦК України, 19 березня 2018 року звернувся в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 із вимогою стягнути з відповідачів на їх користь заборгованість у розмірі 5163,86 за кредитним договором № б/н від 12.04.2007 року, судовий збір.

Суд, ознайомившись із заявою прийшов до висновку, що подана суду заява не відповідає вимогам ст. ст.175-177 ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За нормою статті 5 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст.66 Закону України «Про нотаріат» на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, державним нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України

Відповідно до положень ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити вказівку на фактичну підставу позову, але не вимагає посилання на норму права, що регулює дане спірне правовідношення (правова підстава позову). Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може змінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Однак, позивачем вказані вимоги не виконані.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 1281 Цивільного кодексу України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Також, статтею 1282 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Отже, виходячи з положень ст. 1282 ЦК України, законодавець прямо покладає на спадкоємців обов’язок здійснити виконання зобов’язання перед кредитором спадкодавця шляхом одноразового внесення коштів в межах вартості майна, одержаного кожним із спадкоємців в порядку спадкування, а також надає право кредитору звернутися до суду з позовом до спадкоємців про стягнення відповідної грошової суми, в разі їх відмови здійснити одноразовий платіж.

Звертаючись з позовом до суду, позивачем враховуючи вимоги ч. 1ст. 1282 ЦК України не зазначено в якій частці відповідачі, як спадкоємці, прийняли спадщину, що впливає на розмір вимог кредитора (відповідача), не викладені обставини щодо переліку та вартості майна, яке отримали спадкоємці у спадщину від спадкодавця ОСОБА_4

Окрім цього, суд зазначає, що позовна заява не відповідає й іншим вимогам, встановленим ст. 175 ЦПК України, а саме:

Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом.

Позивачем у його заяві не вказано чи зазначені адреси відповідачів є їх місцем проживання чи місцем перебування; не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача (за його наявності) або номер і серії її паспорта, що не відповідає вимогам п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України.

Отже, в силу зазначених вимог закону, позивачу слід вказати у позові зареєстроване у встановленому законом порядку місце перебування чи проживання відповідача, оскільки такі відомості мають значення для визначення територіальної підсудності заявлених у позові вимог.

Окрім цього, позивачем не дотримані й вимоги ст.95 ЦПК України, якою визначено порядок подання доказів у цивільному процесі. Так, відповідно до ч.2 вказаної статті, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього, а відповідно до ч.5 цієї статті, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Такі вимоги до письмових доказів, які є долученими до позовної заяви позивачем не дотримано.

Позивач надав суду копії деяких документів, а саме, копію заяви ОСОБА_4, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4, копію відповіді Другої криворізької державної нотаріальної контори у нечитабельному вигляді, у вигляді сканованої копії.

Відповідно до п. 4) ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Всупереч вимогам закону, у позові не зазначено в якому порядку та в якій сумі позивач просить стягнути суму заборгованості з кожного із відповідачів, тобто, заява не містить зміст позовних вимог стосовно кожного з відповідачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Всупереч вказаним вимогам законодавства, у позові відсутній обґрунтований розрахунок заборгованості (тіло кредиту, відсотки та штрафні санкції) на день смерті спадкодавця ОСОБА_4, у зв’язку з чим позивачу треба надати обґрунтований, доведений певними математичними діями, відповідними формулами, які застосовуються для нарахування процентів, пені та штрафів, розрахунок.

Для всебічного, повного розгляду справи та винесення обґрунтованого рішення, позивачу також необхідно надати наступні документи (належним чином засвідчені копії):

- підтвердження про отримання платіжної картки померлою особою (спадкодавця ОСОБА_4В.);

- документ про зарахування грошових коштів на рахунок ОСОБА_4;

- довідку про рух грошових коштів по рахунку ОСОБА_4;

- інформацію (довідку) про строк дії платіжної картки, довідку з зазначенням чи видавалися інші платіжні картки після закінчення строку дії попередньої картки ОСОБА_4

З матеріалів позовної заяви також вбачається, що позивач перед зверненням до суду звертався із запитами до Другої криворізької державної нотаріальної контори, із відповідей якої вбачається, що була заведена спадкова справа після померлого ОСОБА_4, однак копія даної спадкової справи до матеріалів не долучена.

Частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк у вісім днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду оновленого позову, із вказанням обставин на які суд вказує у цій ухвалі й зазначивши докази у їх підтвердження.

Суд також звертає увагу позивача, що відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України, він зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги ( якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У випадку не усунення у вказаний строк недоліків позовної заяви, така заява буде вважатися неподаною і суд поверне її позивачу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.95,134,175,177,185 ЦПК України, суд, -

постановив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця залишити без руху, надавши строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, визначивши такий термін у 8 (вісім) днів з дня вручення позивачу копії даної ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена йому зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: О. Н. Борис