Рішення № 72861998, 19.03.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/401/18

2/212/1067/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого Пустовіта О.Г.,

секретаря судового засідання Конограй В.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1О,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок нещасного випадку на виробництві,-

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2018 року позивач звернулася до суду із позовом до приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 176 000,00 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 07 грудня 1997 року о 00 год.30 хв. в автотранспортному цеху № 1 перевантажного пункту « Східний» під час виконання трудових обов’язків водія автомобіля БелАЗ-751210 внаслідок раптового обрушення гірничої маси, був смертельно травмований її чоловік ОСОБА_4. Вона тривалий час переносить біль та страждання по вині відповідача. Відповідно до акту форми Н-1 «Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом» № 23 від 19.12.1997 року нещасний випадок, внаслідок якого загинув її чоловік, стався виключно з вини підприємства, зокрема у зв’язку з порушенням трудової та виробничої дисципліни з боку посадових осіб підприємства. Згідно розділу 13 ОСОБА_5 спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком форми Н-1 від 19.12.1997 року нещасний випадок, внаслідок якого загинув її чоловік, стався внаслідок невиконання законодавчих та інших нормативних актів охорони праці посадовими особами відповідача вимог законодавства в частині створення на робочих місцях безпечних умов праці. Внаслідок смерті чоловіка позивачу ОСОБА_3 завдано моральної шкоди, суттєвих незворотних негативних змін, які відбулися у її особистому житті.

Ухвалою від 23 січня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 01.03.2018 року.

01 березня 2018 року слухання справи відкладено в зв’язку з зайнятістю судді в іншому процесі.

28 лютого 2018 року судом отримано відзив відповідача на позовну заяву. Заперечуючи проти позовних вимог, представник вказала, що вина відповідача у настанні нещасного випадку, який стався з чоловіком позивачки, та наявність моральної шкоди, не доведені, отже є безпідставними та необґрунтованими.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 – є дружиною ОСОБА_4, який 07 грудня 1997 року в автотранспортному цеху № 1 перевантажного пункту « Східний» ПрАТ « ЦГЗК» під час виконання трудових обов’язків водія автомобіля БелАЗ-751210 внаслідок обрушення гірничої маси, що потягло за собою падіння автомобіля висоти був смертельно травмований.

Відповідно до акту форми Н-1 «Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом» № 23 від 19.12.1997 року нещасний випадок, внаслідок якого загинув її чоловік, стався виключно з вини підприємства, зокрема у зв’язку з порушенням трудової та виробничої дисципліни з боку посадових осіб підприємства. Згідно розділу 13 ОСОБА_5 «Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом» № 23 від 19.12.1997 року нещасний випадок, внаслідок якого загинув її чоловік , особи які допустили порушення законодавчих та інших нормативних актів охорони праці були визнані машиніст екскаватора ОСОБА_6, в.о. гірничого майстра ОСОБА_7, начальник гірничої дільниці ОСОБА_8, начальник автоколони автотранспортного цеху № 2 ОСОБА_9, начальник автотранспортного цеху № 1 ОСОБА_10, начальник кар’єру 1-2 ОСОБА_5

Внаслідок загибелі чоловіка позивачу ОСОБА_3 завдано моральної шкоди, яка полягає в наступному: через два роки після укладення шлюбу вона втратила близьку людину, з якою мала намір прожити усе життя. Звітска про його загибель призвела до морального потрясіння та тривалих моральних переживань, Після смерті чоловіка суттєво погіршився її матеріальний стан, оскільки заробіток чоловіка складав основну доходну частину їх сімейного бюджету, оскільки на момент загибелі чоловіка вона перебувала у декретній відпустці по уходу за їх дитиною, якій на цей момент було 6 місяців. Її моральні переживання з приводу втрати чоловіка, незважаючи на достатньо тривалий строк з дня його загибелі, тривають до теперішнього часу.

З вини відповідача, які порушували норми з безпеки праці та не забезпечили безпечні умови роботи, позивачу була спричинена моральна шкода, а саме втрата чоловіка.

У зв'язку з цим змінився образ і якість життя позивача, що завдає їй моральних страждань.

Відповідно до ст. 16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Таким чином, ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові дружині, батькам усиновлювачам, дітям усиновленим, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю, згідно ч.2 ст.1168 ЦК України.

Якщо події, які породили цивільне право на відшкодування моральної шкоди та стали підставою для звернення до суду з позовними вимогами, мали місце після 1 січня 2004 року, тобто після набрання чинності ЦК України, то вони підлягають розгляду згідно з положеннями статей 1167, 1168 ЦК України.

Зазначеним висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі №6-208цс14 та від 02 вересня 2015 року у справі №6-576цс15.

Згідно частин 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Виходячи з аналізу зазначеної норми закону вбачається, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім’єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв'язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров’я на виробництві.

Відповідно до акту № 23 форми Н-1 від 19 грудня 1997 року проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 07 грудня 1997 року об 00 годин 30 хвилин на в автотранспортному цеху № 1 перевантажного пункту « Східний» ПрАТ « ЦГЗК», комісією з розслідування нещасного випадку визнано нещасний випадок із смертельним наслідком який стався з водієм ОСОБА_4 таким, що пов'язаний з виробництвом.

У зв'язку зі смертю чоловіка позивачу спричинено моральну шкоду, пов’язану із втратою рідної людини, що тягне за собою порушення нормальних життєвих зв’язків та необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Аналізуючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_11 акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка, що підлягають задоволенню частково, беручи до уваги конкретні обставини по справі, обсяг фізичних та моральних страждань позивача, їх інтенсивність та довготривалість, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, наслідків, що наступили, дії самого потерпілого, суд вважає, що належною компенсацією спричиненої позивачу ОСОБА_3 моральної шкоди є сума в розмірі 90 000 грн.

На підставі ст.141 ЦПК України з ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат » підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 704,80 грн.

На підставі ст. ст. 23, 1167,1168 ЦК України, ст.ст. 4,12, 23, 76-83,141,258, 259,263,264,265, 268, 271,273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок нещасного випадку на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» ЄДРПОУ 00190977 на користь ОСОБА_3 90000 (дев'яносто тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка внаслідок нещасного випадку на виробництві, без утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» ЄДРПОУ 00190977 на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повний текс рішення складено та підписано 21 березня 2018 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт