Постанова № 72861334, 20.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року справа №805/3293/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Василенко Л.А., Ястребової Л.В., при секретарі судового засідання Святодух О.Б., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у справі № 805/3293/17-а (головуючий І інстанції Кочанова П.В.), складену в повному обсязі 20 листопада 2017 року в м. Слов’янську Донецької області за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_3 (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області (далі – відповідач) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у справі № 805/3293/17-а позовні вимоги задоволено, внаслідок чого: скасовано рішення Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про застосування фінансових санкцій від 25 квітня 2017 року за № 000031/05-99-40-03/НОМЕР_1 на суму 17 000,00 грн. Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114) на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок суми судового збору, сплаченого Платіжним дорученням від 30 серпня 2017 року № 0.0.8384065472.1. (арк.справи 85-89)

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення та рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач – ОСОБА_3 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов’язкових платежів НОМЕР_1, номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця 2 270 000 0000 017788 від 08.04.2015 року. Позивач перебуває на обліку платника податків в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідач – Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області – суб’єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин, що діє на підставі Положення про Головне управління ДФС у Донецькій області, затвердженого наказом ДФС від 27 березня 2017 року № 202 та керуючись Податковим кодексом України.

Судом встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що відповідно до вимог статті 80 Податкового кодексу України та на підставі наказу начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 04 квітня 2017 року № 261 та направлень на перевірку від 04 квітня 2017 року № 258 та № 259 проведено фактичну перевірку магазину “Градус”, що розташований за адресою: Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 13 та належить суб’єкту господарювання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Закону № 481, Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року № 854, Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 року № 218, Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року № 833, та з інших законодавчих актів, контроль за якими покладено на контролюючі органи.

За наслідками фактичної перевірки позивача складено Акт (довідку) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 11 квітня 2017 року № 0027/99/10/40/НОМЕР_1. У ході проведеної перевірки контролюючим органом було встановлено зберігання алкогольних напоїв для подальшої реалізації без марки акцизного податку встановленого зразка, а саме в ході перевірки встановлено на вітрині магазину знаходилась 1 пляшка коньяку “Белый Аист”, місткістю 0,5 л, міцністю 40 % об.од. за ціною реалізації 164,50 грн., дата виробництва 19.02.2015, виготовлено та розлито АТ “Арома”, імпортер ТОВ “Косовський винзавод”, яка знаходилась в реалізації без марки акцизного збору встановленого зразка, чим порушено ст. 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

З урахуванням висновків акту фактичної перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області 25 квітня 2017 року прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 000031/05-99-40-03/НОМЕР_1, яким за порушення вимог статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 визначено суму штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Не погодившись з означеним рішенням податкового органу ОСОБА_3 подано скаргу до Державної фіскальної служби України (ДФС). Рішенням ДФС про результати розгляду скарги від 07.07.2017 року вих. № 8562/п/99-99-11-03-01-25 позивача повідомлено, що відповідно до п. 56.10, пп. 56.17.3 п. 56.17 і п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 25.04.2017 № 000031/05-99-40-03/НОМЕР_1 не підлягає адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності може бути оскаржено до суду у порядку, визначеному чинним законодавством.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів надаючи правову оцінку спірним правовідносинам зазначає наступне.

Відповідно до п.п.19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.18, 19-1.1.19, 19-.1.1.20 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; організовують роботу, пов’язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;забезпечують контроль за дотриманням суб’єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів;забезпечують контроль за дотриманням суб’єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.6, 20.1.9 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Згідно п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

На підставі пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Колегією суддів встановлено, що перевірку проведено у присутності продавця ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВТ номер 152053, виданий Добропільським МВ ГУМВС України в Донецькій області 1-.09.2015 року), яка підписала направлення на проведення перевірки від 04.04.2017 року № 258 та від 04.04.2017 року № 259, що підтверджено наявними матеріалами справи.

Як зазначалось судом раніше, за результатами проведеної перевірки складено Акт (довідку) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 11 квітня 2017 року № 0027/99/10/40/НОМЕР_1. Продавець ОСОБА_4, яка була присутня під час проведення перевірки відмовилась від підписання та отримання відповідного акту перевірки, про що складено відповідний акт відмови від підписання та отримання акта перевірки від 11 квітня 2017 року № 0027/99/10/40/1/НОМЕР_1, наявний в матеріалах справи.

Таким чином, відповідачем проведено фактичну перевірку позивача у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо доводів апеляційної скарги про доведеність фактів, викладених в акті перевірки та підстав для застосування фінансових санкцій колегія суддів зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України від 19.12.1995 року №481-95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Статтею 17 вказаного Закону визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі:

- виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", приймаються, зокрема, керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу державної податкової служби відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством. Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

За приписами п. 8 Порядку, рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Так, податковим органом 25 квітня 2017 року прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 000031/05-99-40-03/НОМЕР_1, згідно якого на підставі акту про результати фактичної перевірки з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 11 квітня 2017 року № 0027/99/10/40/НОМЕР_1 згідно з абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 гривень. Зазначене рішення з супровідним листом від 25.04.2014 року вих. № 6066/10/05-99-40-03-13-4 направлено на адресу ФОП ОСОБА_3 (84331, АДРЕСА_1), яке отримано останнім 05.05.2017 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Одночасно податковим органом складено протокол № 226 про адміністративне правопорушення відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про вчинення ним правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який направлений до Дружківського міського суду Донецької області.

Згідно ч.1 ст.164-5 Кодексу про адміністративні правопорушення України зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

Відповідно до постанови Дружківського міського суду Донецької області від 30 травня 2017 року по справі № 3/229/276/2017 (ЄУН 229/1725/17) провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП за матеріалами, які надійшли від Головного управління ДФС у Донецькій області закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. (арк.справи 28)

Розглядаючи справу про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності Дружківським міським судом Донецької області встановлено, що у матеріалах справи, яка надійшла від Головного управління ДФС в Донецькій області відсутні будь-які докази, що свідчать про скоєння ОСОБА_3 даного адміністративного правопорушення. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах про адміністративне правопорушення № 226 від 25 квітня 2017 року немає підпису правопорушника, також відсутні пояснення правопорушника ОСОБА_3 та продавця ОСОБА_4, до матеріалів не додано фотофіксацію правопорушення та не вилучено саму пляшку коньяку “Белый Аист”, будь-яких свідків, що було виявлено одну пляшку коньяку без марки акцизного податку та факту відмови ОСОБА_4 від підпису немає. Сукупність перелічених фактів викликала у суду певній сумнів в існуванні нібито виявленої пляшки коньяку без марки акцизного податку, тому колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.

Частиною 4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тобто об’єктивних доказів порушення позивачем вимог статті 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” суду не надано, з огляду на що, застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 17 000, 00 грн. за дане порушення є неправомірним, отже вимоги позивача підлягають задоволенню, а відповідне рішення – скасуванню.

Відповідно до положень статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Нормами статті 70 КАС України встановлюються правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Згідно з положеннями частини першої зазначено статті належними вважаються докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування, згідно з частиною першою статті 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду, розмір судових витрат тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо не прийняття як належних та допустимих доказів в розумінні ст..73-75 КАС України, наданих відповідачем фотокопій, на яких зображена пляшка з назвою “Белый Аист”, оскільки з наданих фотокопій неможливо встановити чи були вони зроблені саме в магазині ФОП ОСОБА_3 та саме під час проведення перевірки.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність дій податкового органу, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у справі № 805/3293/17-а – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у справі № 805/3293/17-а – залишити без змін.

Повний текст постанови виготовлено 20 березня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Л.А. Василенко

ОСОБА_5