Вирок № 72859192, 20.03.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/8052/17

Провадження № 1-кп/592/139/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Хитрова Б.В., за участю секретаря судового засідання Чайки Т.В., прокурора Сумської місцевої прокуратури Передерій В.Г., потерпілого ОСОБА_2, захисника потерпілого ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №120017200440002130, яке надійшло від Сумської місцевої прокуратури 31.07.2017 року з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, мешкає АДРЕСА_1, раніше судимого

09.11.2016 року Ковпаківським райсудом м. Суми за ст. 125 ч.2 КК України до штрафу в сумі 1275 грн. Штраф за вироком суду сплачено згідно квитанції від 19.01.2018 року (а.с. 121)

за ст. 122 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2017 року біля 16 години 30 хвилин ОСОБА_4 перебував в кафе «Бістро» за адресою м. Суми вул. Набережна р. Стрілки де також знаходився ОСОБА_2

В ході виниклого словесного конфлікту стосовно користування музичним автоматом, розташованому в кафе, ОСОБА_4 наніс удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_2, а саме в область правої вилиці, чим завдав йому тілесні ушкодження у вигляді двобічного перелому щелепи зі зміщенням: ангулярний зліва, справа - 43, 42, перелом суглобового відростка справа зі зміщенням; перелом дуг обох кісток, тіла справа виличної кістки, які згідно з висновком судово-медичної експертизи є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою провину у скоєному визнав частково, суду пояснив, що дійсно 30.05.2017 року перебував в кафе «Бістро» біля Центрального ринку в м. Суми по вул. Набережній річка Стрілка в м. Суми, вживав спиртні напої. У нього виник конфлікт з потерпілим в ході якого той штовхнув його. Вважаючи, що ці обставини потребують його, тобто ОСОБА_4 реакції, у відповідь, в якості захисту, наніс удар в обличчя потерпілому від якого останній впав на підлогу.

У нього, тобто ОСОБА_4, ніяких тілесних ушкоджень від дій потерпілого не було, необхідність звертатись за лікарською допомогою не виникала.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 пояснили, що вони є працівниками патрульної поліції та прибули в кафе «Бістро» на вул.. Набережна річки Стрілка в м. Суми 30.05.20017 року за викликом в зв'язку з бійкою відвідувачів. Виявили ОСОБА_2 на підлозі без свідомості. Присутній на місці ОСОБА_4 пояснював, що саме він спричинив тілесні ушкодження потерпілому. Персонал та відвідувачі не могли чітко пояснити причину конфлікту між обвинуваченим та потерпілим.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 30.05.2017 року він після роботи зайшов в кафе «Бістро» зазначене в обвинувальному висновку, вжив 100 г спиртних напоїв та на виході зачепив рукою ОСОБА_4, після чого обвинувачений наніс йому удар в обличчя. Він, тобто потерпілий, втратив свідомість та прийшов до тями наступного дня.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він 30.05.2017 року перебував в кафе «Бістро» та був свідком того як виник конфлікт між потерпілим та обвинуваченим стосовно вибраної мелодії обвинуваченим на музикальному автоматі. Бачив як потерпілий відштовхував обвинуваченого, на його думку, цей поштовх був силою як удар. Після цього ОСОБА_4 вдарив потерпілого в обличчя від чого той впав на підлогу.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_7 пояснили, що вони є працівниками кафе «Бістро» де продаються на розлив алкогольні напої та пиво. 30.05.2017 року вони займались передачею зміни одна від одної, перевіряли наявність товару в кафе. Під час цього почули звуки удару та падіння тіла. ОСОБА_7 бачила потерпілого лежачим на підлозі, а свідок ОСОБА_10 бачила, як непритомного потерпілого обвинувачений витягав за комір одежі до входу в кафе. Самих подробиць нанесення тілесних ушкоджень вони не бачили.

Відповідно до протоколів слідчого експерименту та фото таблиць до них обвинувачений (а.с. 86-89), свідки ОСОБА_9 ( а.с. 76-80) , ОСОБА_10 (а.с. 81-84) продемонстрували в ходів зазначеної слідчої дії як потерплим були отримані тілесні ушкодження в області правої щелепи, а саме - в результаті нанесення ударів обвинуваченим кулаком в обличчя потерпілого.

Відповідно до висновків судових медичних експертиз, додаткової судової медичної експертизи потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в зв'язку «з двобічним переломом нижньої щелепи зі зміщенням: ангулярний зліва, справа-43,42, перелом суглобового відростку справа зі зміщенням. Перелому дуг обох кісток, тіла справа виличної кістки». При огляді лікарем нейрохірургом СОКЛ 30.05.2017 року о 19-22 год встановлений діагноз "Забій нижньої щелепи" Даних за ЧМТ не виявлено". Вказані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, механізм утворення тілесних ушкоджень відповідає механізму їх виникнення продемонстрованому ОСОБА_4 в ході слідчого експерименту ( а.с. 85, 90,91-92).

Підстав не довіряти зібраним по справі доказам суд не має.

Лише часткове визнання обвинуваченим своєї провини у скоєному, пояснення, що дії потерпілого, які виразились у його штовханні становили загрозу в зв'язку з чим він наніс потерпілому удар, суд вважає обраним способом захисту з метою уникнення та пом'якшення покарання за скоєне.

Позиція обвинуваченого стосовно свого захисту від посягання потерпілого спростовується сукупністю перевірених судом доказів , а саме - відсутністю будь-яких тілесних ушкоджень, поясненнями потерпілого та свідків про відсутність будь-яких реальних обставин в поведінці потерпілого, які б загрожували будь-яким правам та інтересам обвинуваченого, висновками судових медичних експертиз стосовно ступеню тяжкості тілесних ушкоджень отриманих потерпілим, висновком судової медичної експертизи стосовно того, що механізм утворення тілесних ушкоджень відповідає механізму їх виникнення продемонстрованому ОСОБА_4 в ході слідчого експерименту

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4, які виразились в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_2 за ч.1 ст. 122 КК України.

При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують чи пом'якшують покарання.

ОСОБА_4 свою провину у скоєному визнав частково, є особою молодого віку, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Вказані обставини суд вважає такими, що пом'якшують його покарання . Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.

ОСОБА_4 є раніше судимою особою, штраф в сумі 1275 грн. призначений йому за вироком Ковпаківського райсуду м. Суми від 09.11.2016 року сплатив 19.01.2018 року.

30.05.2017 року, тобто вдень скоєння інкримінуємих йому дій, ОСОБА_4 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння ( а.с. 95).

28.03.2017 року та 02.06.2017 року перебував на медичному огляді для встановлення стану сп'яніння в диспансерному відділенні наркологічного диспансеру та було констатоване його алкогольне сп'яніння (а.с. 96).

28.01.2009 року кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_4 за ст. 296 ч.1, 122 ч.1 КК України була закрита в зв'язку з актом амністії ( а.с. 99).

ОСОБА_4 офіційно не працює. За період, що минув з нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, тобто в період майже 10 місяців не вживав заходів по відшкодуванню потерпілому витрат на лікування, відшкодування витрат на його лікування в умовах стаціонару в лікувальному закладі.

З урахуванням всіх обставин справи та відомостей про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за ст. 122 ч.1 КК України у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що саме таке покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, його виправлення та перевиховання можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства.

В матеріалах кримінального провадження заявлені цивільні позови

●Прокурором в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Сумської ОДА про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 2693.8 грн. ( а.с. 32)

●Потерпілим про відшкодування матеріальних витрат на лікування в сумі 1456.41 грн. та моральної шкоди в сумі 50000 грн., відшкодування витрат на надання правової допомоги (а.с. 24-29).

Прокурор та представник потерпілого в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

В судовому засіданні ОСОБА_4 позовні вимоги прокурора в інтересах держави визнав повністю, а позовні вимоги потерпілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - частково, а саме - в частині відшкодування витрат на придбання ліків в сумі 1456.41 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди потерпілому суд вважає достовірно встановленим, що в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілий зазнав фізичних страждань, знаходився на стаціонарному лікуванні в лікарняному закладі, за захистом своїх порушених прав вимушений був звертатись до правоохоронних органів та суду, що свідчить про завдання йому моральної шкоди. Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує відповідно до вимог ст. 23 ЦК України характер правопорушення допущеного відповідачем, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого та вважає за необхідним визначити розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 4000 грн., оскільки вважає, що саме такий розмір відшкодування відповідає вимогам розумності та справедливості.

При вирішенні питання про відшкодування витрат на відшкодування правової допомоги суд відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України ( в ред. після 15.12.2017 року) враховує

1) складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням вищезазначених обставин, приймаючи до уваги, що адвокатом складено позовну заяву та він приймав участь в 7 судових засіданнях, збирав докази стосовно завданої матеріальної шкоди, потерпілим сплачено йому за надання правової допомоги 3000 грн. (а.с 30,31) суд вважає за необхідне визначити розмір відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн..

Суд також вважає позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Сумської ОДА про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 2693.8 грн. обґрунтованими та такими, що відповідно до вимог ст. 1206 ЦК України підлягають задоволенню, оскільки до позову додані докази витрат на лікування в умовах стаціонару протягом одного дня та докази лікування потерпілого в стаціонарі протягом 10 днів з 30.05.2017 року по 09.06.2017 року, відповідач вказані вимоги визнав.

Під час судового засідання ОСОБА_4 клопотав про застосування до нього вимог ЗУ України «Про амністію в 2016 році» в зв'язку з перебуванням у нього на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.с. 93-94).

Перевіривши доводи клопотання обвинуваченого, вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_4 засуджений за вироком Ковпаківського райсуду м. Суми 16.11.2016 року за ст. 125 ч.2 КК України до штрафу в сумі 1275 грн., штраф сплатив 19.01.2018 року ( а.с. 121), тобто в силу вимог пункту 5 ч.1 ст. 89 КК України є засудженою особою, знов до повного відбуття покарання вчинив умисний злочин передбачений ст. 122 ч.1 КК України, що відповідно до вимог пункту «а» ст. 9 ЗУ «Про амністію в 2016 році» виключає застосування до нього амністії.

Судові витрати в обвинувальному акті не зазначені, речові докази відсутні. Запобіжний захід ОСОБА_4 на досудовому слідстві та під час судового розгляду не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу під час судового розгляду не надходило.

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд, -

Засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 122 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту взяття його під варту за вироком суду.

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про застосування до нього вимог ЗУ «Про амністію в 2016 році» відмовити.

Позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на лікування, моральної шкоди та витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 відшкодування витрат на лікування в сумі 1456.41 грн., відшкодування моральної шкоди в сумі 4000 грн., 1500 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу, разом 6956,41 грн.

Позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації ( 40000 м. Суми майдан Незалежності, 3 р/р31415544700001 код 23632949, МФО 837013, код бюджетної класифікації за доходами 2406300 «Інші надходження») витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 у КЗ «Сумська обласна клінічна лікарня» в сумі 2693.8 грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Ковпаківський райсуд м. Суми.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Б.В. Хитров