Рішення № 72858900, 19.03.2018, Любешівський районний суд Волинської області

Справа №162/1025/17

Номер провадження 2/162/14/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Гладіч Н.І.,

за участю секретаря Пилипчук Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любешів цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Кредитні рішення Моней24” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2017 року ТОВ “Кредитні рішення Моней24” звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що відповідно до укладеного кредитного договору №3384103041 від 19.04.2017 року та додаткової угоди №3384103041-2 від 17.05.2017 року між ТОВ “Кредитні рішення Моней24” та ОСОБА_1, відповідач – ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в розмірі 5000,00 гривень з встановленою відсотковою ставкою у розмірі 0,98% терміном на 30 календарних днів з строком погашення до 05.07.2017 року (відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 27.10.2017 року). Відповідач взяв на себе зобов'язання щомісячно сплачувати кредит, відсотки за його користування, комісію, а також інші витрати згідно договору. В порушення умов вказаного договору відповідач не виконав належним чином свої зобов?язання та своєчасно кредит не повернув, у зв?язку з чим станом на 27.10.2017 року загальна сума заборгованості становила 23271,60 гривень, яка складається із заборгованості за кредитом на суму 5000,00 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом – 2095 гривень, заборгованості за пенею – 16176,60 гривень. У поданій до суду заяві про збільшення позовних вимог від 09.02.2018 року, зареєстрованої Любешівським районним судом Волинської області 12.02.2018 року позивач збільшив загальну суму заборгованості за кредитним договором до 38171,10 грн., з яких пеня по кредиту становить 31076,10 грн., відповідно до розрахунку заборгованості станом на 09.02.2018 року за кредитним договором №3384103041 від 19.04.2017 року. Заявою про зменшення позовних вимог від 05.03.2018 року, зареєстрованої 15.03.2018 року, позивач зменшив суму нарахованої пені на 50%, яка склала 15538,05 грн.. Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача 22663,05 грн суми заборгованості, яка складається із заборгованості за кредитом на суму 5000,00 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом – 2095 гривень, заборгованості за пенею – 15538,05 грн. та сплачений судовий збір.

В судове засідання представник позивача ТОВ “Кредитні рішення Моней24” – ОСОБА_2 не з'явився, в поданій заяві просить суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи. У поданому відзиві відповідач просить суд позовні вимоги ТОВ “Кредитні рішення Моней24” задовольнити частково, зменшити розмір пені до суми у 500,00 гривень, в решті проти задоволення позовних вимог – не заперечує.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року, справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дослідивши подані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ “Кредитні рішення Моней24” підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №3384103041 від 19.04.2017 року та додаткову угоду №3384103041-2 від 17.05.2017 року до кредитного договору відповідно до умов ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 5000,00 гривень на банківську картку у банку pb, терміном на 30 календарних днів з дати надання кредиту, вартість відсотків за надання кредиту становить 2095,00 гривень (відсоткова ставка в день 0,98%).

Згідно п.13.10 Договору датою надання кредиту вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок позичальника. Нарахування відсотків за користування кредитом починається з дати надання кредиту.

Згідно п.4 укладеної додаткової угоди, позичальник зобов?язався здійснити повернення кредиту відповідно до Графіка розрахунку за яким: сума кредиту 5000,00 гривень; термін кредиту – 30 днів; відсоткова ставка в день 0,98%; до оплати відсотків 2095,00 гривень; до оплати всього – 7095,00 гривень.

Відповідно до п.5 додаткової угоди, дата здійснення платежу по поверненню кредиту і виплати відсотків за використання кредиту (дата погашення кредиту) визначається як наступний календарний день, що настає після 30 календарних днів з дати зарахування кредиту на рахунок позичальника. Дата здійснення платежу (Дата погашення) вказується в заявці, затвердженої кредитором, і Особистому кабінеті позичальника на сайті кредитора.

За умовами п.6 додаткової угоди, позичальник може продовжити термін, на який видається кредит (термін повернення кредиту), сплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту пролонгацію (комісію за продовження терміну повернення кредиту) в розмірі 350,00 гривень продовження терміну повернення кредиту на 7 днів; 750,00 гривень продовження терміну повернення кредиту на 15 днів; 1500,00 гривень продовження терміну повернення кредиту на 30 днів. Після оплати позичальником пролонгації (комісії за продовження терміну повернення кредиту), в Особистому кабінеті позичальника вказується новий термін повернення кредиту.

У період продовженого терміну повернення кредиту (терміну використання кредиту) відсотки за використання кредиту не нараховуються. У разі, якщо після закінчення продовженого терміну повернення кредиту, позичальник не поверне кредит та/або не сплатить відсотки за використання кредиту, при цьому не сплатить комісію за нове продовження терміну повернення кредиту, нарахування відсотків за використання кредиту поновлюється з дня, наступного за днем закінчення продовженого терміну повернення кредиту, згідно з умовами договору та/або додатків до нього (п.7 додаткової угоди).

Також сторони встановили, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє протягом 20 років до 17.05.2037 року включно (п.9 додаткової угоди).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно п.10 кредитного договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до дати, узгодженої сторонами у додатку до кредитного договору (включно), але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов?язань за договором. Сторони узгоджують та підписують договір шляхом використання електронного підпису – одноразового ідентифікатора, який направляється позичальнику у вигляді коду смс-повідомлення на номер позичальника, зазначеного у заявці.

Зі змісту зазначеного кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1підтвердила своїм особистим електронним підписом, що ознайомилась і згодна з термінами та визначеннями, використовуваними в роботі сервісу онлайн кредитування money24.ua, умовами та порядком надання кредиту, порядком повернення кредиту та сплати відсотків за користування грошовими коштами, правами та обовязками сторін, передбаченими кредитним договором.

В силу положень ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в судовому засіданні свої зобов?язання позивач ТОВ “Кредитні рішення Моней24”перед відповідачем виконав та надав ОСОБА_1кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 5000,00 гривень на платіжну картку позичальника: 5168745601119248 в ПАТ КБ “ПриватБанк”, що підтверджується наданим позивачем реєстром платежів.

Відповідно до п.14.1 кредитного договору позичальник зобов?язався здійснювати повернення кредиту та нарахованих відсотків на умовах, встановлених кредитним договором та додатками до нього. Повернення кредиту і сплата відсотків за користування кредитом здійснюється згідно з графіком розрахунків встановлених у додаткових угодах до даного договору.

Відповідно до п.15.4.2. кредитного договору позичальник зобов?язався своєчасно повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом в порядку, встановленому кредитним договором.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 у визначений договором строк не виконала свої зобов?язання, суму кредиту в розмірі 5000,00 гривень та проценти за користування кредитом в розмірі 2095,00 гривень позивачу не повернула.

Таким чином, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання відповідачем умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів у встановлений кредитним договором термін, надає право позивачу вимагати від нього вчинення цих дій у судовому порядку. Зокрема, ця норма закону передбачена в кредитному договорі пункт 15.1.3 – у випадку прострочення погашення кредиту більше як на 45 днів, ніж з дати погашення встановленої у графіку розрахунків – звернутись до суду за примусовим стягнення боргу, чи переуступити таке право компанії колектору, для стягнення відповідних боргових зобов?язань. Дана норма була зазначена позивачем – ТОВ “Кредитні рішення Моней24” і в позовній заяві.

Датою повернення кредиту є 05 липня 2017 року, що вказано у розрахунках заборгованості станом на 27.10.2017 року та станом на 09.02.2018 року а також наданого позивачем графіку відправки смс-повідомлень. Відповідно до графіку відправки смс-повідомлень 45 день прострочення погашення кредиту настав 19.08.2017 року таким чином кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов?язання, та не вжив заходів до їх зменшення.

Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Разом з тим позивач заявляє вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за пенею.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов?язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя ст.549 ЦК України).

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме пунктом 7 кредитного договору передбачено, що у випадку якщо позичальник не повернув кредит у термін, затверджений сторонами у заявці та/або додатку до кредитного договору, штраф за невиконання умов повернення кредиту, яку позичальник виплачує кредитору, становить 10% від суми неповернутого кредиту.

У той самий час, згідно з пунктом 8 кредитного договору, у разі якщо позичальник не повернув кредит в термін, затверджений сторонами у заявці та/або додатку до кредитного договору, процентна ставка (пеня) за користування кредитом, яку позичальник виплачує кредитору, перераховується, починаючи з першого дня прострочення, і становить 2% від суми неповерненого кредиту за кожну добу такого прострочення.

Відповідно до наданих позивачем ОСОБА_3 заборгованості станом на 27.10.2017 рік та 09.02.2018 рік за кредитним договором №3384103041 від 19.04.2017 року відповідачем було сплачено: штраф по кредиту на суму 1000,00 грн., пеня в розмірі 709,50 грн., дві пролонгації на 7 днів на загальну суму 993,3 грн. та штраф на суму 1209,50 грн..

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, постанові від 11 жовтня 2017 року №347/1910/15-ц.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частина 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” вказує на те, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пункт 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” визначає, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Згідно ч.2 ст.616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов?язання, або не вжив заходів до їх зменшення.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за вищевказаним кредитним договором, наданого позивачем, станом на 27.10.2017 року відповідачу були нараховані пеня у розмірі 16176,60 гривень, виходячи зі прострочення виконання зобов?язання на 114 днів. Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 09.02.2018 року відповідачу нарахована пеня у розмірі 31076,10 гривень, виходячи зі прострочення виконання зобов?язання на 219 днів. Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, наданої позивачем, розмір пені складає 15538,05 грн.. Також в розрахунках заборгованості станом на 27.10.2017 року та 09.02.2018 року вказано про сплату відповідачем штрафу в розмірі 1000,00 гривень та штраф на суму 1209,50 гривень. Відповідачем двічі було сплачено пролонгацію на 7 днів в розмірі по 496,65 гривень, хоча відповідно до п.6 додаткової угоди продовження терміну повернення кредиту (пролонгація) на 7 днів становить 350,00 грн..

У зв?язку із зазначеним вище та відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь ТОВ “Кредитні рішення Моней24” слід стягнути судовий збір у розмірі 1600,00 гривень, сплачений позивачем при поданні позову.

Належна оцінка зібраних у справі доказів вказує на наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Беручи до уваги, що нарахований позивачем розмір пені значно перевищує розмір збитків, а також те, що відповідачем сплачено позивачу кошти на погашення штрафу за несвоєчасність повернення кредиту, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ “Кредитні рішення Моней24” заборгованість по кредитному договору №3384103041 від 19.04.2017 року та додаткової угоди №3384103041-2 від 17.05.2017 року в розмірі 13480 грн. 50 коп., яка складається з наступного: 5000 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом; 2095 грн. 00 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 6385 грн. 50 коп. заборгованість за пенею.

В іншій частині задоволення позовних вимог суд вважає слід відмовити.

На підставі ст.ст.509, 526, 527, 530, 549, 551, 599, 616, 1049, 1054 ЦК України, ст.61 Конституції України та керуючись ст.ст.4, 12, 19, 81, 141, 258-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВ “Кредитні рішення Моней24” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Кредитні рішення Моней24” (код ЄДРПОУ 40462908, п/р № 26505055100628 в ПАТ КБ “ПриватБанк”, МФО 338783) заборгованість за кредитним договором №3384103041 від 19.04.2017 року та додатковою угодою №3384103041-2 від 17.05.2017 року в розмірі 13480 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 50 коп., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 5000 (п?ять тисяч) гривень 00 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 2095 (дві тисячі дев?яносто п?ять) гривень 00 коп.; заборгованість за пенею - 6385 (шість тисяч триста вісімдесят п?ять) гривень 50 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Кредитні рішення Моней24” (код ЄДРПОУ 40462908, п/р № 26505055100628 в ПАТ КБ “ПриватБанк”, МФО 338783) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, в порядку, передбаченому ст.355 та п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Головуючий: